№33/824/475/2025 Постанова винесена суддею Воронкіним О.А.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
12 вересня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Горностаєва В.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника Горностаєва В.І. на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Музиківка Білозерського району Херсонської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 80 коп.
Згідно з постановою суду, 08 березня 2024 року об 11 годині 40 хвилин по вул. Вадима Гетьмана, 17 в м. Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, не природня блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності лікаря-нарколога, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з таким рішенням суду, захисник Горностаєв В.І. подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи постанову суду незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу такого правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом дана неправильна оцінка доказів, не проведено дослідження доказів, безпідставно та необґрунтовано не розглянуто клопотання по справі, не вірно застосовані норми чинного законодавства України та не встановлені обставини, які є важливими для вірного вирішення справи по суті.
При цьому вказує, що попри складений протокол про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, від керування транспортним засобом ОСОБА_1 поліцейські не відсторонювали, додому не супроводжували.
Водночас із зазначеними звинуваченнями ОСОБА_1 категорично не погодився, про що одразу зазначив у протоколі по справі про адміністративне правопорушення. Ніяких наркотичних засобів не вживав, тому і погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, між тим огляд був проведений з порушенням Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», №1452/735 від 09.11.2015 року.
За таких підстав, ОСОБА_1 негайно звернувся до медичної лабораторії ТОВ «МЛ ДІЛА», а саме до відділення №023, з метою проведення лабораторного дослідження на наявність наркотичних речовин. Згідно до результатів досліджень, морфін, кокаїн, амфетамін, марихуана, метамфетамін, метилендіоксіметамфетамін, бензодіазепіни, трициклі нічні антидепресанти, барбітурати, метадон, - відсутні (результат негативний, референтні значення - негативний).
Тому сторона захисту подала до суду клопотання, в якому зазначила, що вважає недійсним протокол про адміністративне правопорушення, докази надані по справі неналежними.
Також вважає, що зміст постанови суду, не відповідає вимогам, передбаченим статтями 245, 251, 252 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Але при розгляді справи не були з'ясовані всі обставини, перелічені у статтях 247, 279, 280 КАП, та досліджені усі обставини справи. Всупереч вимогам ст. 272, 279 КУпАП, суддя Воронкін О.В. здійснив розгляд справи, що була призначена на 10:00, у дуже короткий термін, впродовж 10-15 хвилин, у приміщенні службового кабінету, поза межами залу для судових засідань, у якому немає технічних засобів для дослідження відеодоказів. Зазначене підтверджується розкладом справ до розгляду, згідно якого, наступна справа призначена на 10:20. Крім того, клопотання по справі, надане стороною захисту заздалегідь, фактично не розглянуте, доводи наведені стороною захисту у клопотанні по справі не досліджені, правова оцінка судом не надана, що вказує на спрощений підхід до судового розгляду справи.
При цьому вважає висновки суду першої інстанції відносно зазначених у постанові доказів винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення хибними, а докази неналежними.
Так, протокол про адміністративне правопорушення серії АДД №866581 від 08.03.2024 року не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви.
Наявне направлення водія на огляд з метою виявлення стану алкогольного (наркотичного) сп'яніння від 08.03.2024 року не містить доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, як і результатів проведеного огляду, а саме графи про результати огляду взагалі не заповнені, тому ніяким чином не може бути доказом винуватості ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Між тим, свідки не залучались і цей факт залишився поза увагою суду першої інстанції.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1613566 від 08.03.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладання стягнення за ч. 3 ст. 122 КУПАП, також, на думку сторони захисту, не має жодного відношення до звинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як має відношення до кваліфікації порушень щодо перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонений сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху, до яких не мають відношення дії особи, щодо керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
При цьому вказує, що матеріали справи не містять доказів, які б підтвердили зазначені у протоколі відмову ОСОБА_1 від проходження огляду у присутності лікаря нарколога ОСОБА_2 , навпаки, в постанові суду зазначено: ОСОБА_1 не мав фізіологічної можливості здати аналіз сечі, що не можна кваліфікувати як відмову від проходження огляду. Тому лікар нарколог ОСОБА_2 у такому випадку, згідно до п.п. 12,13 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція) мав запропонувати ОСОБА_1 надати інші біологічні речовини для дослідження, а саме: слину, кров, але знехтував цими вимогами.
