№ 207/25/26
№ 2-а/207/6/26
06 лютого 2026 року м.Кам'янське
Південний районний суд м.Кам'янського у складі:
головуючого судді Притуляк С.А.
за участю секретаря судового засідання Тютюник Ю.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення ,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6420516 від 27.12.2025, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1190 грн., закрити провадження у справі та стягнути з Департаменту патрульної поліції сплачений судовий збір.
Позивач вважає постанову ЕНА N?6420516 від 27.12.2025р. протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом до суду.
Позиція позивача обгрунтована тим, що перед початком керування транспортним засобом ним були виконані вимоги п.2.9 ПДР, а саме забезпечено чистоту номерних знаків, але через несприятливі погодні умови 27.12.2025р., номерні знаки автомобіля дещо забруднилися, але всі символи, розташовані на них добре читалися. Позивачем не вчинялися умисні дії щодо приховування номерного знаку, що свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення. Доказів того, що державний номерний знак було забруднено відповідачем не надано.
Крім того, позивач, з метою об'єктивного встановлення фактичних обставин справи, запропонував інспектору поліції перевірити читабельність номерних знаків із залученням свідків, на що інспектор відмовився.
Крім того, позивач рухався до найближчого спеціально пристосованого та безпечного місця зупинки автомобілів, де мав намір зупинитися до перевірки стану транспортного засобу, в тому числі стану номерних знаків. Після зупинки інспектором позивач припаркував транспортний засіб в безпечному місці та ретельно очистив номерні знаки.
Відповідач у відзив на позовну заяву заперечував проти позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи їх правомірністю складання постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача, на підтвердження чого надав відеозапис з бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано процес її складання з моменту зупинки транспортного засобу.
Так, складні погодні умови не звільняють позивача від обов'язку дотримуватися п.п. «в» п.2.9 ПДР та відповідальності за порушення цього правила. Відеозаписом підтверджується, що символи знаку повністю перекриті шаром бруду, які неможливо розрізнити навіть з відстані прямої видимості патрульного (2-3 метри), позивачеві роз'яснені його права та дотримані всі вимоги чинного законодавства при винесенні оскаржуваної постанови.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників по справі, фіксування судового засідання не здійснювалося, відповідно до положень ч.4 ст. 244 КАС України.
Виконуючи приписи ст. 244 КАС України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем та відповідачем, як учасниками судового процесу, щодо наявності обставин (фактів), якими обґрунтовуються їх вимоги та заперечення, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно роз'яснень п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» до правових актів індивідуальної дії належать рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб'єктами владних повноважень (крім суду).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, під час розгляду даної адміністративної справи, судом перевірялось дотримання відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, зазначених вище вимог, зокрема того, чи була постанова про накладання адміністративного стягнення від 27.12.2025 року прийнята ним на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України, обґрунтовано, добросовісно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши наведені сторонами аргументи, судом встановлено наступне.
27 грудня 2025 року інспектором 2 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції капітаном поліції Вітер Андрієм Йосиповичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА N?6420516 щодо ОСОБА_1 (позивача) у вигляді штрафу у розмірі 1190,00грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП (копія додається).
З вищевказаної постанови по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач 27.12.2025 року о 14:41:09 на дорозі МО6 Київ-Чоп на 610 км керував Т3 PORSCHE CAYENNE AE8883I0 (власник ОСОБА_2 ) із забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 м, чим порушив п.2.9. ПДР (керування водієм Т3 з номерним знаком, закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи символи на відстані 20 м, чим порушив вимоги п. 2.9 в ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1 190 грн.
Надаючи оцінку правомірності складання вказаної постанови, суд виходить з наступного.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно п.1.9. ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п. 2.9 «в» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до ч.1 ст.121-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, відповідно до п. 2.3 Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Тобто, обов'язок дбати про справність транспортного засобу та відповідальність за певні недоліки його стану покладається саме на водія, а тому, не звільняє його від адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, 121-3 частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
З доданого до відзиву відеозапису вбачається, що автомобіль під керуванням позивача був зупинений на блокпосту, та працівниками патрульної поліції здійснювалися заходи щодо перевірки документів водія транспортного засобу на місці зупинки. Під час зупинки транспортного засобу працівником патрульної поліції було встановлено порушення водієм вимог п. 2.9.в Правил дорожнього руху України, оскільки номерний знак на задній частині транспортного засобу був забрудненим, що не давало змоги визначити його символи. Вказане порушення ПДР видно навіть без вимірювання відстані., знак дійсно забруднений настільки, що розібрати символи на ньому не видається можливим. На місці зупинки позивач не заперечував факт забруднення номерного знаку, та зазначав, що він міг його забруднити в цей же день, оскільки рухався у місцевості, де було брудно.
Зазначений доказ є належним та допустимим, і позивач обставин, зафіксованих на записі, що надано відповідачем не спростував.
Позивачу було вказано на вчинення ним порушення правил дорожнього руху та роз'яснено в чому саме воно полягає. Особа, яка вчинила правопорушення безпосередньо була встановлена на місці, особа яка складала постанову назвала свою посаду та прізвище, оголосила суть порушення і права.
Також суд звертає увагу на те, що перед складанням оскаржуваної постанови, інспектор роз'яснив позивачу, що він має можливість зараз вийти і очистити номерний знак і в такому разі постанову складено не буде, однак, позивач відмовився очистити номерний знак на місці і наполягав на складанні постанови про адміністративне правопорушення (таймінг відео з 3:40 хв. по 3:50 хв. відеозапису).
Отже, в діях інспектора відсутній надмірний формалізм і він, очевидно розуміючи наявність погодних умов, запропонував позивачеві усунути порушення на місці.
Вказані обставини спростовують посилання позивача на те, що він рухався до найближчого спеціально пристосованого та безпечного місця зупинки автомобілів, де мав намір зупинитися до перевірки стану транспортного засобу, в тому числі стану номерних знаків. А також свідчать про те, що позивач, будучі обізнаним про порушення ним п.2.9 ПДР, свідомо відмовився їх усувати, хоча мав таку можливість.
Дослідженим судом відеозаписом спростовуються й твердження позивача про те, що він пропонував інспектору поліції перевірити читабельність номерних знаків із залученням свідків, на що інспектор відмовився.
Водночас, позивачем не спростовується, що йому було роз'яснено його права та обов'язки, суть вчиненого ним порушення, оголошено та вручено примірник оспорюваної постанови.
Доводи позивача про те, що номерний знак позивач міг забруднити в цей же день, оскільки рухався у місцевості, де було брудно, суд оцінює критично, оскільки наведені обставини не виключають в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та не можуть бути підставою для скасування спірної постанови. До того ж, яке вже зазначено судом, позивач мав можливість усунути допущене порушення ПДР на місці, однак свідомо від цього відмовився.
З урахуванням викладеного, суд висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами підтверджено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП і підстави для скасування оскарженої позивачем постанови відсутні.
З огляду на наведене, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі, з віднесенням витрат по сплати судового збору на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Текст постанови складено та підписано 09.02.2025 року.
Суддя Притуляк С.А.