Справа № 489/9763/25
кримінальне провадження
№1-кс/489/551/26
09 лютого 2026 р. м. Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 62023150010001461 від 17.11.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколо-Бабанка Бобринецького району Кіровоградської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який проходив військову службу на посаді розвідника-навідника другого розвідувального взводу першого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
ОСОБА_4 підозрюється в тому, що вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
19.09.2023 громадянина ОСОБА_4 призваного за мобілізацією згідно Указу Президента України від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію", ІНФОРМАЦІЯ_2 , було відправлено до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби.
20.09.2023 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2023 № 9 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду розвідника-навідника другого розвідувального взводу першого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення та визначено таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Згідно положень ч. 4 п. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з 19.09.2023, тобто з моменту відправлення солдата ОСОБА_4 до військової частини НОМЕР_1 із ІНФОРМАЦІЯ_2 , він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Так, солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, в порушення вимог вищевказаного законодавства, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків з військової служби в умовах воєнного стану, 11.10.2023 о 08 год. 00 хв. самовільно залишив місце служби - підрозділ військової частини НОМЕР_1 у місті його тимчасової дислокації, яке не розголошується в умовах воєнного стану, та незаконно перебував поза його межами, проводячи час на власний розсуд, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби.
ОСОБА_4 10.03.2025 в порядку ч.1 ст. 278, ст. 135 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
08.02.2026 ОСОБА_4 затримано на підставі ухвали слідчого судді.
Слідчим подано клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання ризикам переховування від органів слідства та суду, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, вчиненні інших кримінальних правопорушень, перешкоджанні кримінальному провадженню іншим чином.
Дослідивши надані слідчим матеріали, вислухавши думку учасників судового провадження, вважаю, що надані слідчим докази доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що підтверджується матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 ; показаннями свідків з числа військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
Також, вважаю доведеними обставини існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів слідства та суду, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, вчиненні інших кримінальних правопорушень, перешкоджанні кримінальному провадженню іншим чином.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання до 10 років позбавлення волі, підозрюється в тому, що самовільно залишив місце служби, поки не був затриманий співробітниками правоохоронних органів, що дає підстави стверджувати про можливість переховування його від органів досудового розслідування та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Крім того, ОСОБА_4 є військовослужбовцем, свідками у кримінальному провадженні є військовослужбовці, яким відомі обставини кримінального правопорушення, на даний час досудове розслідування триває, не проведено всіх необхідних і можливих слідчих дій, тому є підстави стверджувати, що існують ризики незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, оцінивши в сукупності вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, його репутацію, безальтернативність запобіжного заходу, та приходжу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
10.03.2025 ОСОБА_4 було заявлено клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 401 КК України, яке було задоволено прокурором та відповідне клопотання про звільнення ОСОБА_4 було направлено до Центрального районного суду м. Миколаєва для розгляду. ОСОБА_4 було направлено для подальшого проходження військової служби до резервного батальйону військової частини НОМЕР_2 . В подальшому підозрюваний після направлення зазначеного клопотання до суду самовільно залишив (не з'явився вчасно на службу без поважних причин), поки не був затриманий на підставі ухвали слідчого судді.
Враховуючи дані обставини та положення ч.4 ст.183 КПК України, вважаю необхідним не визначати розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування строком до 21.03.2026 включно.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним з моменту вручення її копії.
Слідчий суддя