справа № 755/10804/23
провадження № 22-з/824/218/2026
головуючий у суді І інстанції Савлук Т.В.
9 лютого 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 2 жовтня 2025 року у цивільній справі за заявою представника відповідача - адвоката Мостовенка Юрія Володимировича про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду цивільної справи за позовом Садівницького товариства «Південтеплоенергомонтаж» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У липні 2023 року позивач Садівницьке товариство «Південтеплоенергомонтаж» звернулося до суду з позовомдо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість по сплаті членських внесків, інфляційні нарахування і три проценти річних від простроченої суми, а також понесені судові витрати.
12 грудня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено рішення про залишення без задоволення позову Садівницького товариства «Південтеплоенергомонтаж» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
25 грудня 2023 року (вх. № 65621) до суду надійшла заява від представника відповідача - адвоката Мостовенка Ю.В. про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000 гривень.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 2 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви у цивільній справі за заявою представника відповідача - адвоката Мостовенка Юрія Володимировича про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду цивільної справи за позовом Садівницького товариства «Південтеплоенергомонтаж» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Не погоджуючись із указаною ухвалою адвокат Ткач А.І. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 2 жовтня 2025 року скасовано, заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу задоволено. Стягнуто з Садівницького товариства «Південтеплоенергомонтаж» на користь ОСОБА_1 30 000 грн витрат на правничу (правову) допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції та 11 000 грн за розгляд справи в апеляційному суді.
2 лютого 2026 року на адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Гончаренко А.І. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій представник просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з Садівницького товариства «Південтеплоенергомонтаж»на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесені в апеляційному суді в сумі 18 500 грн.
В обґрунтування заяви вказує, що адвокат відповідача у апеляційній скарзі заявляв про попередній орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу та повідомив суду, що докази понесених витрат будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Вказує, що з метою ефективного захисту ОСОБА_1 звернувся за професійною правничою допомогою до АО «ДІКСІ ЛЕКС», в результаті чого поніс витрати на правничу допомогу у апеляційному суді в розмірі 18 500 грн, які просить стягнути з Садівницького товариства «Південтеплоенергомонтаж».
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи заяв, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Як вбачається з матеріалів справи, у апеляційній скарзі представником відповідача в порядку ч.1 ст.134 ЦПК України та ч.8 ст.141 ЦПК України було зазначено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв'язку із розглядом справи у апеляційному суді у розмірі 11 000 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2026 року було стягнуто з Садівницького товариства «Південтеплоенергомонтаж» на користь ОСОБА_1 11 000 грн за розгляд справи в апеляційному суді, як і просив заявник.
В той же час, 2 лютого 2026 року на адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Гончаренко А.І. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій представник просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з Садівницького товариства «Південтеплоенергомонтаж» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесені в апеляційному суді в 18 500 грн.
На підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції заявником надано знову копії документів, які підтверджують витрати на суму 11 000 грн, які вже були стягнуті судом апеляційної інстанції з позивача, а саме: додаткова угода № 1 до договору № 03-05/2025 про надання правничої допомоги від 6 травня 2025 року; акт № 1 від 16 жовтня 2025 року приймання-передавання наданих послуг до договору № 03-05/2025 про надання правничої допомоги від 6 травня 2025 року на суму 11 000 грн; попередній розрахунок сум судових витрат від 16 жовтня 2025 року на суму 11 000 грн; рахунок на оплату № 1 від 16 жовтня 2025 року на суму 11 000 грн; квитанція від 16 жовтня 2025 року про оплату послуг адвоката на суму 11 000 грн.
Також було надано акт № 2 від 30 січня 2026 року приймання-передавання наданих послуг до договору № 03-05/2025 про надання правничої допомоги від 6 травня 2025 року на суму 7 500 грн; рахунок на оплату № 2 від 30 січня 2026 року на суму 7 500 грн; квитанцію від 2 лютого 2026 року про оплату послуг адвоката на суму 7 500 грн
Матеріалами справи також встановлено, що всі докази понесення витрат на правову допомогу у апеляційному суді були направлені стороні позивача.
Отже, апеляційним судом встановлено, що витрати на правничу допомогу понесені стороною відповідача в суді апеляційної інстанції в розмірі 11 000 грн вже були стягнуті судом, що підтверджується постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2026 року, а тому відсутні підстави для їх повторного стягнення.
Щодо витрат у сумі 7 500 грн, такі не можуть бути стягнуті судом, з урахуванням наступного.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).
Обміркувавши викладене, з урахуванням принципу розумності, апеляційний суд зауважує, що:
у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;
у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
У справі, що переглядається сторона відповідача у апеляційній скарзі заявляла попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на правничу допомогу у розмірі 11 000 грн та вказувала, що у разі збільшення таких витрат, докази їх розміру подасть до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
В той же час, зміст апеляційної скарги та заяви про ухвалення додаткового рішення не містять обґрунтування поважних причин неподання стороною відповідача доказів, що підтверджують розмір судових витрат у розмірі 7 500 грн до закінчення судових дебатів у справі.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).
Тобто у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 10 січня 2024 року (справа №285/5547/21).
Отже, законодавчо не визначено, що докази понесених витрат на правничу допомогу мають подаватись лише після ухвалення рішення суду.
Жодних доводів в обґрунтування неможливості подання доказів до ухвалення рішення стороною позивача не надано, а суд не наділений повноваженнями встановлювати відповідні обставини за власною ініціативою.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу сторони відповідача на те, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою було заявлено попередній орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу понесених у апеляційному суді у розмірі 11 000 грн, які й були стягнуті апеляційним судом. В той же час, звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення заявник просить стягнути вже 18 500 грн, що значно перевищує суму заявлену у першій заяві (апеляційній скарзі).
Згідно із ч. 4 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Таким чином колегія суддів дійшла висновку про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу у розмірі 7 500 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, оскільки стороною відповідача не було доведено поважності причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі, а також, що сторона не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Керуючись ст. 133,134,174, 270 ЦПК України, апеляційний суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у розмірі 7 500 грн, пов'язаних з розглядом справи, у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 2 жовтня 2025 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба