Єдиний унікальний номер 728/2691/25
Номер провадження 2/728/39/26
09 лютого 2026 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді - Сороколіта Є.М.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кирути Л.І.,
а також
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС» (Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним, договором негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про таке.
І. Рух справи.
1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також - Суд) від 22.11.2025 № 728/2691/25 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС» (далі також - Позивач, ТОВ “ФК“ЕЙС») про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (далі також - Відповідач), за змістом якої Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за кредитним договором від 29.06.2024 № 00-9837179 у загальному розмірі 11 710,40 грн, а також вирішити питання про стягнення понесених ними судових витрат у вигляді 2 422,40 грн судового збору та витрати на професійну правову допомогу в сумі 7 000,00 грн.
2. Ухвалою Суду від 26.11.2025 № 728/2691/25 здійснено перехід до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено проведення судового засідання з розгляду справи по суті на 09 годину 00 хвилин 07 січня 2026 року.
3. Однак, у зв'язку з перебуванням 07.01.2026 головуючого судді Сороколіта Є.М. на лікарняному, розгляд справи не відбувся, проведення судового засідання з розгляду справи по суті призначено повторно на 09.02.2026 о 08 год 00 хв.
4. У призначене на 09.02.2026 о 08 год 00 хв судове засідання з розгляду справи по суті належним чином повідомлені сторони не з'явилися, явку уповноважених представників не забезпечили.
5. У зв'язку із неявкою в судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України).
6. Окрім того, також враховуючи неподання Відповідачем відзиву на позовну заяву та згоду Позивача на заочний розгляд справи, Суд вважає за можливе постановити ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до положень статті 281 ЦПК України.
ІІ. Позиції учасників справи.
7. За змістом позовної заяви Позивач вказує, що 29.06.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “МАКС КРЕДИТ» (далі також - ТОВ “МАКС КРЕДИТ») та Відповідачем укладено договір кредитної лінії № 00-9837179 (далі також - кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису і у цей же день ТОВ “МАКС КРЕДИТ» перерахувало грошові кошти в сумі 5 200,00 грн на його банківську карту № НОМЕР_2 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується повідомленням ПАТ КБ “ПриватБанк» щодо перерахування коштів згідно з укладеним кредитним договором.
8. У свою чергу Відповідач не виконав умови укладеного договору, у зв'язку з чим йому було нараховано проценти за правилами, що визначені пунктами 1.4-1.7 згаданого договору, і які становлять 5 730,40 грн.
9. Також ТОВ “МАКС КРЕДИТ» Відповідачу нарахована комісія у розмірі 780,00 грн з видачу кредиту.
10. Водночас ТОВ “МАКС КРЕДИТ» (далі також - Клієнт) та ТОВ “ФК “ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі також - Фактор 1) уклали договір факторингу від 17.12.2024 № 17122024-МК/Онлайн, за змістом якого Клієнт відступив право вимоги до Відповідача на користь Фактора 1, з урахуванням Витягу з реєстру боржників від 17.12.2024, на загальну суму 11 710,40 грн - 5 980,00 грн основного боргу і 5 730,40 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
За змістом пункту 4.6.3 згаданого договору Фактор 1 має право розпоряджатися правом вимоги на свій розсуд, зокрема відступати його на користь третіх осіб.
11. У подальшому 02.06.2025 ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 02/06/25-Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором від 29.06.2024 № 00-9837179, становить - 11 710,40 грн, яка складається з наступного: 5 980,00 грн - заборгованість по кредиту; 5 730,40 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 02.06.2025- 01.10.2025.
12. Як на правову підставу своїх вимог посилався на статті 536, 549, 610, 629, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) а також на положення Закону України “Про електронні довірчі послуги» та Закон України “Про електронну комерцію».
13. Окрім того, просить стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
14. Щодо позиції Відповідача, то Суд враховує, що останній відзив на позов не подав, правом надати Суду пояснення та докази не скористався, не спростував доводи Позивача щодо обґрунтованості його позовних вимог та розрахунку вищевказаних сум, які Позивач просить стягнути.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.
15. Між ТОВ “МАКС КРЕДИТ» та Відповідачем 29.06.2024 укладено Договір кредитної лінії № 00-9837179 (далі також - Кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису, копія якого разом з правилами надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ “МАКС КРЕДИТ», які діють з 09.01.2024, долучені до матеріалів справи (а.с. 23-27, 28-33).
16. Згідно з умовами Кредитного договору, а також паспорту споживчого кредиту кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит на споживчі цілі у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на сумі 5 200,00 грн на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_3 , а позичальник зобов'язався повернути отриману суму кредиту не пізніше, ніж через 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування, згідно з умовами пункту 7.2 цього Договору та сплатити проценти за час фактичного користування кредитними коштами за фіксованою ставкою: стандартна процентна ставка складає 1,45% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього договору; денна стандартна процентна ставка складає 1,5%, орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 9 472,53 %. Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту та складає 780,00 грн (а.с. 21-22, 28 зворот, 33).