Крім того, сторона захисту категорично не згодна з порядком проведення зазначеного огляду лікарем-наркологом ОСОБА_2 , про що зазначала у клопотанні по справі, яке було не розглянуто судом першої інстанції. Так, фактично розпочавши огляд ОСОБА_1 , лікар нарколог ОСОБА_2 знехтував вимогами п.6 розділу І Інструкції, згідно до якої, лікарем в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - акт медичного огляду), зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а саме: зовнішній вигляд обстежуваної особи, поведінка, стан свідомості, орієнтування на місці, у часі та власній особистості, мовна здатність, вегетативно-судинні реакції, дихання, пульс, артеріальний тиск, тощо, а замість цього запропонував ОСОБА_1 надати сечу для дослідження, чого ОСОБА_1 з фізіологічних причин не мав змоги зробити і повідомив про це лікаря, який, замість того, щоб запропонувати здати інші біологічні речовини для дослідження, запропонував вжити незначну кількість водопровідної води, що є грубим порушенням вимог Інструкції.
Водночас матеріали справи не містять висновків щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і направлення не містить інформації про результати такого огляду.
Відносно висновків суду щодо відеозаписів з камери портативного відеорегістратора, які, на думку суду першої інстанції, підтверджують винуватість ОСОБА_1 , сторона захисту заявляє, що відеозаписи з камери портативного відеорегістратора №473774, №473624, долучені до справи, не містять переконливих доказів про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, проведення його огляду на наявність таких ознак на місці зупинки транспортного засобу, присутність свідків, а також його відмову від проходження огляду у медичному закладі, а лише містять процесуальну послідовність винесення оскаржуваного протоколу по справі про адміністративне правопорушення. Між тим, суд першої інстанції, без вивчення зазначених доказів під час розгляду справи у судовому засіданні, зробив хибний висновок щодо винуватості ОСОБА_1 .
Також на відеофайлах №473774, №473624, не відображено ані як було зупинено транспортний засіб, ані особу, яка їм керувала, ані моменту роз'яснення особі прав та обов'язків, ані свідків, які, згідно ст.266 КУпАП, мали бути присутніми при відмові особи від проходження огляду на стан сп'яніння. Тобто поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення не додано відеозапис з нагрудної камери у повній мірі, який має бути безперервний. Це може свідчити про те, що відеозапис змінювався (редагувався) особою, яка копіювала відеозапис та DVD диск, що прямо заборонено Інструкцією про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, яка затверджено наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 №100. Враховуючи те, що доданий до протоколу відеозапис на DVD диску змінювався або редагувався, а тому існують сумніви в автентичності оригіналу, у зв'язку із чим сторона захисту вважає додані до протоколу відеозаписи неналежними та недопустимими доказами по справі.
Також звертає увагу суду, що зазначені відеозаписи у судовому засіданні не вивчалися, що порушує порядок розгляду справи.
Таким чином, зазначає, що суду не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння і що він відмовився від проходження огляду у медичному закладі.
Водночас у даному випадку з відеозаписів не вбачається, щоб поліцейський вручав ОСОБА_1 письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я, відсутні відомості про таке вручення (або відмову від отримання направлення) і в матеріалах справи. Тому вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що порушення з боку ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього руху відбулось, оскільки не було встановлено, що поліцейським було порушено порядок направлення водія для проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. До справи не додано будь-яких доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , тобто не зафіксовано вчинення правопорушення належними доказами. Будь-які докази про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відсутні.
Враховуючи усі вищенаведені аргументи та відсутність будь - якого аналізу з боку суду на клопотання сторони захисту з обставин справи, змісту, відсутність жодної відповіді з боку суду на аргументи сторони захисту та наведення мотивів з боку суду щодо свого ж рішення, вважає, що оскаржуване рішення по даній справі порушує право ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд, захист прав та інтересів судом.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, як пропущений з поважних причин, аргументуючи це тим, що апеляційна скарга ним була подана 31.05.2024 року, що підтверджується поштовою відміткою, однак постановою Київського апеляційного суду від 07.06.2024 року вона була повернута з причин, що до апеляційної скарги не були долучені документи, згідно до ст. 271 КУпАП, що підтверджують повноваження захисника на апеляційне оскарження постанови місцевого суду. Про наявність зазначеної постанови Київського апеляційного суду йому стало відомо лише 24.11.2024 року від ОСОБА_1 , якого зупинила поліція під час керування автомобілем, проте документи, на відсутність яких вказав апеляційний суд, містяться в матеріалах справи, що розглядалась районним судом, і додатково надаються ним з повторно поданою 25.11.2024 року апеляційною скаргою.
Також захисник подав клопотання, в якому зазначив, що пройшли строки притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, тому просив закрити провадження у справі за ст. 38 КУпАП, якщо суд відмовить у задоволенні апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Горностаєва В.І. на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та переглянувши відеозапис з нагрудної відеокамери інспектора патрульної поліції, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності або її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення вважаю, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущений з поважних причин, зважаючи на те, що оскаржувана постанова суду була винесена 22 травня 2024 року, а первісну апеляційну скаргу захисником Горностаєвим В.І. було подано до суду 31 травня 2024 року, згідно поштового штампу, тобто протягом 10-ти днів з дня її винесення, та її повернення апеляційним судом 07 червня 2024 року відбулось з підстав ненадання захисником документів на підтвердження його повноважень на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду, які в повному обсязі виконані при повторному поданні ним 25 листопада 2024 року апеляційної скарги разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку, а тому з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя та права на апеляційне оскарження, вказаний строк підлягає поновленню.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про незаконність і необґрунтованість судового рішення, то суд зважає на таке.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Всупереч тверджень апелянта, ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок суду про доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені у судовому засіданні та наведені у постанові.
Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №866581, відповідно до якого - 08 березня 2024 року об 11 год. 40 хв. по вул. Вадима Гетьмана, 17 в м. Києві ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, не природна блідість обличчя, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності лікаря-нарколога, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 08.03.2024 року, в якому зазначені такі ж ознаки наркотичного сп'яніння;
- постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1613566 від 08.03.2024 року, відповідно до якої - 08 березня 2024 року об 11:21:25 год. по вул. Вадима Гетьмана (Індустріальна) в м. Києві водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.;
- відеозаписі з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції, якою зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Зазначені докази є належними і допустимими, оскільки отримані у відповідності до вимог чинного законодавства, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою та у сукупності доводять винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №866581 від 08 березня 2024 року складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та підписано відповідною посадовою особою та самим ОСОБА_1 . У графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 вказав, що «Від проходження я не відмовлявся та наполягаю на проходженні огляду на стан наркотичного сп'яніння, з ознаками не згоден».
Як вбачається із пояснень ОСОБА_1 , наданих ним у судах першої та апеляційної інстанцій, свою вину він не визнав та вказав, що 08 березня 2024 року він керував транспортним засобом, приблизно о 11 год. 40 хвилин його зупинили працівники патрульної поліції, посилаючись на п. 3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» у зв'язку з тим, що він здійснив виїзд за суцільну лінію дорожньої розмітки. Він повідомив працівникам поліції, що дуже поспішає, тому не заперечуватиме щодо цього правопорушення, надав їм свої дані. Коли він підійшов до свого автомобіля, щоб заглушити його, працівник поліції підійшов до нього та сказав, що будуть складати інші матеріали, так як він перебуває у стані наркотичного сп'яніння та запитав, чи вживав він щось, на що він заперечив. Також він вказав, що дуже поспішає, тому не бачить потреби їхати на огляд до медичного закладу. На відеозаписі працівники поліції запропонували проїхати на огляд до медичного закладу, на що він погодився, але йому зателефонувала мама і він попросив почекати, а потім буде готовий їхати на огляд. Потім його поверхнево оглянули. Він повідомив працівникам поліції, що не має нагальної потреби йти до туалету та хоче купити воду, так як не хоче пити воду, яку йому запропонують у лікарні, але працівники поліції йому у цьому відмовили. У лікарні йому запропонували здати сечу, але він не мав нагальної потреби у цьому і сказав про це лікарю, який повідомив, що це буде розцінено як відмова від огляду. Він не знав, що в цьому випадку можна здати інші біологічні матеріали. Потім він додзвонився до свого адвоката, який сказав, що необхідно здати аналіз, але працівники поліції відмовили йому у цьому і склали протокол. Відеозапис є неповним, тривалий час на ньому його не видно, працівник поліції відводив його в сторону, щоб схилити його до відмови від проходження огляду, так як почув, що він поспішає. Також він пройшов огляд самостійно пізніше, ніж протягом 2-х годин, оскільки мав зустріти сестру та поїхав за нею. Вказав, що йому пропонували повторний огляд, але він був платним, тому він не пройшов його в тому ж місці, де був з працівниками поліції, оскільки у нього з собою не було коштів, так як вони залишились в автомобілі на місці його зупинки.
При цьому, як вбачається із відеозапису із нагрудної камери працівника патрульної поліції, долученого до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та переглянутого й під час апеляційного розгляду, на ньому зафіксовано, як працівники поліції при спілкуванні з ОСОБА_1 вказують, що нього наявні ознаки наркотичного сп'яніння та запропонували проїхати на огляд до лікаря-нарколога, на що він попросив дати час подумати. Через 10 хвилин працівники поліції вказали, що такі його дії розціюються як ухилення від проходження огляду, і тоді водій погодився поїхати до закладу охорони здоров'я. У медичному закладі лікар пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що він повідомляє, що на даний час він відмовляється від проходження огляду, так як має зустріти важливу людину. Тоді працівники поліції йому роз'яснили, що у такому випадку відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Під час складання протоколу, ОСОБА_3 попросив надати йому повторне направлення на проходження огляду, на що працівники поліції вказали, що відмова від проходження огляду вже зафіксована лікарем та складено адміністративні матеріали, до того ж, не передбачено вручення повторного направлення. Також працівники поліції повідомили, що водій може пройти огляд шляхом самозвернення. Під час складення протоколу та матеріалів, ОСОБА_3 вказав, що хоче пройти огляд, він не відмовляється, а просто не розумів, що відбувається. Працівники поліції вказали, що він вже 3 години не розуміє, що відбувається, і заважає їм складати матеріали. Після складання протокол було зачитано ОСОБА_1 , у якому він написав свої пояснення та поставив підпис.
Захисник у апеляційній скарзі вказує про порушення працівниками поліції та лікарем-наркологом процедури проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, проте, детально дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, такі доводи не заслуговують на увагу. Процедура виявлення ознак наркотичного сп'яніння та доставка особи до закладу охорони здоров'я була здійснена у відповідності до вимог КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція).
Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі не можливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складання висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до розділів ІІ та ІІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану наркотичного сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Згідно п. 4 розділу I Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), до яких належить: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Як вбачається з наданих суду матеріалів інспектором поліції вказаних вимог закону було дотримано.
Зокрема, всупереч доводів апелянта, інспектором поліції під час спілкування з ОСОБА_1 , як це слідує з відеозапису з нагрудної відеокамери (відеореєстратора), було вказано, що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти відповідний огляд.
При цьому твердження апелянта, що працівниками поліції не зафіксовано, які саме ознаки були виявлені у ОСОБА_1 спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 866581 від 08 березня 2024 року та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 08 березня 2024 року, відповідно до яких у ОСОБА_1 були виявлені такі ознаки: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, не природна блідість обличчя, що відповідно до п. 4 розділу І Інструкції є ознаками наркотичного сп'яніння.
З цих підстав інспектором поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд щодо виявлення стану наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
При цьому не заслуговують на увагуі посилання захисника на те, що, згідно з протоколом, жодної ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 виявлено не було і на відео також відсутні ознаки наркотичного сп'яніння у нього, оскільки пунктом 2 Розділу І Інструкції, встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Тобто за змістом цієї норми поліцейський, як посадова особа, на якого покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, визначених п.п. 3, 4 Розділу І Інструкції. Жодним законом або підзаконним актом не передбачено обов'язковість проведення певних маніпуляцій для доказування наявності цих ознак. А обов'язок водія пройти огляд на стан сп'яніння обумовлюється не діями поліцейського, а вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху, яким визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Доводи апелянта про те, що огляд на виявлення стану наркотичного сп'яніння мав проводитись на місці за допомогою спеціального технічного засобу спростовуються п. 12 розділу ІІ Інструкції, відповідно до якого - у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
При цьому зі змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції вбачається, що навіть огляд водія на виявлення у нього стану алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці не є обов'язковою вимогою закону, а лише одним із можливих варіантів такого огляду.
Що стосується застосування спеціальних технічних засобів при встановленні ознак наркотичного сп'яніння на місці зупинки, то вони чинним законодавством не передбачені.
Отже, виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, не природна блідість обличчя, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 866581 від 08 березня 2024 року, направленні водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 08 березня 2024 року. Порядок виявлення цих ознак та їх фіксація містяться на відеозаписі з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції, що узгоджується з вимогами чинного законодавства.
Надані суду матеріали не містять відомостей щодо порушення працівниками КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» порядку проведення огляду ОСОБА_1 на виявлення стану наркотичного сп'яніння.
Зокрема, з вказаних матеріалів, а саме відеозапису, вбачається, що ОСОБА_1 був доставлений до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на протязі двох годин, однак лікарю вказав, що відмовляється від проходження огляду, оскільки має зустріти важливу для нього людину, і жодних актів про проведення огляду ОСОБА_1 лікарем не складалось.
Тож твердження захисника, що лікарем не було відображено необхідних відомостей в акті огляду та не було здійснено відібрання для дослідження інших біологічних зразків, окрім сечі, через відсутність у ОСОБА_1 фізіологічної потреби в цьому, взагалі позбавлені будь-якого підгрунття, оскільки ОСОБА_1 наміру проходити огляд не мав взагалі.
Отже, доводи апелянта щодо порушення порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння є безпідставними.
При цьому, слід зауважити, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, а за відмову від проходження такого огляду відповідно до встановленого порядку, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також захисник вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не є доказом у справі, а направлення на проходження огляду не доводить факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Однак, висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, було зроблено на підставі сукупності всіх доказів у справі, які є належними та допустимими, узгоджуються між собою та у сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, є належними і допустимими доказами відеозаписи з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції БК № 473624 та БК №473774, оскільки ці докази отримані у процесуальний спосіб. Твердження захисника про небезперервність цих записів є безпідставними, оскільки вони чітко відображають події, які відбувалися 08 березня 2024 року, які безпосередньо стосуються виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, доставлення до закладу охорони здоров'я та його відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а також складання протоколу за наслідками такої відмови.
Твердження про порушення процедури проведення огляду, що полягало у незалученні свідків, є безпідставними, оскільки в розумінні ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі не можливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, залучення свідків не входило до обов'язків працівників патрульної поліції, оскільки всі процедура проведення огляду зафіксована на нагрудні камери, відеозапис з яких долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Також відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора поліції спростовуються доводи захисника та й самого ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння. Зокрема, на вказаному відеозаписі зафіксовано, що після того як ОСОБА_1 спільно з працівниками поліції прибув до медичного закладу, де спілкувався з лікарем-наркологом, якому вказав, що відмовляється проходити огляд, оскільки має зустріти важливу для нього людину. Тоді працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 , що в такому разі, якщо він відмовляється від проходження огляду, то його буде притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху. Надалі фіксується, як працівник поліції почав складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як за відмову від проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння, та в цей час до нього підійшов ОСОБА_1 та зазначив, що він вже хоче пройти огляд, на що було зауважено, що він вже відмовився в присутності лікаря-нарколога. Надалі, коли інспектор поліції ознайомлює ОСОБА_1 з протоколом, останній повідомляє, що не відмовлявся від огляду.
Отже, з наведеного слідує, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння безпосередньо у лікаря-нарколога. Після цього йому було роз'яснено наслідки такої відмови, його права, а також складено протокол про адміністративне правопорушення і лише тоді ОСОБА_1 заявив, що має бажання пройти відповідне обстеження.
Як зазначалось вище, обов'язок водія пройти огляд на стан сп'яніння обумовлюється не діями поліцейського, а вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху, яким визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Саме поняття «вимога» не слід ототожнювати з примусом. Законодавець залишає за водієм транспортного засобу, якому висунули вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, право вибору, саме тому диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП і передбачає відповідальність за відмову від проходження огляду, як окремий вид адміністративного правопорушення.
