Справа № 444/4893/25 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р. Й.
Провадження № 33/811/2006/25 Доповідач: Гончарук Л. Я.
03 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), захисника адвоката Постольник Оксани Сергіївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адвоката Якімової Олени Юріївни на постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 01 грудня 2025 року,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Республіка Азербайджан та місце проживання: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, посвідка на постійне проживання НОМЕР_1 орган, що видав - 1201, 24.02.2016 року; ІПН судом не встановлено) в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), 28.11.2025 року о 17 год 30 хв був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост» на околиці населеного пунку Лужки, територія Рава-Руської об'єднаної територіальної громади, Львівського району, Львівської області, на напрямку № 644 прикордонного знаку, на відстані 6000 метрів від державного кордону, спільно з громадянином України: ОСОБА_5 при спробі незаконного перетинання державного кордону з України в Республіку Польща поза пунктами пропуску через державний кордон. Своїми діями вищевказаний громадянин порушив вимоги статті 9 Закону України «Про державний кордон» від 04 листопада 1991 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена cт. 204-1 ч. 2 КУпАП.
На вказану постанову захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адвокат Якімова О.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження, задовольнити клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та поновити строк. Оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Захисник у поданій апеляційній скарзі зазначає, що строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин, зокрема у зв'язку з неоголошенням повного тексту постанови, віддаленістю місця проживання особи, умовами воєнного стану та перебоями з електропостачанням і зв'язком.
Обґрунтовуючи вимоги по суті, сторона захисту стверджує, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито об'єктивну сторону інкримінованого діяння, не конкретизовано, які саме норми ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» були порушені, а відтак особі фактично не було пред'явлено чіткого та зрозумілого обвинувачення.
Наголошує, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б підтверджували намір ОСОБА_1 безпосередньо перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, а сам факт перебування в прикордонній місцевості не може свідчити про вчинення спроби незаконного перетину кордону. Крім того, звертає увагу на порушення права особи на захист, зокрема незабезпечення участі захисника та перекладача під час адміністративного затримання, що, на думку апелянта, є істотним процесуальним порушенням.
У зв'язку з наведеним сторона захисту вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях, не відповідають стандарту доведення «поза розумним сумнівом», а всі сумніви щодо доведеності вини особи підлягають тлумаченню на її користь, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
У судове засідання апеляційної суду захисник адвокат Якімова О.Ю. не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового розгляду. Окрім цього, захисник адвокат Постольник О.С. та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 не заперечили проти розгляду апеляційної скарги у відсутності захисника адвоката Якімової О.Ю.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка вказаної особи в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши виступ захисника адвоката Постольник О.С., пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Відповідно до диспозиції частини другої статті 204-1 КУпАП, передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень.
Диспозиція статті має бланкетний характер, у зв'язку з чим встановлення складу адміністративного правопорушення регулюється спеціальним нормативним актом, що регулює порядок перетинання державного кордону України, яким є Закон України «Про державний кордон України».
Так, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Окрім цього, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено що, пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 зазначеного Закону пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) суть вчиненого ним правопорушення полягає у спробі незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску в складі групи осіб.
Як слідує з матеріалів справи, суддя місцевого суду, детально дослідивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне затримання від 28.11.2025 (а.с.2); протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 012680Е від 28.11.2025 (а.с.1); рапортом інспектора прикордонної служби 1 категорії начальника спеціального приміщення групи адміністративно-юрисдикційної діяльності відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_6 від 28.11.2025 (а.с.6); фототаблицею (а.с.5); довідкою про результати опитування ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , згідно якої 28.11.2025 о 17:30 п/н КрП (ок. н.п. Лужки) на відстані 6000 м. до ДК на напрямку 644 п/зн виявлено 1-го громадянина України та 1-го громадянина Азербайджанської Республіки, які не змогли пояснити мету слідування в сторону ДК. Даних осіб доставлено в підрозділ з метою проведення фільтраційно-перевірочних заходів та складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 204-1 КУпАП, в результаті опитування громадян України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 встановлено, що останні проживають в м. Дніпро, підтримують дружні відносини з дитинства, офіційно не працевлаштовані, тривалий час працюють в т.зв. «офісах» в м. Дніпро (а.с.9-10); а також іншими доказами у їх сукупності, які наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник адвокат Постольник О.С. просила скасувати постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 01 грудня 2025 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 надав пояснення, що не мав наміру перетнути державний кордон України, а мав на меті зустрітися з товаришем.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 012680Е складеного 28 листопада 2025 року, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) 28.11.2025 року о 17 год 30 хв був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост» на околиці населеного пунку Лужки, територія Рава-Руської об'єднаної територіальної громади, Львівського району, Львівської області, на напрямку № 644 прикордонного знаку, на відстані 6000 метрів від державного кордону, спільно з громадянином України: ОСОБА_5 при спробі незаконного перетинання державного кордону з України в Республіку Польща поза пунктами пропуску через державний кордон. Своїми діями вищевказаний громадянин порушив вимоги статті 9 Закону України «Про державний кордон» від 04 листопада 1991 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 cт. 204-1 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 012680Е від 28 листопада 2025 року відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому, зазначено дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші відомості, необхідні для вирішення справи, який підписаний уповноваженою особою.
Згідно з довідкою про результати опитування ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вирушили в напрямку м. Львова на транспортному засобі марки «DODGE» з д.р.н. НОМЕР_2 , куди прибули 25.11.2025 року близько 10:00, де поселилися в готелі «Золотий Лимон» по АДРЕСА_2 , де проживали по теперішній час, очікуючи поки ОСОБА_12 вийде на зв'язок. 28.11.2025 року вищезазначені громадяни виселившись з готелю, розпочали планування маршруту під'їзду до військової частини за допомогою мобільного додатку «GoogleMaps». З метою реалізації свого задуму, обравши маршрут з м. Львів до м. Рава-Руська з подальшим використанням сільських та польових доріг 28.11.2025 року близько 12:30 з метою втілення своїх намірів виїхали з м. Львів, проте о 17:30 були затримані на о.к. н.п. Лужки п/н НОМЕР_3 . Відносно, затриманих складено процесуальні документи за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП «Незаконний перетин або спроба незаконного перетину державного кордону України», після чого встановленим порядком, вищезазначених осіб буде поміщено до ПТТ ІНФОРМАЦІЯ_3
Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, невмотивованою та такою, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної постанови суду першої інстанції.
За таких обставин, суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Висновки суду першої інстанції відповідають зібраним у справі доказам, яким суддею надана належна оцінка, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.
Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги. Судове рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -,
постановив:
поновити захиснику особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адвокату Якімовій Олені Юріївні строк на апеляційне оскарження постанови судді Жовківського районного суду Львівської області від 01 грудня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адвоката Якімової Олени Юріївни залишити без задоволення, а постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 01 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук