Справа № 195/131/26
Провадження 3/195/94/26
05.02.2026 року с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Колодіної Л.В.,
при секретарях Левкович І.В., Левкович Н.М.,
за участі громадянина ОСОБА_1
розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, маючого вищу юридичну освіту, військовослужбовця ЗСУ - ст.сержанта мінометної батареї мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2015 року народження, раніше не судимого, до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
відповідно до протоколу № 3 від 23.01.2026 року сержант ОСОБА_1 т.в.о. обов'язки командира мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , в порушення положень ст.ст. 17, 65 Конституції України, вимог Військової присяги, ст.ст. 4, 11, 16, 35, 37, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах особливого періоду, відповідаючи за ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, вміле керування підрозділом, як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань, встановлення у підрозділі внутрішнього порядку, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України, проведення роботи щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасне виявлення й усунення їх причин; аналіз стану військової дисципліни, допустив недбале ставлення до військової служби, що полягало у недостатньому здійсненні контролю за додержанням підлеглим військовослужбовцем - старшим солдатом ОСОБА_2 військової дисципліни, внаслідок чого старший солдат ОСОБА_2 , будучи на посаді старшого техніка мінометної батареї мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 6, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24 березня 1999 року, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24 березня 1999 року, діючи з необережності, 12 листопада 2025 року приблизно о 15 год. 40 хв., в порушення вимог Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (концентрація алкоголю в крові 1,49‰), керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Sharan» реєстраційний номер НОМЕР_2 , в світлий час доби здійснював рух від с. Сергіївка в напрямку с. Привільне Нікопольського району Дніпропетровської області, де під час руху по прямій ділянці дороги не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, і, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не впорався з керуванням та здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, а в подальшому виїхав на ліве узбіччя, де відбулось зіткнення з деревами в лісосмузі, внаслідок чого пасажиру автомобіля «Volkswagen Sharan» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді закрито черепно-мозкової травми - струс головного мозку, садно та підшкірна гематома в потиличній ділянці, перелом 6-7 ребер праворуч по лопатковій лінії.
Дії сержанта ОСОБА_1 кваліфіковано, як військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
В судовому засіданні громадянин ОСОБА_1 провину не визнав та пояснив суду, що 12 листопада 2025 року приблизно 09:00 до нього звернувся солдат ОСОБА_4 та солдат ОСОБА_5 . Останні бажали здійснити поїздку до с-ща Томаківка з метою закупівлі продуктів харчування, засобів гігієни, одягу. Про дану поїздку ним було повідомлення командування батареї та чергового. З цими військовослужбовцями було проведено інструктаж відносно необхідності дотримання вимог законодавства України, а саме: заборони вживання спиртних напоїв та наркотичних речовин, дотримання правил безпеки дорожнього руху, дотримання законів України та положень статутів ЗСУ, дотримання Дисциплінарного статуту ЗСУ, Конституції України, статуту внутрішньої служби ЗСУ. Всі ці вимоги були виконанні, т.я. військовослужбовці виїжджали за межі підрозділу. В даній поїздці старшим було призначено ст.солдата ОСОБА_2 . Після чого, приблизно о 09:30 ст.солдат ОСОБА_2 та солдат ОСОБА_3 на автомобілі, який належить ОСОБА_2 , вирушили в с-ще Томаківка. На підтвердження цього факту черговим по батальйону зроблено доповідь. Під час виїзду із підрозділу і ст.солдат ОСОБА_2 , і солдат ОСОБА_3 знаходилися у тверезому стані. В цей день приблизно о 17:00 йому стало відомо, що ці військовослужбовці, рухаючись від с.Сергіївка в напрямку с.Привільне, здійснили виїзд на ліве узбіччя дороги, де відбулося зіткнення із деревами. Він особисто прибув на місце події тоді, коли там вже були працівники поліції.
Крім того, громадянин ОСОБА_1 суду пояснив, що після залишення військовослужбовцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 місця дислокації, він не мав реальної можливості контролювати цих осіб.
В судовому засіданні військовослужбовець ОСОБА_1 просить суд закрити провадження, оскільки не мав фізичної можливості здійснювати контроль за поведінкою військовослужбовців, які знаходилися поза межами військової частини.
Також громадянин ОСОБА_1 надав суду грамоти, якими він був нагороджений за сумлінне виконання службових обов'язків, професійність, високі показники в бойовій підготовці, особистий внесок у забезпечення обороноздатності держави. Також останній суду пояснив, що станом на 24.02.2022 року знаходився за кордом, т.я. мав там постійну роботу, однак в 2023 році добровільно повернувся до України з метою захисту територіальної цілісності рідної України від держави-агресора.