17. У відповідності до відомостей які надійшли від АТ КБ “ПРИВАТБАНК» від 10.11.2025 № 20.1.0.0./7-251104/78478-БТ, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 на яку було зараховано 5 200,00 грн від 29.06.2024, а саме ТОВ “МАКС КРЕДИТ» на виконання умов Кредитного договору здійснило перерахування грошових коштів у сумі 5 200,00 грн на користь Відповідача (а.с. 84).
18. Крім того, Позивачем до позовної заяви долучені матеріали у вигляді інформаційної довідки ТОВ “ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» від 20.12.2024 № 1387/12 та додатку до неї, щодо перерахування коштів через платіжний сервіс “Platon», ТОВ “МАКС КРЕДИТ» на виконання умов кредитних договорів (а.с. 16-19).
19. Також у матеріалах справи наявна копія договору факторингу від 17.12.2024 № 17122024-МК/Онлайн, за змістом якого Клієнт відступає на користь Фактора 1 право вимоги, які зазначені у відповідному Реєстрі боржників, а Фактор 1 зобов'язується їх прийняти та оплатити на умовах, визначених договором (а.с. 58-60).
Пунктом 11.1 визначено строк дії згаданого договору до 31.12.2026.
20. Відповідно до пункту 4.6.3 згаданого договору Фактор 1 має право розпоряджатися правом вимоги на свій розсуд, зокрема відступати його на користь третіх осіб(а.с. 58 зворот).
21. Відповідно до пункту 2.2 договору Факторингу 1 перехід від первинного кредитора до ТОВ “ФК “ОНЛАЙН ФІНАНС» прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргів та набуває відповідні права вимоги.(а.с. 58).
22. Згідно з Реєстром боржників від 17.12.2024 заборгованість Відповідача у розмірі 11 710,40 грн передана Фактору 1 (а.с. 56).
23. Відповідно до положень пункту 3.1 договору факторингу від 17.12.2024 № 17122024-МК/Онлайн, сума фінансування за цим договором становить 2 203 656,28 грн і її було сплачено фактором, що підтверджує копіями платіжних інструкцій АТ “ТАСКОМБАНК» від 27.01.2025 № 1 та від 31.01.2025 № 2 (а.с.53, 53 зворот, 54, 58 зворот).
24. Також згідно з копією договору факторингу від 02.06.2025 № 02/06/25-Е укладеного між Фактором 1 та Позивачем, ТОВ “ФК “ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується відступити ТОВ “ФК “ЕЙС» вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах боржників, а Позивач зобов'язується прийняти їх і оплатити на умовах, визначених договором (а.с. 48-51).
Пунктом 1.2 вказаного договору визначено, що право вимоги переходить від Фактора 1 до Позивача з моменту підписання ними відповідного акта прийому-передачі реєстру боржників згідно із додатком № 2 (а.с.45, 46-47,48 зворот).
Строк дії договору - до 31.12.2028 (пункт 9.3 договору) (а.с. 50 зворот).
25. Згідно з Реєстром боржників від 02.06.2025 заборгованість Відповідача у розмірі 11 710,40 грн була передана Позивачу (а.с. 46-47).
26. Відповідно до положень пункту 3.1-3.3 договору факторингу від 02.06.2025 № 02/06/25-Е, сума фінансування за цим договором становить 1 191 537,94 грн і її було сплачено Фактором 2, що підтверджує копіями платіжних інструкцій АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК» від 30.09.2025 № 370 (а.с.44,45,49).
27. Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ “МАКС КРЕДИТ» Відповідач не здійснював погашення заборгованості на умовах договору, у зв'язку з чим йому були нараховані проценти за період з 29.06.2024 по 30.09.2024 у загальному розмірі 5 730,40 грн (а.с.43).
28. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 00-9837179 від 29.06.2024 ТОВ “ФК“ЕЙС» заборгованість Відповідача за період з 02.06.2025 по 01.10.2025 не погашена й складає 11 710,40 грн (а.с. 42).
29. Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.05.2019 № 37507880 Позивач є фінансовою установою(а.с.37).
30. Також щодо підтвердження витрат, пов'язаних з розглядом справи (витрати на професійну правничу допомогу), Суду надані для оцінки відповідний договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 та додатку № 1 до договору, а також додаткової угоди №25771220078 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладені між Позивачем і адвокатським бюро “Соломко та партнери». Вартість послуг визначено у розмірі 7 000,00 грн.
ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.
31. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
32. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
33. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
34. Суд звертає увагу, що обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
35. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
36. Оцінюючи фактичні обставини цієї справи, з урахуванням вищевикладених підходів, Суд відмічає, що за правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
37. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
38. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
39. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
40. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
41. Суд враховує, що відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
42. Також у статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
43. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
44. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України “Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VІІІ (далі також - Закон № 675).
45. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону № 675 електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону № 675).
46. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону № 675).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675 відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону № 675 у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
47. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
48. Стаття 12 Закону № 675 визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону № 675, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
49. Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 13 Закону № 675 Розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України “Про платіжні послуги», “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
50. Згідно з частиною третьою статті 13 Закону № 675 продавець (виконавець, постачальник) оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Закон є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання спірних правовідносин.
51. У силу положень частини другої статті 41, статті 49 Закону № 675 передбачено, що ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: 1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3)надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи. Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.
52. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, з урахуванням викладеного вище, Суд вважає доведеним факт укладення між ТОВ “МАКС КРЕДИТ» та Відповідачем кредитного договору від 29.06.2024 № 00-9837179 та його належне виконання зі сторони кредитора.
53. Суд зауважує, що укладеним договором сторони узгодили як розмір кредиту, що надається - 5 200,00 грн, так і строк кредитування, який становить 360 днів, а також плату за користування кредитними коштами.
54. Відповідно, розмір процентів, який підлягає сплаті Відповідачем за користування коштами протягом узгодженого періоду кредитування за стандартною ставкою за період з 29.06.2024 по 12.09.2024 і перерахований Судом, становить 5 730,40 грн.
55. При цьому Суд визнає неналежними та не бере до уваги докази Позивача, згадані у пункті 18 цього рішення, оскільки останні не містять доказової інформації стосовно предмета позовних вимог.
56. Оцінюючи подальший перехід права вимоги Суд наголошує на такому.
57. Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
58. Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
59. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
60. Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
61. Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
62. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
63. Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 № 352 “Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року № 231», передбачено, що до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
64. Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Діюче законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 914/868/17, від 18.10.2018 у справі № 910/11965/16.
65. Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц.
66. Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.
Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги, за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.
67. При цьому, Суд враховує, що згідно із загальними принципами цивільного права, ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
68. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, з урахуванням досліджених доказів і їх правової оцінки кожного окремо та у взаємозв'язку, Суд констатує, що, на його переконання, до Позивача перейшло право вимоги на суму 11 710,40 грн (одинадцять тисяч сімсот десять гривень 40 коп.), яке складається з 5 200,00 грн (п'ять тисяч двісті гривень 00 коп.) основної заборгованості, 780,00 (сімсот вісімдесят гривень 00 коп.) заборгованість за одноразовою комісією та 5 730,40 грн (п'ять тисяч сімсот тридцять гривень 40 коп.) заборгованості за нарахованими відсотками за період за період з 29.06.2024 по 12.09.2024, які підлягають стягненню з Відповідача.
V. Розподіл судових витрат.
69. Суд наголошує, що згідно положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
70. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.
71. При цьому Суд враховує, що згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
72. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
73. Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2025 дорівнював 3 028,00 грн.
74. Згідно з платіжною інструкцією ПАТ “АКОРДБАНК» від 17.10.2025 № 28209 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що є мінімальним розміром судового збору з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, застосованого на підставі частини третьої статті 4 Закону України “Про судовий збір» (а.с. 8).
75. Також за змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
76. На підтвердження понесення витрат, пов'язаних з правничою допомогою Позивачем долучено до матеріалів копію договору про надання правничої допомоги, заявку на надання юридичної допомоги та витяг з акта про надання юридичної допомоги.
77. Оцінюючи надані документи Суд наголошує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу він має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
78. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання щодо оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
79. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
80. Так, у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічні посилання мають постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, додаткові постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19).
81. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема:
- час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець;
- вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні;
- тривалість розгляду і складність справи тощо.
При цьому для Суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
82. Вирішуючи останнє, Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, постанови КГС ВС від 24.04.2024 у справі № 922/3850/23, 11.04.2024 у справі № 910/11136/23, постанови КЦС ВС від 22.11.2023 року у справі № 220/571/21, від 20.06.2024 у справі № 760/11612/23).
83. Підсумовуючи наведене, враховуючи незначну складність цієї справи, наявність доволі сталої судової практики щодо розгляду аналогічних питань, розгляду справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання, Суд вважає, що заява про стягнення витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню на суму 1 000,00 грн (одна тисяча гривень 00 коп.), а сплачений судовий збір має бути компенсовано Відповідачем у повному розмірі - 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
84. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 282 ЦПК України Суд, -
1. Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС» (Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором від 29.06.2024 № 00-9837179 у розмірі 11 710,40 грн (одинадцять тисяч сімсот десять гривень 40 коп.), яке складається з 5 200,00 грн (п'ять тисяч двісті гривень 00 коп.) основної заборгованості, 780,00 (сімсот вісімдесят гривень 00 коп.) заборгованість за одноразовою комісією та 5 730,40 грн (п'ять тисяч сімсот тридцять гривень 40 коп.) заборгованості за нарахованими відсотками за період за період з 29.06.2024 по 12.09.2024.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС» (Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956) 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) в рахунок відшкодування сплаченого судового збору і 1 000,00 грн (одну тисяча гривень 00 коп.) в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС», адреса місцезнаходження: Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Є.М. Сороколіт