апеляційне провадження №22-ц/824/9159/2025
справа №752/19479/23
29 жовтня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Верланова С.М., Соколової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Кравцовим Сергієм Ігоровичем, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 лютого 2025 року, ухвалене під головуванням судді Мазур Ю.Ю., дату складення повного судового рішення не зазначено,
у справі за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальне підприємство «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалко Роман Олегович, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У вересні 2023 року заступником керівника Київської міської прокуратури в інтересах Держави в особі Київської міської ради подано позов про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у власності територіальної громади міста Києва перебуває земельна ділянка площею 0,0857 га (кадастровий номер 8000000000:90:034:0023), що належить до земель лісогосподарського призначення та відноситься до об'єктів екомережі.
Територія, в межах якої розташована спірна земельна ділянка, згідно з матеріалами лісовпорядкування є частиною кварталу 5 (виділи 25, 26) Конча-Заспівського лісництва, що відноситься до земель лісогосподарського призначення у складі лісів у межах населених пунктів та включає в своєму складі частину річки Коник та канал річки Віта.
Київською міською прокуратурою установлено, що громадянкою ОСОБА_1 чиняться перешкоди власнику землі - територіальній громаді міста Києва , від імені та в інтересах якої діє Київська міська рада, у володінні та розпорядженні спірною земельною ділянкою.
На теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці територіальної громади міста Києва наявна чинна реєстрація права власності ОСОБА_1 на спірну ділянку, а також наявна реєстрація спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі зі зміною її категорії та цільового призначення, внаслідок чого інтереси держави щодо безперешкодного володіння та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення порушені та мають бути поновлені.
Зазначає, що на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0857 га, що належить до земель лісогосподарського призначення, 19 липня 2021 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на садовий будинок загальною площею 34,43 кв.м із зазначенням адреси: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2411119580000.
Рішенням державного реєстратора Сліпченко Н.В. 19 липня 2021 року (№59335752) проведено державну реєстрацію права на об'єкт за адресою АДРЕСА_1 . 02 вересня 2021 року (№60148480) тип об'єкта змінено з «садовий будинок» на «житловий будинок». Підставами внесення змін стали: техпаспорт ТОВ «Міжрегіональний сервіс-центр технічної інвентаризації» від 27.05.2021, розпорядження Голосіївської РДА №554 від 24.06.2021 (про присвоєння адреси), довідка ОК «ЖБК "Коник"» №15508 від 13.07.2021.
Позивач зазначає, що Київрада не приймала рішень щодо надання землі на АДРЕСА_1; Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація не видавала розпорядження №554; у реєстрі адрес у місті Києві відсутня адреса АДРЕСА_1 ; ОК «ЖБК "Коник"» спростував факт членства ОСОБА_1 і видачу довідки №15508; у містобудівному реєстрі Київської міської ради відсутні будь-які документи на цю адресу.
Звертає увагу, що супутникові знімки (Google Earth Pro, матеріали НЦУВКЗ за 2007-2022 років) підтверджують, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:034:0023 в цей період залишалась вільною від забудови. Техпаспорт вказує на рік зведення - 1991, однак це суперечить фотознімкам.
Стверджує, що ОСОБА_1 незаконно зареєструвала право власності на об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 , а згодом на земельну ділянку під ним. Допитаний свідок інженер ОСОБА_2 підтвердила, що ТОВ «Міжрегіональний сервіс-центр технічної інвентаризації» не проводило технічної інвентаризації вказаного об'єкта, а підписи та печатки в документах підроблені (протокол допиту свідка від 20 червня 2023 року). Аналогічно технічну документацію на землю нібито виготовив ОСОБА_3 , який не працював у ТОВ «Київгеосервіс» та не мав права представляти його інтереси (лист товариства від 04 травня 2023 року, допит директора ОСОБА_4 від 06 червня 2023 року). Кваліфікаційна комісія анулювала сертифікат ОСОБА_3 через порушення законодавства, що підтверджено рішенням Держгеокадастру від 04 серпня 2023 року № 259.
Інженер ОСОБА_5 визнав, що техпаспорт на будинок виготовив за відсутності будівлі, без виїзду на місце (протокол допиту від 25 травня 2023 року), а документи містили підроблені підписи. На підставі цієї документації 28 вересня 2021 року державним кадастровим реєстратором Мачушенко Н.О. незаконно внесено земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:034:0023 до ДЗК як житлову, хоча вона має статус лісогосподарських угідь.
03 березня 2023 року приватний нотаріус Падалка Р.О. зареєстрував за ОСОБА_1 право власності на землю на підставі рішення Київської міської ради №1461/1502 від 10 червня 2021 року. Однак, це рішення стосувалося зовсім іншої особи й іншої ділянки ( АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:82:277:0060), що підтверджується відкритими даними Київради. Київська міська рада не передавала земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:034:0023 у власність ОСОБА_1 , а відповідна документація не надходила до Київської міської ради.
У ході досудового розслідування у провадженні №42023100000000202, відкритого за частиною 3 статті 365-2, частиною 4 статті 358, частиною 2 статті 197-1 КК України, ОСОБА_1 подала заяву про знищення житлового будинку та припинила право власності на нього. Водночас реєстрація права власності на землю залишилася чинною, попри те, що об'єкт нерухомості був вигаданий.
Таким чином, реєстрація здійснена на підставі підроблених і недійсних документів, із порушенням вимог законодавства, що спричинило вибуття ділянки лісогосподарського призначення з власності територіальної громади Києва та потребує поновлення порушених прав держави.
Мотивуючи наведеним, просить усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалки Романа Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 66640743 від 03.03.2023 та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:034:0023 (реєстраційний номер об'єкта 2700075580000, номер запису про право власності 49437984), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на неї;
усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:034:0023 площею 0,0857 га на АДРЕСА_1 ;
судові витрати стягнути з відповідача.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 13 лютого 2025 року позов задоволено.
Усунуто перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалкки Романа Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 66640743 від 03.03.2023 та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об'єкта 2700075580000, номер запису про право власності 49437984), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на неї.
Усунуто перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:034:0023 площею 0,0857 га на АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київської міської прокуратури судовий збір у розмірі 5 368,00 грн.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції установив, що рішенням Київської міської ради № 1461/1502 від 10 червня 2021 року передано у приватну власність іншу земельну ділянку та іншому громадянину. Київська міська рада жодних рішень про передачу земельної ділянки к.н.8000000000:90:034:0023 у приватну власність або в користування ні ОСОБА_1 , ні іншим юридичним чи фізичним особам не приймала.
Суд установив, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:034:0023 Київською міською радою у встановленому законом порядку зі складу земель лісогосподарського призначення не вилучалась, рішення про передачу її в оренду або у власність, зміну цільового призначення, а також про затвердження технічної документації із землеустрою не приймались.
Також суд першої інстанції вказав, що у ОСОБА_1 був відсутній документ, що посвідчує речове право на землю, рішення про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна по АДРЕСА_1 уповноваженими органами не приймалось, а самого об'єкту ніколи не існувало, тому відкриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу по вказаному об'єкту та реєстрація права власності на нього за ОСОБА_1 були незаконними.
Суд першої інстанції зробив висновок, що державна реєстрація спірної земельної ділянки проведена протиправно та з порушенням вимог законодавства, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка не відповідає вимогам закону, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Кравцовим С.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вказує, що розгляд справи судом першої інстанції без участі представника відповідача, незважаючи на подане належне клопотання про відкладення розгляду, призвів до порушення фундаментального права відповідача на ефективну участь у процесі, що є порушенням не лише національного законодавства, а й статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Цивільне законодавство передбачає два основні способи захисту майнових прав:
Віндикаційний позов - подається власником щодо індивідуально визначеного майна, яким незаконно заволоділа інша особа. Його мета - повернення майна.
Негаторний позов - подається власником, який володіє майном, з вимогою усунути перешкоди у користуванні або розпорядженні.
Ключовим критерієм для вибору між цими способами захисту є наявність або відсутність володіння майном у позивача на момент звернення до суду. Метою віндикаційного позову щодо нерухомості є відновлення володіння шляхом внесення запису про держреєстрацію за власником. Отже, якщо особа незаконно заволоділа нерухомим майном шляхом реєстрації за собою права власності, належним способом захисту є саме віндикаційний позов.
Особа, яка зареєструвала право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема набуває і право володіння. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння особою відповідним майном шляхом державної реєстрації прав на нього, належним способом захисту прав власника майна є витребування майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності (пред'явлення віндикаційного позову).
