02 лютого 2026 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 378/898/23
номер провадження №22-ц/824/1468/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,
розглянуву відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 07 травня 2025 року /суддя Штрифорук О.В./
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області, Рокитнянський відділ Державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту нецільового використання аліментів на утримання малолітньої дитини та внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини в Державному Ощадному банку України, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області, Рокитнянський відділ Державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту нецільового використання аліментів на утримання малолітньої дитини та внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини в Державному Ощадному банку України.
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 07 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. /а.с. 144-146/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, задовольнивши вимоги позову.
На обґрунтування скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема ст. 186 СК України, та безпідставно поклав на орган опіки та піклування виключне право встановлювати факт нецільового використання аліментів. Апелянт наголошує, що з наданих відповідачкою пояснень про витрачання аліментів за серпень-вересень 2023 року вбачається невідповідність: отримано 81 060 грн, задекларовано витрат на дитину лише 26 250 грн, залишок на рахунку - 27 244 грн, тобто не пояснено використання 27 566 грн аліментів. Частина зазначених витрат (інтернет, продукти харчування, ремонт телефону, зарядний пристрій) не може вважатися виключно витратами на утримання дитини. Крім того, у серпні 2023 року дитина значний час проживала у бабусі (матері позивача), а тому витрати матері на дитину в цей період були мінімальними. Апелянт вважає, що наведене спростовує висновок органу опіки та піклування про цільове використання аліментів, а суд мав самостійно оцінити ці докази та встановити факт нецільового витрачання коштів (ст. 186 СК України, ст. 124 Конституції України).
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, апелянт клопотання про судове засідання по відеоконференцзв'язку направив в день засідання, у разі відмови просив розглядати справу за його відсутності, відповідачка просила розгляд справи проводити за її відсутності, врахувати відзив, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з задоволенням вимог позову на підставі наступного.
Судом встановлено, що рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 15.11.2018 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно. На виконання рішення відкрито виконавче провадження № 62955513.
За період квітень-вересень 2023 року відповідачка отримала аліменти на загальну суму 138 261 грн 58 коп.
02.10.2023 року позивач звернувся до Ставищенської селищної ради із заявою про перевірку цільового використання аліментів. За результатами інспекційного відвідування орган опіки та піклування дійшов висновку про цільове використання коштів. У подальшому у 2024 році проведено ще одне відвідування, за висновком якого також підтверджено забезпечення дитини базовими потребами.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався ст. 179 СК України про те, що аліменти є власністю дитини та розпоряджається ними той із батьків, на ім'я якого вони сплачуються, виключно за цільовим призначенням; ст. 186 СК України про те, що контроль за цільовим витрачанням аліментів покладено на орган опіки та піклування; Порядком здійснення контролю, затвердженим наказом Мінсоцполітики №1713; постановами Верховного Суду у справах № 711/11054/17, № 751/1396/19, № 553/2334/16-ц.
Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що платник аліментів має покладатися на висновки органу опіки та піклування, а відсутність чеків та квитанцій не є достатнім доказом нецільового використання коштів.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Так, позивач вказує, що систематично спілкується зі своєю дочкою ОСОБА_5 і йому відомо які речі відповідачка купляє доньці та орієнтовна кількість коштів, які вона витрачає на їх придбання. У порівнянні з отриманими нею сумами аліментів вона витрачає на дитину значно менше коштів. При цьому, вона проживає зі співмешканцем, обидва не працюють, їх сім'я не має іншого джерела надходження коштів, аніж аліменти, які сплачує позивач на утримання своєї дочки ОСОБА_5 , у зв'язку з чим позивач переконаний, що сплачувані ним аліменти витрачаються на потреби всієї сім'ї.
У розгляді справи, апеляційним судом оголошено перерву для надання можливості стороні відповідача надати документи щодо джерел її доходів.
