Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/1199/2026
06 лютого 2026 року місто Київ
справа № 361/8085/24
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Рейнарт І.М.
розглянув у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Писанець Н.В., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів,-
У серпні 2024 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються із ОСОБА_1 на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у справі №361/8144/20.
Позов обгрунтовувала тим, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2021 року у справі №361/8144/20 з відповідача на її користь на утримання малолітніх дітей сина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були стягнуті аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 3500грн. щомісячно.
Вказувала, що аліменти були визначені в твердій сумі у зв'язку із тим, що відповідач не працював та постійного доходу не мав.
Зазначала, що на теперішній час матеріальний стан відповідача змінився, оскільки, він має постійну роботу і постійний заробіток, бо є військовослужбовцем Національної гвардії України в/ч НОМЕР_1 та має матеріальну можливість збільшити аліментні виплати на утримання дітей.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.
Змінено спосіб стягнення аліментів, які стягуються із ОСОБА_1 на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у справі №361/8144/20 на користь ОСОБА_3 , на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - з 3500 грн. щомісячно на кожну дитину - на 1/3 частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з моменту набрання цим рішенням законної сили до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовій збір в сумі 1211,20 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу.
17 вересня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 подала до Київського апеляційного суду клопотання, в якому просила зупинити апеляційне провадження у справі №361/8085/24 до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан або залучені у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України.
Клопотання обгрунтовувала тим, що починаючи з 17 листопада 2023 року і по теперішній час ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідкою №1731 від 10 лютого 2025 року, виданої начальником відділення кадрової роботи військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_7 .
Вказувала, що згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 №53/ДСК від 25 лютого 2025 року, уважати такими, що залучені до складу сил та засобів 1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, для виконання бойового завдання, відповідно до бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Силах України від 18 листопада 2023 року №20932, бойового розпорядження командувача Національної гвардії України від 19 листопада 2023 року №3412, бойового розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 19 листопада 2023 року №1/1/2-5044-Е, бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 12 серпня 2024 року №13668, бойове розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 13 серпня 2024 року №2895т/бр/ОТУ, бойове розпорядження ТГр «Куп'янськ» від 22 серпня 2024 року №3408т з 24 лютого 2025 року лейтенанта ОСОБА_1 (Г-159499), офіцера (психолога) 4-го батальйону оперативного призначення.
Зазначала, що з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 №94/ДСК від 08 квітня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 був залучений до складу сил та засобів 1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, для виконання бойового завдання, відповідно до бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Силах України від 18 листопада 2023 року №20932, бойового розпорядження командувача Національної гвардії України від 19 листопада 2023 №3412, бойового розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 19 листопада 2023 року №1/1/2-5044т-Е, бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 12 серпня 2024 року №13668, бойове розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 13 серпня 2024 року №2895т/бр/ОТУ, бойове розпорядження ТГр «Куп'янськ» від 22 серпня 2024 року №3408т з 06 квітня 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, доводи клопотанняпрозупинення провадження у справі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України).
Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов'язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов'язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжується.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року в справі №754/947/22 (провадження № 14-74цс25) зазначено, що:
з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм (п.81 постанови);
упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі (п.82 постанови);
системне тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 та статті 254 ЦПК України дозволяє зробити висновок про те, що підставами для поновлення зупиненого на підставі цієї процесуальної норми права провадження у справі можуть бути: припинення, у тому числі призупинення, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань під час дії воєнного стану в Україні; припинення воєнного стану в Україні, навіть якщо відповідні особи продовжують військову службу у певній військовій частині, якщо тільки ця військова частина не залишається переведеною на воєнний стан через запровадження / збереження цього стану для певної території України або не залучена до проведення антитерористичної операції (п.83 постанови).
До клопотання про зупинення провадження у справі було додано копії: довідки №1731 від 10 лютого 2025 року, виданої начальником відділення кадрової роботи військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_7 ; витягів з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 №53/ДСК від 25 лютого 2025 року та №94/ДСК від 08 квітня 2025 року.
Колегія суддів апеляційного суду ураховує, що обов'язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Застосовувати пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності.
Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
За таких обставин прохання військовослужбовця, який є стороною або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, продовжити розгляд справи, незважаючи на його військову службу, суд має врахувати як достатню підставу не зупиняти провадження у справі.
Тобто якщо учасник справи, права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагне продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство. У такий спосіб суд забезпечить баланс між вимогами процесуальних норм права, справедливістю та ефективністю правосуддя.
На вказаному наголошено, зокрема, у пунктах 102-105 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 (провадження № 14-74цс25).
При цьому у пунктах 107, 108 вищевказаної постанови Велика Палата Верховного Суду наголосила, що про своє волевиявлення проти зупинення провадження та прагнення продовжувати розгляд справи військовослужбовець - сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, може заявити у позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі, відзиві на них або відповіді на відзив, а також у будь-якій іншій заяві або клопотанні у справі, адресованих суду. Проте в будь-якому разі така його воля до продовження судового розгляду має правове значення винятково для суду певної судової інстанції, в якій було здійснене це волевиявлення.
Процесуальний закон визначає обов'язок суду зупинити провадження у справі до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил України, що є гарантією держави у забезпеченні процесуальних прав таких осіб.
Враховуючи, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем ОСОБА_1 військової служби в період дії воєнного стану, який є об'єктивною обставиною, що перешкоджає його участі у розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця ОСОБА_1 щодо продовження розгляду справи, колегія суддів вважає, що клопотання про зупинення провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України підлягає задоволенню.
Разом з цим колегія суддів, з метою додержання прав іншої сторони у справі, вважає за доцільне зобов'язати ОСОБА_1 повідомити Київський апеляційний суд про припинення перебування у складі Збройних Сил України та визначити строк для вчинення таких дій у десять днів.
Керуючись ст.ст.251, 253 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі - задовольнити.
Зупинити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Писанець Н.В., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведенні на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зобов'язати ОСОБА_1 протягом десяти днів повідомити Київський апеляційний суд про припинення перебування у складіЗбройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведенні на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: