Справа № 180/1811/17
Провадження № 6-а/195/1/26
04.02.2026 року с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Колодіної Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Левкович Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області відносно прийняття звіту про виконання постанови Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 року в адміністративній справі № 180/1811/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
на виконання Ухвали Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області до суду подано звіт.
Так, рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 року у справі № 180/1811/17(2-а/180/79/17), яке набрало законної сили 23.02.2018 року. Даним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області ( далі ГУ ПФУ в Луганській області ), щодо відмови ОСОБА_1 у здійснені перерахунку пенсії з 01.04.2012 року за довідкою ГУМВС України у Луганській області від 27.08.2012 року № 82/16421 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії у відповідності до вимог ч.3ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та зобов'язано відповідача здійснити з 01.04.2012 року перерахунок пенсії та виплати з урахуванням проведених платежів позивачу за довідкою ГУМВС України у Луганській області від 27.08.2012 року № 82/16421 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії у відповідності до вимог ч.3 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивач неодноразово подавав заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, які розглядалися Томаківським районним судом Дніпропетровської області, судами апеляційної та касаційної інстанцій із прийняттям відповідних судових рішень.
Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 року у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання постанови Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 року в адміністративній справі № 180/1811/17 - відмовлено та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області подати протягом одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали новий звіт.
Так, 09.01.2026 року до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, наданий на виконання Ухвали суду від 11.12.2025 року. Крім того, відповідач просить суд судовий розгляд проводити без участі його представника.
Так, протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.11.2025 року клопотання про прийняття звіту визначено головуючим суддю Колодіну Л.В.
Ухвалою суду від 22.01.2026 року заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про прийняття звіту за результатами судового контролю по виконанню постанови Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 року в адміністративній справі №180/1811/17, прийнято до розгляду та призначено к слуханню.
Крім того, від громадянина ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. Також останній просить суд у зв'язку із тривалим дев'ятирічним невиконанням рішення суду, накласти штраф на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Відповідно до ч.1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно, повно з'ясувавши обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, приходить наступного висновку.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до вимог ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно положень ч.1,2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до вимог ч.3 ст.282-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Таким чином, КАС України передбачає право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету. Враховуючи це, сума, нарахована за рішенням суду стягувачу, не може бути виплачена за рахунок коштів Пенсійного фонду України без відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Відповідно вимог ст.ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.
Так, постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 року в адміністративній справі № 180/1811/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, яка набрала законної сили, зобов'язано ГУ ПФУ в Луганській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2012 року з урахуванням проведених платежів за довідкою ГУМВС України у Луганській області від 27.08.2012 року № 82/16421 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії у відповідності до вимог ч.3 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 року у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання постанови Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 року в адміністративній справі № 180/1811/17 (№6-а/195/8/25) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області подати протягом одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали новий звіт.
На виконання Ухвали Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області до Томаківського районного суду Дніпропетровської області 09 січня 2026 року подано звіт.
Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 22.01.2026 року заява представника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про прийняття звіту за результатами судового контролю по виконанню постанови Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 року в адміністративній справі № 180/1811/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - прийнято до розгляду та призначено проводити судовий розгляд в порядку письмового провадження на 05.01.2026 року на 14 годину 00 хвилин.
З урахуванням наведених норм права, проведення виплати заборгованості не може бути здійснене за рахунок власних коштів ГУ ПФУ в Луганській області, а проводиться у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань, виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.
На виконання судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області вчинило певні дії, а саме: здійснило розрахунок пенсії ОСОБА_1 , сума доплати за період з 01.04.2012 року по 31.12.2015 року з урахуванням проведених раніше платежів, заборгованість складає 55 119,09 грн.
Однак, звіт, який наданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області на виконання Ухвали Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 11.12.2025 року, не містить повних даних виконання судового рішення, заборгованість по пенсійним виплатам позивачем не отримана на протязі значного проміжку часу.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, вимоги діючого законодавства України, суд приходить обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області подати звіт про виконання рішення суду та зобов'язання відповідача повторно (протягом одного місяця з дня отримання цієї ухвали) подати звіт про виконання постанови Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року в справі № 180/1811/17.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено, зокрема, дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування у зв'язку із невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, для прийняття судом звіту суб'єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб'єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням.
Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, суд має зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення, та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду, або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Разом з тим, суд при вирішенні питання про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення повинен встановити, чи була у такого керівника можливість виконати рішення суду, чи не було об'єктивних причин, які цьому перешкоджали.
Окрім того суд вважає за необхідне зазначити, що накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу, є мірою покарання за невиконання рішення суду у встановлений законодавством або судом строк, тому застосовувати його можливо лише при встановленні судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень та ухилення останнього від виконання рішення суду.
Отже, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, беручи до уваги висновки Верховного Суду у справі №560/523/19, суд не вбачає наявності вищезазначених підстав для накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області штрафу за невиконання рішення суду у цій справі.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно подати звіт про виконання рішення суду.
Крім того, суд вважає необхідним встановити новий строк подання звіту відповідно до вимог ч.3 ст.382-3 КАС України.
У задоволенні заяви громадянина ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду - відмовити.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 241-244, 248, 250, 382, 382-3 КАС України, суд
у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання постанови Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 року в адміністративній справі № 180/1811/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, який надійшов до суду 16.10.2025 року, - відмовити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області протягом одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали подати новий звіт про виконання постанови Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року в справі № 180/1811/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
У задоволенні заяви громадянина ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня його проголошення.
Суддя: Л.В. Колодіна
04.02.2026