Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-з/824/28/2026
м. Київ Справа № 759/16993/24
06 лютого 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Рейнарт І.М.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лобача Ігоря Анатолійовича про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнанняіпотеки такою, що припинена,-
У серпні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання іпотеки припиненою, в якому просив суд:
визнати іпотеку такою, що припинена за договором іпотеки від 18 березня 2021 року, укладеним між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Наталією Олександрівною і зареєстрованим в реєстрі за № 238;
зняти заборону відчуження нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , яка була накладена на підставі Договору іпотеки від 18.03.2021 року, укладеного між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Наталією Олександрівною і зареєстрованим в реєстрі за № 238;
виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 41058638 від 18.03.2021 року про заборону на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 ;
виключити з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку № 41059162 від 18.03.2021 року нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 .
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 16 травня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання припиненим договору іпотеки - відмовлено.
Додатковим рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 30 травня 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання припиненим договору іпотеки - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн.
Не погоджуючись з основним та додатковим рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лобач Ігор Анатолійович подав апеляційні скарги.
Постановою апеляційного суду від 16 жовтня 2025 рокуапеляційні скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лобача Ігоря Анатолійовича задоволено.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 травня 2025 року та додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 30 травня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання іпотеки, що припинена, задоволено.
Визнано іпотеку такою, що припинена за договором іпотеки від 18 березня 2021 року, укладеним між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Наталією Олександрівною і зареєстрованим в реєстрі за № 238.
Знято заборону відчуження нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , яка була накладена на підставі Договору іпотеки від 18.03.2021 року, укладеним між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Наталією Олександрівною і зареєстрованим в реєстрі за № 238.
Виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 41058638 від 18.03.2021 року про заборону на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 .
Виключено з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку № 41059162 від 18.03.2021 року нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір, сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги, у загальному розмірі 10 658,56 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції, у розмірі 50 000,00 грн.
20 жовтня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лобач Ігор Анатолійович через підсистему «Електронний суд» подав до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 (п'ятдесят тисяч) грн.
В обгрунтування заяви зазначає, що у поданій апеляційній скарзі позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції складається, у тому числі, з витрат на професійну правничу допомогу (орієнтовно 50 000,00 грн.).
Також позивач повідомив суд про те, що докази на підтвердження розміру судових витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Неможливість подання доказів, які підтверджують розмір судових витрат, здійснених позивачем на професійну правничу допомогу у даній справі, пов'язана з тим, що частина таких доказів, зокрема, акт приймання-передачі наданих послуг, були складені після розгляду даної справи судом апеляційної інстанції. Саме тому вказана заява разом з відповідними доказами подається протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Враховуючи викладене, позивач подає відповідні докази понесення судових витрат у суді апеляційної інстанції та просить ухвалити додаткове судове рішення.
У поданих запереченнях на заяву про ухвалення додаткового судового рішення представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Федак Максим Леонідович просить заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 759/16993/24 щодо стягнення витрат на правничу допомогу залишити без розгляду.
Зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини - заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та не минучими, а їхній розмір -обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited»проти України» від 23.01.2014, заява № 19336/04 ).
Доказів на підтвердження понесення позивачем реальних витрат на професійну правничу допомогу матеріали вказаної справи не містять. Зокрема, суду не надано доказів на підтвердження оплати позивачем послуг адвоката, як то: платіжні доручення, чеки, банківські виписки, меморіальні ордери, тощо.
Посилання представника позивача на те, що такі витрати будуть здійснені, на думку сторони відповідача, свідчить лише про намагання останнього створити для суду уяву, що оплата послуг адвоката буде дійсно здійснена позивачема. Однак, як станом на дату подання вказаної заяви, так і станом на сьогоднішній день представник позивача не надав жодного доказу понесення позивачем витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження надсилання вказаної заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідачеві, що є порушенням процесуального порядку подання вказаної заяви та тягне за собою відмову у стягненні таких витрат.
Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви та заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лобача Ігоря Анатолійовича підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Повноваження адвоката, як представника,підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до загального правила розподілу судових витрат між сторонами, шо передбачено частиною 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.
За положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача в суді апеляційної інстанції здійснювали адвокати ОСОБА_5 на підставі ордера серія АІ № 1682410 від 15 серпня 2024 року та адвокат Фелді Олексій Вікторович на підставі ордера серія АІ № 1995338 від 25 вересня 2024 року (а.с. 115, 178 том 2).
В апеляційній скарзі сторона позивача повідомила про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач Перець О.М.поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, щоскладає 50 000 грн - витрати на правничу допомогу.
На виконання вимог частини 8 статті 141 ЦПК України представник позивача Перець О.М. до закінчення судових дебатів повідомив, що докази на підтвердження розміру судових витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення апеляційного суду(а.с. 96-106 том 2).
Протягом п'яти днівпісля ухвалення судового рішення (постанови) Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2025 року сторона позивача подала заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції, із долученням доручення № 4 від 06 червня 2025 року, акта приймання-передачі наданої правничої допомоги № 3 від 20 жовтня 2025 року.
Із наданих стороною позивача та досліджених письмових доказів колегією суддів встановлено, що відповідно доумов договору про надання правничої допомоги№ 19/10/23 від 19 жовтня 2023 року, укладеного між Адвокатським об?єднанням «Мистецтво права» (далі-виконавець) та ОСОБА_2 (далі-клієнт), Адвокатське об'єднання зобов'язується за дорученням Клієнта надати йому правову допомогу (надалі також - Юридичні послуги), а Клієнт зобов'язується прийнятита оплатити юридичні послуги та, якщо інше не погоджено сторонами, компенсувати фактичні витрати, необхідні для належного виконання доручення Клієнта (а.с. 40-44 том 2).
Розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами окремо у кожному дорученні до цього договору, яке є його невід'ємною частиною - пункт 5.3. договору.
Надання юридичних послуг за кожним дорученням Клієнта, яке отримано Адвоктським об'єднанням в межах виконання даного договором, підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг - пункт 4.1. договору.
Після фактичного надання юридичних послуг Адвокатське об'єднання готує і (направляє) Клієнту два примірники Акту приймання-передачі наданих послуг пункт 4.2. договору.
Відповідно до доручення № 4 від 06 червня 2025 року Клієнт надає, а Адвокатське об'єднання приймає доручення Клієнта щодо надання йому правничої допомоги, яка полягає у представництві інтересів Клієнта у спорі з ОСОБА_3 про визнання іпотеки такою, що припинена за договором іпотеки від 18.03.2021 року, укладеним між ОСОБА_6 і ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Наталією Олександрівною і зареєстрованим в реєстрі за № 238.
Правова допомога передбачає: підготовку та подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16.05.2025 року у цивільні справі № 759/16993/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання іпотеки такою, що припинена; підготовку та подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги на додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 30.05.2025 року у цивільній справі № 759/16993/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання іпотеки такою, що припинена; представництво інтересів Клієнта в Київському апеляційному суді у цивільній справі № 759/16993/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання іпотеки такою, що припинена.
Вартість правової допомоги (гонорар Адвокатського об'єднання) становить 50 000,00 (п'ятдесят тисяч) грн, яка сплачується Клієнтом протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.
Актом приймання-передачі наданих послуг №3 від 20 жовтня 2025 року підтверджується, що відповідно до доручення № 4 від 06червня 2025 року до договору Адвокатським об'єднанням надано, а Клієнтом прийнято юридичні послуги щодо комплексного супроводження представництва інтересів Клієнта у цивільній справі № /59/16993/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання іпотеки такою, що припинена (надалі також - цивільна справа № 759/16993/24), а саме: підготовки та подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16.05.2025 року у цивільні справі № 759/16993/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання іпотеки такою, що припинена; підготовки та подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги на додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 30.05.2025 року у цивільній справі № 759/16993/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання іпотеки такою, що припинена; участь в судових засіданнях у цивільній справі № 759/16993/24, які відбулися 25.09.2025 року та 16.10.2025 року в приміщенні Київського апеляційного суду; підготовка інших процесуальних документів у справі № 759/16993/24.
Підписанням цього акту сторони підтверджують, що всі юридичні послуги згідно з дорученням № 4 від 06 червня 2025 року до Договору надані належним чином і в погоджені строки, сторони не мають одна до одної будь-яких зауважень щодо наданих юридичних послуг.