Стверджує, що у цьому випадку прокурором обрано неналежний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Вказує, що прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Разом з цим, прокурор не може вважатись альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Звертає увагу, що долучені до позовної заяви документи свідчать про обізнаність Київської міської ради про виникнення спірної ситуації щодо відповідних земельних ділянок, про відсутність будь-яких обставин, що перешкоджають захисту прав та інтересів держави саме належним суб'єктом ? Київською міською радою.
Таким чином, судом першої інстанції за відсутності належних та допустимих доказів підтверджено права прокурора на звернення до суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Київської міської ради, шляхом фактичної заміни належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Зазначає, що ОСОБА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:034:0023 до 1992 року було зведено садовий будинок площею 34,43 кв.м. Порядок державної реєстрації права власності на такі об'єкти визначається Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1127. Відповідно до пункту 42 Порядку для реєстрації необхідні технічний паспорт і документ про присвоєння адреси. ОСОБА_1 надала технічний паспорт, виданий ТОВ «Межрегіональний сервіс-центр технічної інвентаризації», розпорядження Районної державної адміністрації про присвоєння адреси та довідку кооперативу. Усі документи чинні, не визнані недійсними, а твердження про відсутність нерухомості не підтверджені судовою експертизою.
На підставі технічної документації із землеустрою, розробленої ТОВ «Київгеосервіс», відповідно до статті 55 Закону України "Про землеустрій" і пункту 3 Прикінцевих положень Закону "Про Державний земельний кадастр" 28 вересня 2021 року присвоєно кадастровий номер та відкрито поземельну книгу на вказану ділянку.
03 березня 2023 року приватний нотаріус зареєстрував право власності ОСОБА_1 на підставі рішення Київської міської ради №1461/1502 від 10 червня 2021 року.
Зазначає, що позов прокурора ґрунтується на протоколах допитів осіб, отриманих у межах досудового розслідування кримінального провадження №42023100000000202. Проте, відповідно до статей 76, 77, 78 ЦПК України та статей 23, 95 КПК України, такі докази не є належними в цивільному процесі без їх дослідження судом у судовому засіданні. До винесення вироку у кримінальному провадженні протоколи допитів не можуть бути використані як підстава для доведення обставин у цивільній справі. Таким чином, ці протоколи є неналежними доказами й не можуть бути використані для підтвердження доводів прокурора.
Звертає увагу, що надані прокурором документи на підтвердження факту віднесення спірної земельної ділянки до земель лісового фонду не можуть розглядатись в якості доказу згідно норм Цивільного процесуального законодавства, оскільки факт накладення спірних земельних ділянок на землі Комунального підприємства «Лісопаркове господарство «КОНЧА-ЗАСПА» можна вставити лише за допомогою спеціальних знань в галузі землевпорядкування та складення відповідної земельної документації, або на підставі висновків земельно- технічної експертизи, яка проведена не була.
Стверджує, що у постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи на підставі погодженого у встановленому порядку рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання лісів у постійне користування.
До одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, до яких законодавство відносить планшети лісовпорядкувальні.
Отже, відсутність затверджених планово-картографічних матеріалів лісовпорядкувань; відсутність жодних рішень (розпоряджень) органів державної виконавчої влади про надання відповідних лісів у постійне користування Комунальному підприємству «Лісопаркове господарство «КОНЧА-ЗАСПА», свідчить про те, що матеріалами справи та поданими доказами не підтверджено належність вказаної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення.
ЄСПЛ у своїй практиці (зокрема, рішення у справах «East/West Alliance Limited проти України», «Рисовський проти України», «Кривенький проти України») виокремлює три критерії правомірного втручання: втручання має бути передбачене національним законом, переслідувати легітимну мету (контроль за користуванням майном, забезпечення сплати податків/штрафів тощо) та бути пропорційним, тобто забезпечувати справедливий баланс між суспільним інтересом і правами особи.
Навіть якщо втручання відповідає закону й має легітимну мету, воно буде визнане порушенням, якщо особа понесе надмірний індивідуальний тягар без належної компенсації. У цьому випадку втручання в право власності на земельну ділянку не відповідає принципу правомірності, оскільки не дотримано всіх трьох критеріїв.
Крім того, навіть якщо припустити, що ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, прокурор не довів, що відповідач, проявляючи обґрунтовану обачність, міг і повинен був це знати на підставі об'єктивних властивостей ділянки. Тобто, відсутні докази недобросовісності набуття або свідомого порушення правил використання земель.
Апеляційна скарга містить клопотання про призначення експертизи.
В обґрунтування клопотання вказує, що прокурор у позовній заяві як докази належності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення надав листи КП «Лісопаркове господарство «КОНЧА-ЗАСПА» від 25 січня 2023 року №077/237-50 та від 30 червня 2023 року №077/237-398 з додатками.
У листі від 25 січня 2023 року зазначено, що частина земель у кадастровому кварталі 8000000000:90:034 нібито входить до лісів у межах населених пунктів, але у зв'язку із наявністю в кадастрі 4 інших ділянок (у тому числі з кадастровим номером 8000000000:90:034:0023) КП «Київський інститут земельних відносин» не змогло внести дані про лісову категорію. Таким чином, ці земельні ділянки не були внесені як землі лісогосподарського призначення.
У листі від 30 червня 2023 року КП «Київський інститут земельних відносин» повідомляє, що право постійного користування лісовими ділянками підприємству не зареєстровано. При цьому зазначено, що відповідно до матеріалів лісовпорядкування спірні ділянки накладаються на виділи 25, 26 кварталу 5. Доданий витяг із картографічних матеріалів є лише скріншотом порівняльного відображення даних з програм державного земельного кадастру і лісовпорядкування, отже не є належним доказом згідно із ЦПК України, оскільки такі обставини потребують спеціальних знань та мають встановлюватися через земельно-технічну експертизу.
Зазначає, що встановлення факту накладання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:034:0023 на землі лісництва можливе лише шляхом проведення земельно-технічної експертизи.
Мотивуючи наведеним, просить:
Призначити у справі №752/19479/23 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На розгляд та вирішення експерта поставити наступні питання:
- Чи розташована земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:034:0023 в межах земель, які перебувають у постійному користуванні Комунального підприємства «Лісопаркове господарство «КОНЧА-ЗАСПА», згідно з планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2016 року?
- Чи розташована земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:034:0023 в межах виділу 25,26 кварталу 5 земель, які перебувають у постійному користуванні Комунального підприємства «Лісопаркове господарство «КОНЧА-ЗАСПА», згідно з планово- картографічними матеріалами лісовпорядкування 2016 року?
- Чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:034:0023 повністю, частково, не накладається, межує, не межує із землями лісового фонду Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "КОНЧА-ЗАСПА"?.
За наслідками апеляційного перегляду просить рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 лютого 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
19 травня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив прокурора відділу Київської міської прокуратури на апеляційну скаргу.
Вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги та її необґрунтованість.
Доводи скаржниці про порушення судом першої інстанції принципу змагальності та розгляд справи за відсутності представника відповідача не підтверджуються матеріалами справи. Розгляд справи №752/19479/23 неодноразово відкладався (27 листопада 2023 року, 21 березня 2024 року, 09 липня 2024 року) за клопотаннями представника відповідача у зв'язку із необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та зайнятістю в інших процесах. Проте протягом усього часу розгляду (з листопада 2023 по лютий 2025) ані відповідачка, ані її представник до суду не з'являлись. Подані численні клопотання про відкладення засвідчують поінформованість сторони про слухання справи. Згідно з ЦПК України участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони (за відсутності відповідного рішення суду). Відтак, твердження апелянта про порушення принципу змагальності є безпідставними.
Доводи скаржника про неправильне застосування судом норм матеріального права щодо оцінки обраного прокурором способу захисту порушеного права та повноважень прокурора на звернення до суду уважає безпідставними. Відповідно до статей 317, 319, 321, 391 ЦК України, а також статті 152 ЗК України власник має право вимагати усунення будь-яких перешкод у здійсненні права власності, навіть якщо вони не пов'язані з позбавленням володіння. До таких перешкод можуть належати як дії порушника, так і рішення органів влади, які унеможливлюють повноцінне користування майном.
Доводи апелянта про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи уважає безпідставними. Державна реєстрація права власності на садовий будинок, здійснена ОСОБА_1 , відбулася без наявності жодного дозвільного документа на будівництво і за відсутності самого нерухомого майна на земельній ділянці.
