Справа № 757/52745/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1357/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
27 січня 2026 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року про повернення клопотання про скасування арешту майна,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року клопотання адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025100000000435 від 28.03.2025 року повернуто заявнику.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, власник майна ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна направити на новий розгляд за встановленою підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, власник майна посилається на те, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 04.12.2025 року у справі №757/52745/25-к підлягає скасуванню повністю з наступних підстав.
Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від 04.12.2025 року у справі № 757/52745/25-к постановлено: клопотання адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025100000000435 від 28.03.2025 - повернути суб'єкту звернення.
Згідно мотивувальної частини оскаржуваної ухвали (цитата): «З клопотання вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000435 від 28.03.2025 здійснюється Головним управлінням Національної поліції України у м. Києві, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15, що територіально відноситься до Шевченківського району міста Києва.
Таким чином, клопотання не підсудне Печерському районному суду м. Києва, а особі, яка подала клопотання, слід звернутись до Шевченківського району міста Києва».
Тобто за твердженням слідчого судді ОСОБА_1 клопотання про скасування арешту на майно подано з порушенням правил підсудності.
Разом з тим, змістовним аналізом КПК України у цілому встановлено абсолютно беззаперечний, абсолютно неспростовний, абсолютно юридично доказаний факт: слідчий суддя або задовольняє клопотання про скасування арешту на майно повністю або частково, якщо є законні підстави для такого задоволення, або відмовляє в задоволенні клопотання про скасування арешту на майно, якщо клопотання подано з порушенням підсудності, при цьому не передбачено повноважень слідчого судді за результатами розгляду повертати клопотання про скасування арешту на майно суб'єкту звернення.
Відтак, на думку апелянта, слідчий суддя ОСОБА_1 постановив ухвалу, не передбачену КПК України.
Оскільки слідчий суддя ОСОБА_1 постановив ухвалу, не передбачену КПК України, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти дану апеляційну скаргу до розгляду і відкрити апеляційне провадження у справі.
Крім того, власник майна вказує на те, що визначення слідчого судді для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги (ч.3 ст.35 КПКУ).
Згідно положень п.57 Положення про ЄСІТС визначення судді для розгляду судових справ (проваджень) здійснюється в суді у порядку, визначеному процесуальним законом, у день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Встановлено, що автоматизований розподіл судової справи № 757/52745/25-к мав відбутись 22.10.2025. Разом з тим, згідно звіту та протоколу авторозподілу, автоматизований розподіл в порушення приписів ч. 3 ст. 35 КПК України, відбувся 23.10.2025 року.
Згідно абз. 4 п.п. 2.3.28 п. 2.3 розд. ІІ Положення про АСДС, протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.
Таким чином, на думку апелянта, розподіл судової справи №757/52745/25-к відбувся з порушенням встановленого ч. 2 ст. 35 КПК України порядку визначення складу суду. При цьому, слідчий суддя ОСОБА_1 знав, що відбулось порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України визначення складу суду для розгляду справи, що згідно положень ч. 1 ст. 80 КПК України зобов'язує подати самовідвід від розгляду справи, з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, проте в порушення вимог закону самовідвід від розгляду справи собі не заявив.
В судове засідання сторони не з?явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги їх було повідомлено належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу за відсутності сторін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02.05.2025 року у справі №752/10165/25 накладено арешт на майно ОСОБА_6 , а саме: частку земельної ділянки (кадастровий номер: 3222782602:02:001:0274), розташованої за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Березівка, вул. Житомирська 22-А; частку житлового будинку садибного типу (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна № 183938932227), розташованого за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку (кадастровий номер 2110200000:03:003:0153), розташовану за адресою: Закарпатська обл., м. Берегове.
22.10.2025 року адвокат ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , звернулась до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 02.05.2025 року у справі № 752/10165/25.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року клопотання адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна повернуто заявнику.
Слідчий суддя, повертаючи вказане клопотання, вказав, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №120251000000000435 від 28.03.2025 здійснюється Головним управлінням Національної поліції України у м. Києві, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15, що територіально відноситься до Шевченківського району м. Києва. Таким чином, клопотання не підсудне Печерському районному суду м. Києва, а особі, яка подала клопотання, слід звернутись до Шевченківського району м. Києва.