Суд, заслухав в судовому засіданні пояснення військовослужбовця ОСОБА_1 , вивчивши та дослідивши протокол про адміністративне правопорушення №3 від 23 січня 2026 року за ч.2 ст.172-15 КУпАП, письмові докази, приходить наступних висновків.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є наступне: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Так, ч.1 ст.172-15 КУпАП передбачено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.172-15 КУпАП відповідальність настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 1 від 01.01.2025 ст.солдата ОСОБА_2 старшого навідника розрахунку мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 30.12.2024 року, з 01.01.2025 року вважати таким, що справи і посаду прийняв та приступив до виконання обов'язків (а.с.12).
Відповідно до копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 249 від 27.08.2025 ст.солдата ОСОБА_2 старшого навідника 3 мінометного відділення № 1 мінометного взводу мінометної батареї мінометного батальйону, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 24.08.2025 року на посаду ст.техніка мінометної батареї мотопіхотного батальйону, вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою (а.с. 13).
Відповідно до копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 2381 від 18.11.2025 солдата ОСОБА_3 , номера обслуги 3 мінометного відділення № 1 мінометного взводу мінометної батареї мінометного батальйону військової частини НОМЕР_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення - «СУВОРА ДОГАНА» (а.с.14).
Відповідно до копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 2382 від 18.11.2025 ст.солдата ОСОБА_2 старшого техніка мінометної батареї мінометного батальйону військової частини НОМЕР_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення - «СУВОРА ДОГАНА» (а.с.15).
Відповідно до інформації, внесеної до ЄРДР від 12.11.2025 року за правовою кваліфікацією ч.1 ст.286-1 КК України старший солдат ОСОБА_2 , будучи на посаді старшого техніка мінометної батареї мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 6, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24 березня 1999 року, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24 березня 1999 року, діючи з необережності, 12 листопада 2025 року приблизно о 15 год. 40 хв., в порушення вимог Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (концентрація алкоголю в крові 1,49‰), керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Sharan» реєстраційний номер НОМЕР_2 , в світлий час доби здійснював рух від с. Сергіївка в напрямку с. Привільне Нікопольського району Дніпропетровської області, де під час руху по прямій ділянці дороги не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, і, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не впорався з керуванням та здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, а в подальшому виїхав на ліве узбіччя, де відбулось зіткнення з деревами в лісосмузі, внаслідок чого пасажиру автомобіля «Volkswagen Sharan» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді закрито черепно-мозкової травми - струс головного мозку, садно та підшкірна гематома в потиличній ділянці, перелом 6-7 ребер праворуч по лопатковій лінії (а.с.29-30).
Відповідно до копії обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12025041590000219 від 12.11.2025 року органом досудового розслідування громадянин ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України (а.с.31-37).
Відповідно до копії протоколу допиту потерпілого ОСОБА_6 від 13.11.2025 року, він разом із ОСОБА_7 12.11.2025 року о 09:30 поїхали в с-ще Томаківка з метою придбання певних речей. Приїхавши до с-ща Томаківка, він на ринку придбав спортивний костюм, інші речі він через «Нову пошту» відправив додому. Після чого, ОСОБА_8 запропонував йому випити трохи спиртного. Зайшовши до магазину «Апельмон», вони придбали 2 пляшки горілки по 0,5 л, та поїхали в напрямку с. Привільне. Зупинившись на узбіччі, вони випили цю горілку, та поїхали до місця дислокації. Їдучі дорогою, ОСОБА_8 почав заїжджати зі своєї полоси руху та виїхав на полосу зустрічного руху. Після того свідок пам'ятає, що лежав біля автомобіля у кюветі, поряд знаходилися працівники поліції та швидка допомога (а.с.39-41).
Відповідно до копії протоколу огляду місця ДТП від 12.11.2025 року, місцем проведення огляду є автодорога Р-73 38 км сполученням Нікополь - Дніпро (а.с.42-50).
Відповідно до копії постанови про від 19.11.2025 року наданим на дослідження біологічним зразкам (крові) громадянина ОСОБА_2 було призначено судово-токсихологічну експертизу (а.с.54-55).
Відповідно до висновку експерта № 15234 від 04.12.2025 року судово-токсихологічною експертизою встановлено наявність етилового спирту у громадянина ОСОБА_2 у концентрації 1,49 ‰ (а.с.57-65).
Відповідно до службової характеристики громадянина ОСОБА_1 від 10.01.2026 року, який займає посаду головного сержанта мінометної батареї мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , останній за час проходження військової служби зарекомендував себе з позитивного боку. У складних обставинах орієнтується швидко, здатний приймати правильні рішення. В роботі використовує весь наявний досвід та навички. До командирів і старших начальників проявляє повагу. Правил військової поведінки та ввічливості у військовому колективі дотримується. Здатний критично оцінувати свої дії. Має високий рівень мотивації до військової служби та професійного самовдосконалення. За характером спокійний, розсудливий та врівноважений (а.с.10).
