Київський апеляційний суд
4 лютого 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12025111230000963 щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомиргород Кіровоградської області,
громадянина України, що зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_2 , не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,
за апеляційною скаргою прокурора на вирок Обухівського районного суду Київської області від 9 вересня 2025 року,
Вироком Обухівського районного суду Київської області від 09.09.2025 ОСОБА_6 визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.369 КК України і йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
В апеляційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 просить вирок суду змінити, виключивши з нього обставину, яка обтяжує покарання, - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Прокурор не оспорює фактичні обставини кримінального правопорушення, встановлені судом, які викладені у вироку, доведеність винуватості обвинуваченого, правову кваліфікацію його дій, вид та розмір призначеного покарання. Разом з тим, вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, оскільки врахував "вчинення злочину з використанням умов воєнного стану" обставиною, яка обтяжує покарання. Так, суд у вироку не вказав, яким чином введений в Україні воєнний стан полегшив вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення або як він використав найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилось суспільство.
Прокурор посилається на постанову Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 346/1286/23, який вказав, що "вчинення злочину в умовах воєнного стану" та "вчинення злочину з використанням умов воєнного стану" не можна ототожнювати, адже ці поняття мають різний зміст. Також наголошує на тому, що, незважаючи на введення Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану в Україні, кримінальне правопорушення, передбачене ст.369 КК України, не має кваліфікуючої ознаки "вчинення злочину в умовах воєнного стану" і в місці, де ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, станом на час його вчинення бойові дії не проводились. Отже, під час вчинення кримінального правопорушення обвинувачений не використовував умови воєнного стану.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити; провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її належить задовольнити, з таких підстав.
Вироком суду визнано доведеним, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
8 травня 2025 року близько 12 години 37 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи в службовому автомобілі "KIA Sportage" д/н НОМЕР_1 , в якому також знаходились працівники Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , достовірно знаючи, що поліцейські є службовими особами органів Національної поліції України, діючи умисно, з метою не доставки його до РТЦК та СП, в ході розмови з поліцейськими висловив словесну пропозицію надати неправомірну вигоду у виді грошових коштів за вищевказані дії, на що отримав відмову та був попереджений ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди працівникам поліції.
Разом з тим, ОСОБА_6 , будучи попереджений про кримінальну відповідальність, близько 12 години 53 хвилин в ході розмови з поліцейськими знову висловив словесну пропозицію надати неправомірну вигоду у виді грошових коштів, на що також отримав відмову та був попереджений ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди працівникам поліції.
Продовжуючи свої дії, ОСОБА_6 близько 12 години 37 хвилин, перебуваючи на задньому сидінні вказаного раніше автомобіля, в якому також знаходились працівники Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , усвідомлюючи незаконність своїх дій та не звертаючи увагу на попередження працівників поліції, надав поліцейському Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 неправомірну вигоду у розмірі 200 доларів США двома купюрами, які поклав до копії постанови про адміністративне правопорушення та в подальшому надав у руку працівнику поліції.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються наявними в ньому доказами, які досліджувалися в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, і ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Тому колегія суддів не переглядає їх відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України.
За встановлених судом фактичних обставин кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч.1 ст.369 КК України - пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, та надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища - є вірною.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли бути підставою для зміни або скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
Призначене ОСОБА_6 покарання відповідає загальним засадам, визначеним у ст.65 КК України, і його вид та розмір також прокурором не оспорюються.
Разом з тим, доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність з огляду на те, що суд врахував як обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, заслуговують на увагу.
Згідно з п.11 ч.1 ст.67 КК України при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій.
Вчинення кримінального правопорушення "в умовах воєнного стану" як кваліфікуюча ознака деяких кримінальних правопорушень та "вчинення злочину з використанням умов воєнного стану" як обставина, що обтяжує покарання, не є тотожними поняттями.
Вирішальним для кваліфікації дій особи за кваліфікуючою ознакою "в умовах воєнного стану" є час вчинення кримінального правопорушення - до введення воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 чи після цього. При цьому не має значення, чи велися в населеному пункті, де було вчинено кримінальне правопорушення, бойові дії, чи мало місце масове вогневе ураження, тимчасова окупація, прохід військ, тощо.
Водночас, для врахування обставини, що обтяжує покарання, "вчинення злочину з використанням умов військового стану", негативна для суспільства ситуація, спричинена таким станом, має умисно використовуватись обвинуваченим для вчинення злочину або полегшення його вчинення.
Матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що ОСОБА_6 під час вчинення кримінального правопорушення використовував введений в Україні воєнний стан, що свідчить про те, що суд необґрунтовано врахував це як обставину, що обтяжує покарання.
Відповідно до положень ст.409 КПК України підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме, п.11 ч.1 ст.67 КК України, який не підлягає застосуванню, вказана обставина згідно зі ст.ст.408, 413 КПК України є підставою для зміни вироку шляхом виключення з нього обставини, яка обтяжує покарання, вчинення злочину з використанням умов воєнного стану і задоволення апеляційної скарги прокурора.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнити.
Вирок Обухівського районного суду Київської області від 9 вересня 2025 року щодо ОСОБА_6 змінити.
Виключити з вироку обставину, яка обтяжує покарання, - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
У решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_11