Також установлено, що технічна документація із землеустрою не розроблялася ТОВ «Київгеосервіс», а її автор ОСОБА_3 не перебував у трудових відносинах з цим товариством. Підробку підтверджено свідченнями директора ТОВ «Київгеосервіс» та рішенням Кваліфікаційної комісії інженерів-землевпорядників, яка анулювала сертифікат ОСОБА_3 (наказ Держгеокадастру від 04.08.2023 № 259). Крім того, техпаспорт на будинок був виготовлений інженером ОСОБА_5 без виїзду на місце, із застосуванням підробленого підпису.
Таким чином, технічна документація містить недостовірні відомості щодо наявності нерухомості та права власності ОСОБА_1 , а отже державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:034:0023, проведена 28.09.2021, підлягає скасуванню.
Уважає, що скаржник безпідставно стверджує про порушення порядку одержання доказів, не конкретизуючи суть порушень. Водночас протоколи допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 містять інформацію щодо предмета доказування у справі №752/19479/23 і є належними доказами, отриманими в межах кримінального провадження №42023100000000202 від 10 квітня 2023 року, що стосується самовільного зайняття земель лісогосподарського призначення, використання підроблених документів та зловживань нотаріусами. Ці протоколи не є єдиними доказами, а підтверджуються іншими матеріалами справи, зокрема офіційними відповідями компетентних органів.
Щодо правового статусу земельної ділянки, така відноситься до земель лісогосподарського призначення, що підтверджується листами КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа», планово-картографічними матеріалами та даними містобудівного кадастру. Відповідно до статті 19, частини 1 статті 55, статті 57, 83 ЗК України, статті 5 Лісового кодексу України та пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, така категорія землі виключає можливість її приватизації без рішення Київської міської ради, яке щодо цієї ділянки відсутнє. Суд першої інстанції обґрунтовано врахував ці обставини, а доводи апелянта їх не спростовують.
В апеляційній скарзі відповідачка безпідставно посилається на порушення її права мирного володіння земельною ділянкою, адже ця ділянка належить територіальній громаді Києва, від імені якої діє Київська міська рада, яка не передавала її відповідачці у власність чи користування. Для реєстрації права власності відповідачка використала рішення Київради, яке стосувалося іншої ділянки, за іншою адресою та на іншу особу, що свідчить про відсутність у неї законного права на спірну землю.
Клопотання про призначення земельно-технічної експертизи уважає безпідставним, оскільки у справі наявні докази, достатні для встановлення обставин, що мають значення, без залучення спеціальних знань. Відповідно до статті 103 ЦПК України експертиза призначається лише за наявності реальної потреби та відсутності інших доказів, а призначення експертизи є правом суду, а не обов'язком.
Зазначає, що позов прокурора обґрунтований незаконною державною реєстрацією земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:034:0023, зміною її цільового призначення і реєстрацією права власності за відповідачкою. Ділянка є землею комунальної власності, Київська міська рада не приймала жодних рішень щодо її передачі.
Спірна земельна ділянка також належить до земель лісогосподарського призначення, перебуває під охороною та є частиною екологічної мережі, що підтверджується матеріалами лісовпорядкування (листи КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа»), картографічними матеріалами та даними містобудівного кадастру.
Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.
5. Позиція учасників справи.
В судове засідання скаржниця не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки не повідомляла.
Представник Київської міської ради - Лялевич О.В. та прокурор Греськів І.І. заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили відмовити у її задоволенні.
Представник третьої особи КП "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" - Козінцева Є.В. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотання скаржниці про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи відмовлено виходячи з того, що у справі наявні докази, достатні для встановлення обставин, що мають значення та потреба у спеціальних знаннях відсутня.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора Греськів І.І., представника Київської міської ради - Лялевич О.В., представника третьої особи Козінцевої Є.В., розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
З даних інформаційної довідки №336912371 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 червня 2023 року убачається, що на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В. від 19.07.2021 № 59335752 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на садовий будинок загальною площею 34,43 кв.м із зазначенням адреси: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2411119580000) на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0857 га (кадастровий номер 8000000000:90:034:0023), яка належить до земель сільськогосподарського призначення.
Рішенням того ж державного реєстратора від 02 вересня 2021 року (індексний номер рішення 60148480) внесено зміни до розділу про об'єкт нерухомого майна, згідно з якими «садовий будинок» змінено на «житловий будинок».
Для державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт державному реєстратору подано: технічний паспорт на садовий (дачний) будинок, виготовлений 27 травня 2021 року ТОВ «Міжрегіональний сервіс-центр технічної інвентаризації» на замовлення ОСОБА_1 , розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 24 червня 2021 року № 554 про присвоєння поштової адреси садовим будинкам по АДРЕСА_1 , довідку ОК «Житлово-будівельний кооператив «Коник» від 13 липня 2021 року №15508 про те, що ОСОБА_1 є членом кооперативу та за нею обліковується, зокрема садовий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 45-48)
Згідно даних інформаційної довідки з державного реєстру речових прав №345418727 від 06 вересня 2023 року убачається, що земельна ділянка з кадастровим номер 8000000000:90:034:0023 на праві власності належить ОСОБА_1 . Для реєстрації подано рішення про передачу земельної ділянки у власність серія та номер 1461/1502 від 10 червня 2021 року Київською Міською Радою (том 1 а.с. 49-50).
Згідно даних розпорядження Голосіївської районної в місті Києва державної адміністрації №554 від 24 червня 2021 року "Про присвоєння поштової адреси Садовим будинкам по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 " убачається, що будинкам АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , відповідно (том 1 а.с. 60).
З даних довідки, виданої ОК "Коник", убачається , що в пайовому фонді кооперативу за членом кооперативу ОСОБА_1 обліковуються садові будинки АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 . В резервному фонді обліковується благодійний (неповоротний) внесок на будівництво набережної, що знаходиться за межами Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Коник" на суму 32 000,00 гривень (а.с. 61).
Рішенням виконавчого комітету Голосіївської районної в місті Києва ради від 30 серпня 2021 року надано погодження ОСОБА_1 на переведення садового будинку АДРЕСА_1 , в житловий будинок (том 1 а.с. 62-63).
Згідно даних листа Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації №100-4566 від 27 квітня 2023 року убачається, що Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією жодного питання щодо присвоєння поштової адреси житловим будинкам АДРЕСА_7 не опрацьовувалось, жодних звернень не надходило (том 1 а.с. 68).
Крім цього, листом №100-5008 від 08 травня 2023 року Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила, що не видавала розпорядження №554 від 24 червня 2021 року (том 1 а.с. 69).
З даних листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 0570202/1-5690 від 03 травня 2023 року убачається, що за даними Міського земельного кадастру земельні ділянки на території міста Києва, у тому числі земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:90:034:0055, 8000000000:90:034:0049, 8000000000:90:034:0056, 8000000000:90:034:0023 громадянці ОСОБА_1 не передавались. За поданням Департаменту Київська міська рада рішення про передачу вказаних земельних ділянок у власність або користування будь-яким особам не приймала. Інформація щодо державної реєстрації речових прав на них у Департаменті відсутня. Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація листом від 28.04.2023 № 100-4643 повідомила, що Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією жодного питання щодо присвоєння поштової адреси житловим будинкам АДРЕСА_7 не опрацьовувалось, жодних звернень не надходило. В реєстрі адрес в місті Києві, який ведеться Департаментом містобудування та архітектури згідно з Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394 «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів у місті Києві», відсутні відомості про документи щодо присвоєння об'єктам нерухомості адрес АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 70-73
Матеріали цивільної справи містять копію рішення Київської міської ради від 10 червня 2021 року №1461/1502 "Про приватизацію громадянином ОСОБА_6 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 " (том 1 а.с. 75-76).
З даних листа ОК «Житлово-будівельний кооператив «Коник» № 09/01 від 09 травня 2023 року, убачається, що ОСОБА_1 не є і не була членом вказаного обслуговуючого кооперативу. Документи за вихідним № 15508 від 13.07.2021 кооперативом не реєструвались. Про наявність будинків АДРЕСА_7 , а також про присвоєння садовим будинкам вказаних поштових адрес кооперативу нічого не відомо. Інформація про прийняті рішення про переведення садового (дачного) будинку АДРЕСА_1 у Департаменті містобудування та архітектури відсутні (том 1 а.с. 77).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відповідно до частин 1, 2 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрацій. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Статтею 331 Цивільного кодексу України установлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Згідно частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.
Установлено, що матеріали справи містять клопотання адвоката Кравцова С.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про неодноразове відкладення розгляду справи зокрема клопотання про відкладення судового засідання на 21 березня 2024 року (том 1 а.с. 214), на 27 листопада 2024 року (том 1 а.с.226), на 12 грудня 2024 року (том 2 а.с. 119).
Матеріали цивільної справи містять докази належного повідомлення ОСОБА_1 та її представника про судове засідання, призначене на 13 лютого 2025 року. З протоколу судового засідання від 13 лютого 2025 року вбачається, що ані відповідачка, ані її представник у судове засідання не з'явилися, при цьому відомостей про поважні причини неявки матеріали справи не містять.
З урахуванням положень статей 12, 13 та 43 ЦПК України колегія суддів виходить з того, що участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, а кожна сторона відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України несе ризик настання процесуальних наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Беручи до уваги тривалість розгляду справи судом першої інстанції, неодноразове відкладення судових засідань, у тому числі за клопотаннями представника відповідачки, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення принципу змагальності сторін, оскільки добровільна та усвідомлена відмова сторони від участі у судовому засіданні не може розцінюватися як обмеження її процесуальних прав чи порушення судом принципів цивільного судочинства.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження пред'явлених позовних вимог, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно частини 1 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно частин 1, 3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Звертаючись до суду, позивач посилався на супутникові знімки, акт перевірки, огляд ділянки, листи КП «Конча-Заспа» Департаменту земельних ресурсів, Голосіївської районна в місті Києві державної адміністрації, планово-картографічні матеріали, які у своїй сукупності є достатніми для встановлення фактів, що мають значення для розгляду цієї справи, та яким надана належна оцінка судом першої інстанції.
Посилання скаржниці щодо неналежності наданих позивачем доказів, а саме протоколів допису свідків у кримінальному провадженні, колегія суддів відхиляє оскільки такі містять інформацію щодо предмета доказування у цій справі.
Окрім цього, інформація, що міститься у протоколах допиту, у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами, підтверджує обґрунтованість позовних вимог прокурора.
Щодо способу захисту, колегія суддів зазначає, що у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 № 487/10128/14, від 15.09.2020 № 469/1044/17 та у постановах Верховного Суду від 09.12.2020 № 676/2332/18, від 10.02.2021 № 449/723/17 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інші правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку. Враховуючи викладене, для забезпечення територіальній громаді міста Києва реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо комунальної земельної ділянки лісогосподарського призначення належним способом захисту порушених прав є скасування державної реєстрації права власності відповідача на спірну земельну ділянку та скасування її реєстрації в Державному земельному кадастрі. Отже, обраний прокурором спосіб захисту є належним та ефективним, спрямованим на поновлення порушених інтересів держави.
Щодо тверджень скаржниці про відсутність повноважень у прокурора на представлення інтересів Київської міської ради, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор має право представляти інтереси держави за бездіяльності належного суб'єкта.
З матеріалів справи убачається, що з метою встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Київради Київською міською прокуратурою листом від 17 серпня 2023 року поінформовано орган місцевого самоврядування (як власника землі) про порушення відповідачкою чинного законодавства та порушення прав територіальної громади міста Києва через незаконне вибуття із власності та незаконну зміну цільового призначення земельних ділянок в Державному земельному кадастрі. Зазначеним листом Київській міській раді запропоновано повідомити, які заходи нею вжито щодо усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельними ділянками лісогосподарського призначення, в тому числі спірною, а у разі невжиття таких заходів - повідомити причини (том 1 а.с. 164-167).
У відповідь на вказаний лист Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 05 вересня 2023 року повідомлено, що Київською міською радою не вживались заходи цивільно-правового характеру з порушених у листі питань. Крім цього, Департамент просив прокурора з метою захисту інтересів територіальної громади міста Києва звернутись до суду в інтересах Київської міської ради (том 1 а.с. 168-169).
За установлених обставин доводи апеляційної скарги щодо відсутності у прокурора повноважень представлення інтересів Київської міської ради, відхиляються колегією суддів.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.
Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування судового рішення, колегією суддів не установлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кравцовим Сергієм Ігоровичем, залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 09 лютого 2026 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді С.М. Верланов
В.В. Соколова