Загальна вартість таких послуг, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у суді апеляційної інстанції, оцінена позивачем в сумі 50 000,00 грн.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогута, розподіляючи вказані витрати між сторонами у справі, колегією суддів апеляційного суду враховується, що суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов'язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15).
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вказав, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише як такі, що були дійсно понесені, але й враховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);
- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п'ятій, дев'ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).
Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі № 910/615/14 (№ 910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у cправі № 910/11903/23, від 25 січня 2025 року у справі № 369/849/18.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у частині третій статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Із наданих та досліджених доказів на підтвердження витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що стороною позивача дотримано визначений процесуальним законом порядок, а саме, заява про відшкодування судових витрат подана у встановлений процесуальним законом строк, до неї додані підтверджуючі документи.
Загальна вартість послуг, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у суді апеляційної інстанції, оцінена позивачем в сумі 50 000,00 грн, яку сторона позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 .
Колегія суддів зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на оплату послуг адвоката в суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційного суду враховує, що представництво інтересів позивача ОСОБА_2 в судах першої та апеляційної інстанцій здійснювалося тим самим адвокатом. Правова позиція сторони позивача в цій справі не змінювалась в судах першої та апеляційної інстанцій, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правідносини у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтувала свої вимоги, та інші обставини.
Участь представників позивача ОСОБА_7 адвокатів Лобача Ігоря Анатолійовича та Фелді Олексія Вікторовича у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції підтверджується протоколом судового засідання від 25 вересня 2025 року, яке тривало 1 годину.
В судовому засіданні 16 жовтня 2025 року у суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_7 адвокат Лобач Ігор Анатолійовичприймав участь в режимі відеоконференції, що відповідно не потребувало витрат на транспорт, часу на приїзд до приміщення суду і очікування, тощо (див. додаткові постанови Верховного Суду від 05.11.2024 у справі № 27/55(914/536/23), від 26.11.2024 у справі № 922/1792/24).
Відсутні підтвердження того що, окрім підготовки апеляційних скарг та представництва інтересів клієнта під час судового розгляду справи № 759/16993/24 в Київському апеляційному суді, адвокатом здійснювалося надання позивачу інших консультацій правового характеру, а тому включені до описів робіт, виконаних адвокатом, послуги у вигляді підготовка інших процесуальних документів у справі № 759/16993/24 не підлягають компенсації.
Колегія суддів апеляційного суду, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та заперечення відповідача дійшов висновку про те, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у загальному розмірі 50 000,00 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, а тому такі витрати не можуть бути стягнуті в повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного судувідхиляє, як безпідставні, доводи відповідача про те, що заява задволенню не підлягає, так як позивачем не надано жодного доказу на підтвердження оплати ним послуг адвоката, зокрема: платіжні доручення, чеки, банківські виписки, меморіальні ордери, тощо, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується постановами Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
Аргумент відповідача ОСОБА_3 про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що копія заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу направлялась позивачем відповідачу, що є порушенням процесуального порядку подання вказаної заяви та тягне за собою відмову у стягненні таких витрат, спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме - квитанцією №4815125 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС ОСОБА_3 20 жовтня 2025 року о 14:52 год, з переліком (описом) документів, що надіслані.
Також матеріалами справи підтверджується, що сторона відповідача скористалась своїм правом на подання заперечень щодо розміру витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, та подала письмові заперечення на заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лобача Ігоря Анатолійовича про ухвалення додаткового судового рішення, доводи якої частково враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні додаткового судового рішення у справі.
За таких обставин, надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем ОСОБА_1 ем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України, враховувавши суть спору, результат розгляду справи, характер наданих послуг в суді апеляційної інстанції, а також подані представником відповідача заперечення щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу та його доводів щодо їх неспівмірності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , до 15 000,00 грн, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, кількості судових засідань, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом в суді апеляційної інстанції.
З огляду на наведене, заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лобача Ігоря Анатолійовича про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 381-384 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лобача Ігоря Анатолійовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі задовольнити частково.
Ухвалити додаткове судове рішення у цивільній справіза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання іпотеки такою, що припинена.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 )витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у суді апеляційної інстанції, у розмірі 15 000,00 грн.
У задоволенні решти вимог заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лобача Ігоря Анатолійовича відмовити.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: