Справа № 214/9784/25
2/214/76/26
Іменем України
заочне
09 лютого 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Гриня Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Гайдученко С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/9784/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
До Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вищевказана позовна заява.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами у розмірі 26353,58 грн, а також судовий збір у розмірі 3028,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 уклав із Акціонерним товариством «ОТП Банк» Кредитний договір №2038111830. Також, в межах Кредитного договору 2038111830 із Акціонерним товариством «ОТП Банк» відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .
14.03.2025 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №14/03/25, у відповідності до умов якого Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні Публічному акціонерному товариству «ОТП Банк» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Оскільки у позасудовому порядку відповідач свої договірні зобов'язання не виконує, заборгованість за такими кредитними договорами не погашає, тому позивач змушений звернутися до суду та просити стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості: за Кредитним договором №2038111830 від 22.11.2021 року у загальному розмірі 17102,63 грн та за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах Кредитним договором № 2038111830 від 22.11.2021 року у загальному розмірі 9250,95 грн, а також, судовий збір у розмірі 3 028,00 грн
Ухвалою суду від 09.10.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 27.01.2026 року здійснено перехід зі спрощеного провадження без повідомлення сторін в спрощене провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в тексті позовної заяви просив розгляд справи здійснювати у відсутності представника позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, не повідомив причини неявки, відзиву не подав.
На підставі наявних у справі доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
За правилами статей 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Судом встановлено, що 22.11.2021 між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №203811830. Згідно умов цього кредитного договору банк надав відповідачу кредит у розмірі 21748,00 грн строком до 22.12.2022 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних та комісії у розмірі 3% щомісячно від суми кредиту.
Також, в межах Кредитного договору №2038111830 АТ «ОТП Банк» відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Судовим розглядом також встановлено, що 14.03.2025 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 14/03/25, у відповідності до умов якого Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні Публічному акціонерному товариству «ОТП Банк» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №14/03/25 від 14.03.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №2038111830 від 22.11.2021 року, на загальну суму 17102,63 грн, з яких: 14488,45 грн - загальна сума по тілу, 4,39 грн - заборгованість за відсотками, 2609,76 грн - заборгованість за комісією.
Відповідно до Реєстру боржників №1 до Договору факторингу № 14/03/25 від 14.03.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах Кредитним договором №2038111830 від 22.11.2021 року на загальну суму 9250,95 грн, з яких: 4400,00 грн - загальна сума по тілу, 4850,95 - заборгованість за відсотками.
Позивач наголошує, що відповідач порушив умови укладеного кредитного договору в частині своєчасного погашення платежів та відсотків, передбачених умовами кредитного договору, у зв'язку з чим, станом на 14.03.2025 року за Кредитним договором №2038111830 від 22.11.2021 року виникла заборгованість на загальну суму 17102,63 грн, з яких: 14488,45 грн - загальна сума по тілу, 4,39 грн - заборгованість за відсотками, 2609,76 грн - заборгованість за комісією та за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах Кредитним договором №2038111830 від 22.11.2021 року виникла заборгованість на загальну суму 9250,95 грн, з яких: 4400,00 грн - загальна сума по тілу, 4850,95 - заборгованість за відсотками.
Отже, відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов'язання за вказаними кредитними договорами не виконує, то суд доходить висновку, що між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підтвердження фактичного надання кредитних коштів відповідачеві, як позичальнику, та не виконання такою особою своїх зобов'язань щодо повернення отриманих на умовах строковості грошових кредитних коштів, з боку банку суду представлено банківську виписку по руху коштів по картковому рахунку, який був відкритий на ім'я відповідача.
Суд із цього приводу вказує, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно п.п.1 п. 59 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, що затверджене Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 р. № 75 банк обов'язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: особові рахунки та виписки з них.
Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку (п. 61 вказаного Положення).
Згідно п. 62 такого Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
В даному випадку означена виписка по руху коштів по картці відповідача відповідає означеним вимогам чинного законодавства, та є первинним документом, який беззаперечно свідчить про надання боржнику кредитних грошових коштів та існування у позичальника заборгованості за кредитним договором. Аналогічна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
У зв'язку із тим, суд вважає, що отримання у кредит грошових коштів Відповідачем підтверджено належними доказами по справі, а відтак, у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов'язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі.
Перевіривши надані позивачем розрахунок заборгованості, у тому числі на предмет його узгодженості із вказаною випискою руху грошових коштів по картковому рахунку, та узявши до уваги умови кредитного договору, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов такого кредитного договору в частині своєчасного повернення сум отриманого тілу кредиту.
Відповідач доказів виконання своїх договірних зобов'язань в частині повернення фактично отриманих кредитних коштів за названим кредитним договором суду не подав.
Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів. У зв'язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів Відповідачем, підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов'язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначеними у кредитному договорі, то позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.
Також частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Суд вважає, що вважає, що шляхом підписання вказаного кредитного договору відповідач, як споживач, був проінформованою також про реальну процентну ставку, та інші важливі правові аспекти його надання, що передбачені статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування».
Приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за його користуванням, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості по процентах. Вказана вище заборгованість також підтверджується представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та не спростованим відповідачем.
Щодо наявного права вимоги у позивача на підставі укладеного Договору факторингу, суд зазначає про наступне.
В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року у справі №6-14194св14, зроблено висновок, що підтвердженням суми заборгованості є кредитний договір, договір факторингу, який у встановленому порядку недійсним не визнаний та в якому визначено розмір відступленої заборгованості, та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений банком при відступленні права вимоги.
Відповідно до положень статей 1077,1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
За Договором факторингу № 14/03/25 від 14.03.2025 року, позивач отримав право вимоги за вказаними кредитними договорами.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги Акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило право вимоги позивачу за вимогою до боржника ОСОБА_1 , номер Кредитного договору №2038111830 від 22.11.2021 року та номер карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритим в межах Кредитним договором № 2038111830 від 22.11.2021 року.
Тобто, позивач належними та допустимими доказами одночасно довів як наявність у відповідача ОСОБА_3 кредитної заборгованості за договорами укладеними з АТ «ОТБ Банком», так і наявність права вимоги згідно Договору факторингу №14/03/25 від 14.03.2025 року.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» слід стягнути за Кредитним договором №2038111830 від 22.11.2021 року заборгованість на загальну суму 17102,63 грн, з яких: 14488,45 грн - загальна сума по тілу, 4,39 грн - заборгованість за відсотками, 2609,76 грн - заборгованість за комісією, так і за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах Кредитним договором №2038111830 від 22.11.2021 року заборгованість на загальну суму 9250,95 грн, з яких: 4400,00 грн - загальна сума по тілу, 4850,95 - заборгованість за відсотками.
Також, за змістом ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судового збору у розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526, 527,530, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за Кредитним договором №2038111830 в сумі 17102 (сімнадцять тисяч сто дві) грн 63 коп, з яких: 14488,48 грн - загальна сума боргу по тілу; 4,39 грн - сума боргу по відсотках; 2609,76 грн загальна сума боргу по комісії.
За картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах кредитного договору №2038111830 в сумі 9250 (дев'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн 95 коп., з яких: 4400,00 грн - загальна сума боргу по тілу; 4850,95 грн - загальна сума боргу по відсотках.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати у розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст. 285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його ухвалення не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.Г. Гринь