05 лютого 2026 року м. Київ
Справа № 758/16080/24
Апеляційне провадження №22-ц/824/832/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Подільського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Захарчук С.С. 01 квітня 2025 року у м. Києві, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У грудні 2024 року представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №878156 від 12 липня 2023 року в розмірі 34853,39 грн та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,4 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 липня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 878156, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику грошові кошти у розмірі 6700 грн. Первісний кредитор свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору. Натомість відповідач свої зобов'язання за договором не виконувала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за договором у загальному розмірі 34853,39 грн.
01 лютого 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 01022024, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло належні ТОВ «Селфі Кредит» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 878156 від 12 липня 2023 року в розмірі 34853,39 грн а тому позивач має право на звернення до суду з вказаними вимогами.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01 квітня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором у розмірі 6699,99 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що вимоги про стягнення тіла кредиту за договором є доведеними та підтверджені матеріалами справи. В той час як нараховані відсотки в розмірі 28153,40 грн суд вважав недоведеними.
Позивач не погодився із зазначеним судовим рішенням в частині вирішення позовних вимог про стягнення нарахованих відсотків, представником позивача подана апеляційна скарга, в якій вказується на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права та без врахування тієї обставини, що відповідач підписала договір в електродній формі та була ознайомлення інформацією викладеною в ній. У договорі визначений строк дії кредиту 352 дні з періодичністю платежів зі сплати процентів - 16 днів. Також в умовах договору визначена стандартна процентна ставка, яка становить 2.2% в день та застосовується у межах строку кредиту. Знижена процентна ставка 1,43 % в день та застосовується якщо споживач до 28 липня 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного із Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.
Представник позивача заважує, що відповідач відповідно до наданого розрахунку заборгованості внесла платіж у розмірі 1341,35 грн, з яких 1341,34 грн були зараховані як сплата відсотків за користування, 0,01 грн як тіло кредиту, у зв'язку з чим у період з 12 липня 20223 року по 25 липня 2023 року - розмір процентів за цей період було переховано за зниженою процентною ставкою. У період з 26 липня 2023 року по 01 лютого 2024 року було застосовано стандартну процентну ставку. З огляду на викладене позивач вважає, що відсотки були нараховані цілком правомірно.
На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов в частині незадоволених вимог про стягнення заборгованість за нарахованими відсотками.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вважає рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням всіх фактичних обставин справи є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню з підстав зазначених в апеляційній скарзі.
Вказує, що відсутні докази, що відповідач будь-яким способом застосувала ідентифікатор електронного підпису на кредитному договорі та відсутні докази отримання коштів.
Також зазначає, що Додаток № 1 до кредитного договору (розрахунок процентів) не містить підпису відповідачки, а тому не може свідчити, що позичальник ознайомлений з ним.
На підставі викладеного просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги по суті спору, апеляційним судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Перш за все апеляційний суд звертає увагу, що рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині незадоволеної вимоги про стягнення заборгованості по нарахованим відсотками, а тому відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, діючи в межах доводів апеляційної скарги в іншій частині апеляційним судом не переглядається.
Судом встановлено, що 12 липня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №878156 (а.с. 35-55).
Відповідно до п. 1.1 договору укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ТС Товариства.
Згідно з п. 1.2 договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Дата видачі кредиту визначена 12 липня 2023 року, сума кредиту - 6700 грн, яка мала бути за реквізитами платіжної картки споживача № НОМЕР_1 (п.п. 1.3, 2.1.,2.2 договору).
У п. 1.5.1 договору сторонами визначена стандартна процента ставка 2,2 % в день, яка застосовується в межах строку кредитування. А в п.1.5.2. договору визначена знижена процентна ставка 1,43% в день та застосовується якщо споживач до 28 липня 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного із Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.
Кредитний договір підписаний електронними підписами сторін, зокрема, ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Т313 12 липня 2023 року о 15.06 годин.
У додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 878156 від 12 липня 2023 року визначений графік платежів з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та строки, визначені в договорі. Згідно з графіком ОСОБА_1 мала здійснювати платежі щомісячно на сплату процентів за користування кредитом в розмірі 1532,96 грн 28 липня 2023 року, а в період з 13 серпня 2023 року по 12 червня 2024 року в розмірі 2358,4 грн щомісяця, 28 червня 2024 року передбачено повернення суми кредиту 6700 грн та проценти 2358,4 грн. Загальна сума процентів становить 51059,36 грн. Додаток № 1 до договору підписаний електронними підписами сторін, зокрема, ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Т313 12 липня 2023 року о 15.06 годин. (а.с.57-58)
Відповідно до листа ТОВ «Пайтек» № 20241030-403 від 30 жовтня 2024 року між ним та ТОВ «Селфі Кредит» було укладено договір на переказ коштів № 03052022-1 від 03 травня 2022 року, на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 були перераховані кошти в розмірі 6700 грн (а.с. 36).
01 лютого 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 01022024, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло належні ТОВ «Селфі Кредит» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників (а.с. 70-79).
Згідно з витягом з реєстру боржників ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 878156 від 12 липня 2023 року в розмірі 34853,39 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 6699,99 грн, заборгованості за відсотками - 28153,4 грн (а.с. 80).
Позивачем також долучено розрахунок заборгованість за кредитним договором станом на 01 лютого 2024 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 34853,39 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 6699,99 грн, заборгованості за відсотками - 28153,4 грн. З цього розрахунку вбачається, що проценти нараховані за період з 12 липня 2023 року по 01 лютого 2024 року (а.с. 59-66).
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
В силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Положеннями ч. 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому, як визначено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
В силу частин 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частинами 1-12 ст. 11 цього ж Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 6, 12 ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 вказала, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зробив правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Згідно із положеннями ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
За змістом ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З наведених обставин справи вбачається, що між відповідачем та ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту в електронній формі і така форма договору прирівнюється до письмової, а отже вимога ЦК України щодо письмової форми договору кредиту є додержаною сторонами цього договорі. Тобто вказаний кредитний договір є укладений, сторонами не оскаржувався, а отже в силу презумпції правомірної правочину є правомірним.
Сторона відповідача рішення суду першої інстанції в частині встановлення обставин укладення договору та стягнення суми кредиту не оскаржила, тобто погодилась з такими висновками суду першої інстанції, а отже її твердження викладені у відзиві на апеляційну скаргу щодо відсутності підписання відповідачем договору не приймаються до уваги апеляційного суду.
А отже перевіряючи доводи апеляційної скарги позивача в частині вирішення позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом, колегія суддів виходить з того, кредитний договір підписано відповідачкою електронним підписом 12 липня 2024 року. Наведене безумовно свідчить про те, що відповідач ознайомилася і погодилася з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 6700 грн підтверджується копією листа ТОВ «ПЕЙТЕК», які перераховані платіжну картку клієнта, при цьому відповідачем не спростовані обставини належності їй цього платіжного інструменту та отримання кредитних коштів, та як вже вказано вище нею не оскаржено рішення суду в цій частині, тому в цій частині воно не підлягає перегляду апеляційним судом.
Перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача підтверджений належним чином і стороною відповідача в ході розгляду справи не заперечувався.
Відповідно до умов кредитного договору стандартна процентна ставка становить 2.2% в день та застосовується у межах строку кредиту, знижена процентна ставка 1.43 % в день та застосовується якщо відповідач до 28 липня 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного із Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Строк кредитування визначений сторонами договору 352 дні, тобто до 28 червня 2024 року.
Сума нарахованих процентів повністю відповідає сумі обумовленій договором і право вимоги щодо якої було передано позивачу. Розрахунок заборгованість зроблено у відповідності до умов договору та в межах строку його дії. Відповідачем не спростовано правильність нарахування відсотків. Таким відсутні правові підстави для відмови позивачеві у задоволені позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом, які передбачені умовами договору.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 28153,40 грн підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за процентами у розмірі 28153,40 грн.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що вимоги апеляційної скарги задоволено, з відповідача на користь позивача в порядку відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, підлягає до стягнення сума сплаченого судового збору в розмірі 3633,60 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 квітня 2025 року в оскаржуваній частині щодо відмови у стягненні заборгованості за процентами за договором споживчого кредиту №878156 від 12 липня 2023 року скасувати, ухвалити в цій частині нове судове.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за процентами за договором споживчого кредиту №878156 від 12 липня 2023 року у розмірі 28153, 40 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 3633, 60 грн.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79029, Львівська обл., мю Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28; ЄДРПОУ 35234236).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук