Справа № 212/10371/25
Провадження № 2/369/7135/26
09.02.2026 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Мартиненко В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
До Покровського районного суду міста Кривий Ріг з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 .
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривий Ріг справа передана до Києво-Святошинського районного суду Київської області за підсудністю. Вказана ухвала суду не була оскаржена позивачем.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу було залишено без руху.
На усунення недоліків позовної заяви представник позивача надав клопотання про передачу справу до Верховного Суду для визначення підсудності цієї справи.
Проте у задоволенні вказаного клопотання необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦПК України визначено, що підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
З наведеної норми права слідує, що для вирішення питання про визначення підсудності справи про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства суддею Верховного Суду необхідним є встановлення обставин щодо проживання вказаних осіб за межами України.
Проте позивач не зазначає місця проживання чоловіка та дружини за межами України та відповідно не долучає будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин.
Вказане є перешкодою для направлення справи до Верховного Суду, що відповідає практиці Верховного Суду, викладеній, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 21 січня 2026 року у справі № 686/22893/25.
А отже, суд дійшов висновку про те, що у встановлений судом строк позивач зазначені в ухвалі Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 грудня 2025 року недоліки позовної заяви не усунув, клопотання про продовження процесуальних строків для усунення недоліків заяви не надав.
Згідно з ч. 3?ст. 185 ЦПК України?якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ураховуючи наведене, позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, необхідно повернути позивачу.
Керуючись ст. ст. 29,?185,?260,?353 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про передачу справи до Верховного Суду для визначення підсудності справи відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу ?визнати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мартиненко В.С.