Однак, з висновками слідчого судді суду першої інстанції в частині повернення клопотання погодитись не можна, виходячи з наступного.
Законність і обґрунтованість рішень слідчого судді, прийнятих на досудовому розслідуванні, може бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Як зазначено в постанові ККС ВС (постанова у справі № 757/27041/21-к (провадження № 51-3781км21), перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК України. Частина 3 ст. 309 КПК України встановлює, що інші ухвали слідчого судді, ніж зазначені в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
У постанові від 12 жовтня 2017 року у справі № 757/49263/15-к Верховний Суд України сформулював висновок про те, що в разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці її законності. Аналогічні правові позиції викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справах № 237/1459/17 та 243/6674/17-к.
Як зазначає Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №483/346/24: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3 Конституції України).
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке згідно статті 64 Конституції України не може бути обмежене, навіть в умовах воєнного стану (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року в справі № 204/2321/22 (провадження № 61-4845св22), пункт 7.46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року в справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22)).
Гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров'я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів звернення до суду, а не їх обмеження судами (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року в справі № 204/2321/22 (провадження № 61-4845св22))».
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Відповідно до ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Повертаючи клопотання адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025100000000435 від 28.03.2025, слідчий суддя виходив з того, що дане клопотання не підсудне Печерському районному суду м. Києва.
Таке рішення слідчого судді не відповідає вимогам ст. 174 КПК України, яка регулює скасування арешту майна, та не передбачає повернення клопотання з будь яких підстав. В даному випадку слідчий суддя мав розглянути клопотання по суті та прийняти рішення про скасування арешту, або про відмову у цьому, належним чином обґрунтувавши його. При цьому, колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що кримінальним процесуальним законом не визначено, що підставою для відмови у задоволенні клопотання про скасування арешту може бути виключно недоведеність заявником суті його вимог. В разі, якщо клопотання подане з порушенням правил підсудності, а повернення клопотання з таких підстав (порушення підсудності) не передбачено положеннями закону, який регулює порядок розгляду даного питання (ст.174 КПК України в даному випадку), відмова у задоволенні клопотання з підстав недотримання правил підсудності не становитиме порушення вимог закону та не призведе до порушення прав заявника, який за таких обставин матиме змогу звернутися з таким клопотанням до належного суду.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя, постановляючи рішення про повернення клопотання про скасування арешту майна, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки таке рішення слідчого судді не передбачено вимогами КПК України (ст. 174 КПК України).
На переконання колегії суддів, допущені слідчим суддею порушення є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, і відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставами для скасування судового рішення.
За наслідками перевірки в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про повернення клопотання, апеляційний суд в межах своїх повноважень позбавлений можливості постановити нову ухвалу та вирішувати клопотання про скасування арешту на майно по суті, оскільки це є компетенцією слідчого судді місцевого суду.
За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року скасувати, а матеріали за клопотанням адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025100000000435 від 28.03.2025 року - повернути до суду першої інстанції для нового розгляду.
Щодовимоги власника майна ОСОБА_6 у апеляційній скарзі про направлення клопотання про скасування арешту майна на новий розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:
1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності;
2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду;
3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження;
4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
2. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
З огляду на викладене вище, зважаючи на те, що власником майна не заявлялось клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, апеляційний суд з власної ініціативи, без відповідного звернення, не може самостійно визначати підсудність для направлення матеріалів провадження на новий розгляд іншому суду першої інстанції.
Оскільки допущені слідчим суддею порушення є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, вони відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставами для скасування судового рішення.
За наслідками перевірки в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про повернення клопотання, апеляційний суд в межах своїх повноважень позбавлений можливості постановити нову ухвалу та вирішувати клопотання про скасування арешту на майно по суті, оскільки це є компетенцією слідчого судді місцевого суду.
За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року скасувати, а матеріали за клопотанням адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна повернути до суду першої інстанції для нового розгляду цього клопотання.
Керуючись ст. ст. 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд клопотання адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025100000000435 від 28.03.2025 по суті цього клопотання слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4