Кожна особа має дотримуватись вимог закону та правил належної поведінки і у разі виникнення сумнівів щодо її належності має вжити заходів на їх спростування, в цьому виражається її правосвідомість.
Разом з тим, ОСОБА_1 тривалий час не вчиняв жодних активних дій, спрямованих на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а свою згоду висловив лише під час складення працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, тому такі і розцінені як відмова від проходження огляду.
Також з відеозапису не вбачається жодних провокуючих дій з боку працівників поліції по відношенню до ОСОБА_1 , введення його в оману, або інших дій з метою отримання від нього відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. З відеозапису навпаки вбачається, як ОСОБА_1 , перебуваючи в закладі охорони здоров'я, самостійно та категорично, на питання лікаря-нарколога, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, після чого працівники поліції й стали складати протокол про адміністративне правопорушення, як за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Твердження ОСОБА_1 та його захисника про відмову з боку працівників поліції вручити водію направлення на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що, на їх думку, являє собою порушення, не заслуговує на увагу. Відповідно до вимог п. 9 Розділу ІІ Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Таким чином, нормами чинного законодавства не передбачено вручення водієві направлення для самостійного проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Що стосується тверджень захисника про те, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння самостійно, то, відповідно до п. 9 Розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
При цьому перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Також і ч.ч. 4, 5 ст. 266 КУпАП визначено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складання висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, нормами чинного законодавства не передбачено ні вручення водієві транспортного заходу направлення на проведення огляду на стан сп'яніння, ні проходження такого огляду самостійно.
Також проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння самостійно шляхом самозвернення не звільняє його від адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, результат самостійного проходження огляду ОСОБА_1 не може бути врахований судом. В порушення вимог ст. 266 КУпАП, ОСОБА_1 пройшов огляд не у присутності працівників поліції та після сплину 2 годин з часу виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння. Крім того, заклад, у якому водій пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння, не входить до переліку закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, який затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій, тому результати такого огляду вважаються недійсними.
Щодо твердження захисника про невідсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, то даний факт не є безумовною підставою для скасування постанови і закриття провадження у справі, адже зазначена обставина не вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Усі доводи стосовно невинуватості ОСОБА_1 , викладені його захисником Горностаєвим В.І. у апеляційній скарзі, які є аналогічними клопотанням, що заявлялись в суді першої інстанції, не ставлять під сумнів наявність в його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Отже, з наведеного вбачається, що складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відбулося у відповідності до вимог чинного законодавства.
Будь яких порушень з боку працівників поліції при вчиненні вказаних дій матеріали справи не містять.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для виклику та допиту в якості свідків інспекторів патрульної поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також лікаря-нарколога ОСОБА_2 , як про те заявлено клопотання ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду.
Отже, сукупність зібраних і направлених до суду першої інстанції доказів поза розумним сумнівом свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому висновок судді про вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення є обґрунтованим, відповідає матеріалам справи і фактичним обставинам події.
При цьому суд дотримався вимог закону щодо повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Також суд, дотримавшись вимог ст.ст. 33, 34 КУпАП, наклав на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка є безальтернативною, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що за своїм видом та розміром є законною і обґрунтованою мірою відповідальності за вчинене правопорушення, і відповідає меті виховання особи, що його вчинила, та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст. 23 КУпАП.
Підстав для закриття провадження у справі, визначених п. 7 ст. 247 та ст. 38 КУпАП, як на те послався захисник Горностаєв В.І. у своєму клопотанні, суд апеляційної інстанції не вбачає, оскільки на момент судового розгляду справи судом першої інстанції, а саме - 22 травня 2024 року, не спливли визначені ч. 6 ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення.
За таких обставин, постанова судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року є законною та обґрунтованою, тому підстави для її скасування - відсутні, а відтак, апеляційна скарга захисника Горностаєва В.І. задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
Поновити захиснику Горностаєву В.І. строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника Горностаєва В.І. залишити без задоволення, а постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Горб І. М.