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-15 КУпАП диспозиція статті передбачає недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, а саме за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Суб'єктом даного правопорушення є військова службова особа. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Безпосереднім об'єктом цього правопорушення є встановлений порядок службової діяльності у сфері реалізації військовими службовими особами своїх прав і виконання обов'язків.
З об'єктивної сторони - правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв'язком між вказаними бездіяльністю і наслідками.
Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування, через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Невиконання службових обов'язків полягає у невиконання дій, які входять до службових обов'язків.
Неналежне виконання службових обов'язків полягає в нечіткому, формальному або неповному здійсненні обов'язків.
При визначенні сфери службової недбалості слід установити межі службової компетенції службової особи та конкретне коло її повноважень. Невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків може бути як одноразовим, так і систематичним, і набувати вигляду певної лінії поведінки по службі. З цього випливає необхідність установлення конкретних обов'язків, які покладалися на конкретну військову службову особу та які з цих обов'язків не виконані чи виконані неналежним чином, а також які нормативні положення порушені суб'єктом правопорушення.
Слід ураховувати, що відповідальність настає лише в тому разі, коли військова службова особа була не лише зобов'язана, а й мала реальну можливість діяти відповідним чином та виконати свої службові обов'язки в повному обсязі.
Це адміністративне правопорушення належить до правопорушень з формальним складом, для якого закон вимагає лише встановлення факту діяння, тобто відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби настає незалежно від того, чи призвело це діяння до негативних наслідків та завдання шкоди матеріального характеру.
За змістом ст. 172-15 КУпАП ця норма закону є бланкетною, тобто при притягнені особи до адміністративної відповідальності у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові суду повинно бути наведені не тільки найменування норм правових актів у тому числі відомчих, а й їхній зміст щодо кола посадових обов'язків (повноважень), у порушенні яких обвинувачується особа. Тобто повинно бути чітко зазначено нормативний акт з переліком службових обов'язків військової службової особи, у невиконанні або неналежному виконанні ця особа обвинувачується.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення не містить посилання на документ, яким саме встановлено коло службових обов'язків військовослужбовця ОСОБА_1 , відсутні дані про те, що він був ознайомлений з колом своїх обов'язків, та не зазначено, які саме з цього кола службових обов'язків він не виконував або неналежно виконував.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення містить наступну інформацію: «… сержант ОСОБА_1 за своїм військовим званням та посадою є начальником для військовослужбовців рядового складу однієї з ними військової частини. При цьому, в силу вказаних в цьому абзаці вимог Статуту, сержант ОСОБА_1 окрім іншого, відповідає за ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, вміле керування підрозділом, як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань, встановлення у підрозділі внутрішнього порядку, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України, проведення роботи щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасне виявлення й усунення їх причин; аналіз стану військової дисципліни.
З огляду на викладене, сержант ОСОБА_1 тимчасово виконуючи обов'язки командира мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 та у військовому званні сержант, який тимчасово обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків…».
Однак матеріали справи взагалі не містять даних або посилання на них, щодо зарахування до особового складу військової частини НОМЕР_1 військовослужбовця ОСОБА_1 та покладення конкретних обов'язків на громадянина ОСОБА_1 , як на військовослужбовця, до виконання яких, він недбало поставився, як військова службова особа. Також відсутні докази про порушення останнім спеціальної норми закону, невиконання якої утворювало б недбале ставлення до військової служби.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не наведено даних про те, що військовослужбовець ОСОБА_1 мав реальну можливість діяти відповідним чином та виконати свої службові обов'язки в повному обсязі, щоб заборонити військовослужбовцям ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вживати алкогольні напої, а водію ОСОБА_2 заборонити керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
У відповідності до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
При винесенні постанови в справі суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Постанова суду згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Суд погоджується із думкою військовослужбовця ОСОБА_1 відносно того, що на час придбання алкогольних напоїв, на час вживання алкогольних напоїв, на час скоєння ДТП - він не мав фізичної можливості здійснювати контроль за поведінкою військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які знаходилися поза межами військової частини.
Таким чином, суд констатує, що у даній справі в судовому засіданні не доведено «поза будь-яким розумним сумнівом», що військовослужбовець ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП - недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи судом мають бути витлумачені на користь останньої.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обстави провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно військовослужбовця ОСОБА_1 слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 173-2, 246, 247, 251, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП - закрити на підставі вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях події і складу адміністративного правопорушення.
Повний текст судового рішення (постанови) виготовлено 06.02.2026 року.
Відповідно до вимог ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови вручити або надіслати особі, щодо якої її винесено.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення постанови.
Суддя: Л. В. Колодіна