Відповідачка у відзиві наголошувала на тому, що відповідно до висновку від 01.08.2024 року за результатами інспекійного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину, одержувач аліментів забезпечує базові індивідуальні потреби дитини, а саме: оплачує гуртки, репетиторів, екскурсії, лікування дитини, потреби в одязі, харчування, створює належні умови для проживання дитини та її потреб. За результатами бесіди з дитиною з'ясовано, що всі кошти використовуються раціонально, до того ж мама з вітчимом додатково дають кошти дитині. Вказувала, що фізично не можливо збирати абсолютно усі чеки які б могли підтвердити витрати повних сум, оскільки кошти також ідуть на дозвілля, відпочинок, хобі та кишенькові витрати дитини, окрім задоволення базових необхідних потреб. Відповідач надала конкретні та достатні пояснення куди витрачаються кошти та які потреби дитини забезпечуються, при цьому сама дитина - ОСОБА_4 в ході бесіди підтвердила, що всі кошти витрачаються належно та жодних скарг не мала.
Доказів доходу відповідачкою так і не надано, що свідчить про те, що нинішня сім'я відповідачки утримується за рахунок аліментів та є підставою для встановлення факту нецільового використання та встановлення порядку сплати аліментів - половини на рахунок матері, половини на рахунок дитини.
Згідно зі статтею 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Витрачання аліментів за цільовим призначенням означає, що той із батьків або інші особи, відповідно до ст. 179 СК України, на ім'я якого вони виплачуються, зобов'язаний спрямовувати їх на забезпечення потреб дитини у харчування, одязі, в охороні здоров'я, отриманні освіти та на створення гідних умов життя дитині. Сама неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання.
Відповідно до статті 186 СК України контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Механізм здійснення контролю за цільовим витрачанням аліментів визначений Порядком здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 15 листопада 2018 року № 1713 (далі - Порядок).
Так, відповідно до п.п. 2-6 Порядку, контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюють органи опіки та піклування шляхом проведення інспекційних відвідувань одержувача аліментів. За змістом пункту 14 Порядку чеки, квитанції, довідки та інші документи для підтвердження цільового використання коштів одержувач аліментів може надати виключно за власним бажанням та за умови їх наявності. Також виключно за власним бажанням одержувач аліментів може надати письмове пояснення щодо цільового використання аліментів, яке долучається до висновку за результатами проведення інспекційного відвідування.
Водночас такі висновки органу опіки повинні оцінюватись судом в сукупності з іншими доказами.
Так, за період серпень-вересень 2023 року відповідачка отримала аліменти у розмірі 81 060 грн., зазначила, що витратила на дитину у вказаний період 26 250 грн. За даними висновку, у такому випадку на її рахунку мав бути залишок у розмірі, не меншому ніж 54 810 грн., якщо навіть припустити, що станом на день надходження аліментів у серпні місці вона не мала грошових коштів на рахунку. Зазначивши залишок на рахунку, за її поясненнями у висновку, у розмірі 27 244 грн., відповідачка не пояснила витрати аліментів у розмірі 27 566 грн. (за дві місяці: серпень та вересень 2023 року).
Дійсно, як зазначає відповідачка, відсутність фінансових документів на підтвердження щомісячних витрат не може бути єдиним і достатнім доказом, який доводить факт використання отримуваних ОСОБА_3 аліментних коштів на особисті цілі, на користь інших осіб або на будь-які інші потреби, які не пов'язані з утриманням і вихованням доньки ОСОБА_4 .
Водночас, жодних доказів будь-якого доходу за рахунок яких утримується сама відповідачка і її співмешканець, з яким вона проживає, суду не надано.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на встановлені обставини справи, оцінку доказів, які є більш вірогідними і відсутність доказів доходу відповідачки та засобів для існування її сім'ї, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 07 травня 2025 року - задовольнити.
Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 07 травня 2025 року - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області, Рокитнянський відділ Державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту нецільового використання аліментів на утримання малолітньої дитини та внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини в Державному Ощадному банку України, - задовольнити.
Встановити факт нецільового витрачання ОСОБА_3 аліментів, які вона отримує від ОСОБА_1 на підставі рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 15.11.2018 у цивільній справі №375/1323/18 на утримання дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів.
Встановити порядок сплати аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 15.11.2018 у цивільній справі №375/1323/18 на утримання дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, шляхом щомісячного перерахування 50% суми нарахованих аліментів на рахунок отримувача - ОСОБА_3 ; 50% суми нарахованих аліментів на особистий рахунок дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за період з дня подання позову 16.11.2023 року до повноліття ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: