Провадження № 22-ц/803/3362/26 Справа № 175/7211/24 Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
про залишення апеляційної скарги без руху
09 лютого 2026 року м.Дніпро
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду Пищида М.М., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання сумісною власністю та поділ майна подружжя,-
Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя задовольнено частково. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання сумісною власністю та поділ майна подружжя у частині визнання права спільної сумісної власності на гараж (або вартість будівельних робіт та матеріалів, витрачених на його будівництво з урахуванням вартості виділення місця для будівництва гаража) та його поділ відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій одночасно заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні такого клопотання з огляду на наступне.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При цьому звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підтвердження доводів щодо майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплатити судові витрати на момент подачі апеляційної скарги, тобто довідки з УПФУ, УСЗН, ДПА за останній рік, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо .
Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім'ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.
До апеляційної скарги не додано доказів, які підтверджують майновий стан скаржника, а саме: дані про наявність рухомого чи нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо.
Надані відомості не є беззаперечними доказами, які підтверджують скрутний майновий стан скаржника та відсутність у нього можливості сплатити судовий збір, та не дають змоги в повній мірі оцінити його майновий стан.
Слід зазначити, що відмова у відстроченні сплати судового збору не порушує положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий суд, оскільки не перешкоджає апелянту у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об'єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до роз?яснень, що викладені в ч.2 п.21 Постанови Пленуму ВССУ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" №10 від 17.10.2014 року, у разі якщо в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.
Рішення суду ОСОБА_1 оскаржується в частині відмови у задоволенні заявлених ним позовних вимог, а також, в частині задоволених вимог ОСОБА_2 , тому судовий збір за подання апеляційної скарги сплачується, виходячи із розмірів ставок судового збору, які підлягали сплаті при поданні позовів.
Тому судовий збір слід розрахувати: 1211,20грн.+1211,20грн.+1390,86грн = 3813,26грн.
Відповідно до вимог пункту 1.6 ч. 2ст. 4 ЗУ “Про судовий збір» при подачі апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Частиною 3 статті 4 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Розмір судового збору у даній справі складає: (3813,26грн. х 150% х 0,8) = 4 575,91 грн.
Враховуючи викладене апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4 575,91 грн., за реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101. ЄДРПОУ: 37988155. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). МФО: 899998. Р/р: UA658999980313191206080004628. Код класифікації доходів бюджету: 22030101. Призначення платежу Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський апеляційний суд (м. Дніпро), (суд, де розглядається справа).
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку - десять днів з дня отримання даної копії ухвали, для сплати судового збору і надання апеляційному суду квитанції про сплату судового збору, для долучення до матеріалів справи
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2025 року - залишити без руху.
Надати час для усунення недоліку протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали і не усунення недоліку до вказаного строку апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.
Суддя