Справа № 524/187/26
Провадження 3/524/380/26
05.02.2026 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Малтиз Андрій Вікторович, розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 9/16-31-24-05 від 02.01.2026 (а.с. 1) ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, у зв'язку з тим, що податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІІ-IV квартали 2020 року, І-IV квартали 2021 року, ІІ-IV квартали 2022 року та ІІ-ІІІ квартали 2024 року подано з помилками, що нібито призвело до зміни платника податку.
До протоколу та матеріалів справи долучено копію витягу з акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 04.11.2025 № 15759/16-31-24-05-01/2782401814 (а.с. 1-10).
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що йому не зрозуміло що мала на увазі особа , яка складала протокол . Він не допускав порушень в своїй діяльності .
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення виходячи з наступного .
Частина 1 ст. 163-4 КУпАП передбачає відповідальність за:
• неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів фізичним особам;
• перерахування податку за рахунок коштів платника податків (крім випадків, дозволених законом);
• неповідомлення або несвоєчасне повідомлення податковим органам відомостей про доходи громадян за встановленою формою.
Об'єктивна сторона правопорушення є формальною та вимагає чіткого встановлення конкретних протиправних дій (бездіяльності), які відповідають хоча б одній із наведених ознак.
Проте фабула правопорушення, викладена в протоколі, не розкрита та не містить необхідних конкретних відомостей. Зокрема:
• не вказано, які саме помилки допущено в податкових розрахунках (конкретні рядки, показники, реквізити, що були змінені чи спотворені);
• не зазначено, яким саме фізичним особам (ПІБ, РНОКПП чи інші ідентифікаційні дані) стосуються ці помилки;
• не конкретизовано, в чому саме полягає «зміна платника податку» - чи це призвело до неутримання/неперерахування ПДФО, чи до неповідомлення відомостей про нарахований дохід/ЄСВ, чи до іншого порушення порядку подання відомостей;
• відсутній зв'язок між допущеними помилками та конкретними ознаками складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.
Такі недоліки роблять неможливим визначення, в чому саме полягає протиправна поведінка ОСОБА_1 , чи є вона неповідомленням/несвоєчасним повідомленням відомостей, чи іншим порушенням, передбаченим ст. 163-4 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи.
Практика Європейського суду з прав людини (яка є частиною національного законодавства згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») послідовно вказує, що провадження у справах про адміністративні правопорушення за своєю природою може прирівнюватися до кримінального для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зокрема, рішення у справах «Лучанінова проти України» від 09.09.2011, «Швидка проти України» від 30.10.2014, «Малофєєв проти Росії» від 30.05.2013).
У рішенні «Малофєєв проти Росії» (п. 111-120) ЄСПЛ зазначив, що якщо фабула, викладена в протоколі про адміністративне правопорушення, не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно її редагувати, доповнювати чи уточнювати, а також не може збирати докази на користь обвинувачення. Це порушує право на захист (ст. 6 Конвенції) та принцип рівності сторін, оскільки особа змушена захищатися від обвинувачення, яке фактично формулює не орган обвинувачення, а суд.
Суд не вправі виходити за межі фабули, викладеної в протоколі, та не може самостійно встановлювати обставини, які не були чітко вказані в протоколі як інкриміновані дії.
Оскільки фабула правопорушення в протоколі не розкрита належним чином і не дозволяє з достовірністю встановити наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 163-4, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення через те, що фабула правопорушення в протоколі не розкрита та не містить усіх істотних ознак складу правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до відповідальності, її представником, потерпілим, його представником або прокурором до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Автозаводського районного суду
м. Кременчука Андрій МАЛТИЗ