Справа № 195/98/26
3/195/82/26
Іменем України
04.02.2026 року смт.Томаківка Дніпропетровської області Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Кондус Л.А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з відділення поліції №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ФГ “Сімфорт» трактористом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,,
за ч.3 ст.173-2 КУпАП,
як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №868538 від 19.01.2026 року, гр.-н ОСОБА_1 , 19.01.2026 року близько 14.30 год., знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку, домашнє насильство відносно своєї дружини гр.-ки ОСОБА_2 , в ході якої в бік останньої висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим було завдано шкоди психологічного характеру, вчинивши повторно протягом року, чим порушив вимоги передбачені ч. 3 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 не з'явився, будучи повідомленим належним чином про судовий розгляд, про що свідчить особистий підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, щодо ознайомлення його з місцем та часом розгляду справи.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Особа зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо її, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів є обов'язком саме заінтересованої особи.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи те, що гр.-н ОСОБА_1 був присутній при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, повідомлений про дату та час розгляду матеріалів справи в суді, що засвідчив своїм підписом у протоколі про адміністративне правопорушення, надав письмові пояснення, а також те, що відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на сайті Томаківського районного суду Дніпропетровської області на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в мережі Інтернет, суд вважає можливим розглядати справу у його відсутність.
Суддя, вивчивши та дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №868538 від 19.01.2026 року, письмові докази, приходить до наступних висновків.
Згідно з приписами ст.3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 28 Конституції України декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п.14 ст.1 Закону України «Про запобігання та проти дію домашньому насильству» психологічне насильство-форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі що до третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з п.17 ст.1 Закону України«Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до змісту ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати наступне: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст.ст.251,252 КупАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Протоколом про адміністративне правопорушення фіксуються обставини вчиненого правопорушення, які повинні бути підтверджені іншими доказами і які мають бути долучені до протоколу.
Постанова суду згідно зі ст. 283 КупАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
На підтвердження провини громадянина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП до суду надано наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №868538 від 19.01.2026 року;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 19.01.2026 року;
- письмові пояснення громадянки ОСОБА_2 від 19.01.2026 року, копією її паспорта;
- форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 19.01.2026 року;
- копія термінового заборонного припису стосовно кривдника за №575949 від 19.06.2026 р.;
- рапортом помічника чергового ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Вяткіна А.Ю.;
- довідка ПОГ СВГ ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Олега Швидкого, згідно якого станом на 19.01.2026 року громадянина ОСОБА_1 , протягом року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 1020 грн.
- постанова Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 16.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді штрафу у сумі 1020 грн.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, суду не надано.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП доведена у повному обсязі.
Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності, та інші обставини, викладені у ст.ст.33-35 КУпАП, вважаю, що є всі підстави для застосування до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 665 грн. 60 коп., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.33-36, 40-1, ч.3 ст.173-2, 280, 283, 284,285,294 КУПАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КупАП, та визначити йому остаточне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять ) грн. 00 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У відповідності до вимог ч.2 ст.308 КупАП у разі несплати правопорушником штрафу в 15-денний термін з дня повідомлення про винесення вказаної постанови, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі в розмірі 665 /шістсот шістдесят п'ять / гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення постанови.
Суддя: Л. А. Кондус