Справа № 157/188/26
Провадження № 1-кп/157/98/26
09 лютого 2026 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026035530000013 від 26.01.2026 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого на АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, військовослужбовця, неодруженого, у порядку ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України,
встановив:
ОСОБА_4 14 грудня 2025 року близько 23 години, перебуваючи на автодорозі перед в'їздом у с. Боровне зі сторони с. Житнівка Камінь-Каширського району Волинської області, діючи умисно, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи значення та суспільну небезпеку своїх дій, під час конфлікту, що виник на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наніс не менше одного удару кулаком руки в обличчя останнього, чим заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, терміном більше шести діб.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.
Відповідно до положень частин 2 та 3 статті 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
В обвинувальному акті прокурор зазначив, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини та згідний на розгляд обвинувального акта за його відсутності, а тому відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_4 , складену в присутності захисника ОСОБА_6 , в якій ОСОБА_4 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме в умисному легкому тілесному ушкодженні з короткочасним розладом здоров'я, терміном більше шести діб, він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що в разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі, а також погоджується на призначення покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України та просить визначити йому мінімальне покарання у виді штрафу.
Добровільність беззаперечного визнання вини підозрюваним, його згоду зі встановленими за результатами досудового розслідування обставинами та згоду на розгляд обвинувального акта за відсутності обвинуваченого підтвердив своїм підписом захисник ОСОБА_6 .
Також до матеріалів кримінального провадження долучено заяву потерпілого ОСОБА_5 , у якій він погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, повідомляє, що обізнаний з обмеженням права на апеляційне оскарження та дає згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі, а також просить призначити обвинуваченому максимальне покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України.
Враховуючи, що виконано всі вимоги Кримінального процесуального кодексу України необхідні для спрощеного розгляду кримінального проступку, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт може бути розглянутий у порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України.
Обставини вчинення кримінального правопорушення, що встановлені органом досудового розслідування, підтверджуються долученими матеріалами кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_6 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, не оспорює, вважає, що орган досудового розслідування їх встановив у повному обсязі, свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального проступку беззаперечно визнає повністю, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, яке кваліфікується як кримінальний проступок, обставини його вчинення, особу винного, зокрема те, що він проходить військову службу в лавах Збройних сил України, посередньо характеризується за місцем несення військової служби, раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення проти здоров'я особи, думку потерпілого, який просить обрати обвинуваченому максимальне покарання, суд вважає, що призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Статтею 58 Кримінального кодексу України передбачена можливість застосування до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, покарання у виді службового обмеження на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк. Із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.
Беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також те, що він проходить військову службу в особливий період, суд вважає, що є достатні підстави для застосування у цьому випадку норми статті 58 Кримінального кодексу України та заміни ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі службовим обмеженням для військовослужбовців із відраховуванням у дохід держави 10 відсотків суми грошового забезпечення військовослужбовця.
Таке покарання на переконання суду відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також не є надто суворим чи м'яким. Суд вважає, що у цьому випадку буде досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, а також враховано інтереси усіх суб'єктів кримінально-правових відносин.
У розумінні Європейського суду з прав людини покарання повинне встановлювати новий додатковий обов'язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету: покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтир для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
Судом не встановлено підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, ст. 58, 125 КК України, суд
вирішив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі статті 58 КК України, замість призначеного ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, призначити йому покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 1 (один) рік із відрахуванням щомісячно 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення засудженого у доход держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Камінь-Каширський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обвинуваченим у той же строк з моменту вручення копії вироку, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження у порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_7