СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/414/26
ун. № 759/1189/26
03 лютого 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
представника скаржника ОСОБА_3
розглянувши в судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 13.01.2026 р. на майно, вилучене 24.12.2025 р. під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), а саме: грошові кошти у сумі 50 400 доларів США та чорнові записи на 3-х аркушах.
Заявник зазначає, що арешт майна є необґрунтованим, оскільки вилучені кошти не мають жодного відношення до обставин кримінального провадження. Адвокат стверджує, що ці кошти належать матері ОСОБА_4 і були отримані нею від законної діяльності (продажу рухомого майна), на підтвердження чого надано копію договору купівлі-продажу автомобіля. Щодо чорнових записів, заявник вказує, що вони містять приватну інформацію, яка не має доказового значення. На думку захисту, подальше утримання майна органом досудового розслідування є непропорційним втручанням у право власності.
Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав.
Прокурор в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду до суду не подавав.
Слідчий суддя, розглянувши подане клопотання та вивчивши матеріали, додані до клопотання, приходить до таких висновків.
Судовим розглядом встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 4202511000000396 від 12.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Судом встановлено, що заявником до матеріалів клопотання не долучено копію ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно, яку він просить скасувати.
За відсутності тексту судового рішення, яким накладено арешт, слідчий суддя позбавлений можливості перевірити підстави, з яких виходив суд при накладенні арешту, обсяг майна, на яке було накладено обмеження та статус майна у даному кримінальному провадженні (чи було воно визнано речовим доказом і на підставі яких саме критеріїв ст. 98 КПК України).
Більш того, ненадання заявником ухвали про арешт унеможливлює встановлення обставин того, чи дійсно у застосуванні цього заходу відпала потреба або чи був він накладений необґрунтовано, оскільки суд не може порівняти доводи заявника з фактичними мотивами прийнятого раніше рішення.
Також заявником не надано належних доказів того, що станом на день розгляду клопотання статус майна змінився або завершилися слідчі дії (експертизи), задля яких цей арешт накладався.
Враховуючи, що клопотання не містить необхідного документального підтвердження та фактично не обґрунтоване матеріалами, які б спростовували висновки попереднього судового рішення про накладення арешту, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 174, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1