Справа № 465/89/23 Головуючий у 1 інстанції: Величко О.В.
Провадження № 22-ц/811/4202/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
09 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С. М.,
суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
секретар судового засідання - Федчун Н. С.,
з участю - представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скарга ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 05 лютого 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа: первинна профспілкова організація регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
у січні 2023 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця»), третя особа: первинна профспілкова організація регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця», про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 05 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
- позивач та представник позивача не з'явилися в судові засідання 06 листопада 2024 року, 05 грудня 2024 року, 09 січня 2025 року та 05 лютого 2025 року, хоча сторона позивача належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи. Численні, подані представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи носять систематичний характер та трактуються судом як неналежне виконання процесуальних обов'язків, що має наслідком затягування розгляду справи;
- суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що з часу закриття підготовчого провадження в жодне з чотирьох призначених судових засідань з розгляду справи по суті сторона позивача не з'являлася. При цьому, в судове засідання, призначене на 06 листопада 2024 року представник позивача, яка була під особистий підпис повідомлена про час і місце його проведення, не з'явилася без пояснення будь-яких причин і без подання будь-яких заяв. У наступні три засідання, призначені на 05 грудня 2024 року, 09 січня 2025 року та 05 лютого 2025 року, сторона позивача не з'явилася, водночас представником позивача подано на кожне з них клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи це зайнятістю в інших справах і лише одного разу, 09 січня 2025 року, перебуванням на лікуванні. Заяв про розгляд справи по суті за їх відсутності сторона позивача не подавала.
Постановою Львівського апеляційного суду від 20 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 05 лютого 2025 року скасовано, справу направлено до Франківського районного суду м. Львова для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
- позивачка про дату, час та місце розгляду справи 09 січня 2025 року та 05 лютого 2025 року була повідомлена (т. 1 а.с. 148, 158);
- із судових повісток про виклик до суду, які надсилались позивачці, вбачається, що в таких неналежно роз'яснено наслідки неявки у судові засідання, а саме щодо можливості вирішення судом питання про залишення позову без розгляду;
- ухвала суду першої інстанції постановлена без з'ясування обставин, що мали значення, без дотримання згаданих вимог процесуального закону підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, що повинен бути проведений з повним та суворим дотриманням вимог, зокрема, процесуального закону, серед іншого, і в частині дотримання права позивача бути повідомленим про час та місце судового розгляду; роз'яснення йому наслідків неявки у судове засідання; права на подання заяви про розгляд справи у його відсутності (відсутності його представника), тощо.
Постановою Верховного Суду від 19 листопада 2025 року касаційну скаргу АТ «Укрзалізниця» задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного суду від 20 червня 2025 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відтак, здійснюється апеляційний перегляд ухвали Франківського районного суду м. Львова від 05 лютого 2025 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що по справі було призначено судові засідання для розгляду справи по суті на 06 листопада 2024 року, 05 грудня 2024 року, 09 січня 2025 року та 05 лютого 2025 року. Відносного судового засідання призначеного на 06 листопада 2024 року, то представниця позивачки не встигла прибути у призначене судове засідання з огляду на тривалий розгляд справи № 464/5513/22 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України, яка була призначена на 06 листопада 2024 року о 09:30 год. Відносно судового засідання призначеного на 05 грудня 2024 року о 10:30 год., то представницею позивачки подано клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на зайнятість представниці позивачки 05 грудня 2024 року об 11:30 год. в якості захисника по кримінальній справі №447/272/15-к у Миколаївському районному суді Львівської області. Дана кримінальна справа слухається в суді з 2015 року по даний час і стосується обвинувачення у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що вказує на неможливість відкладення розгляду справи через слухання цивільної справи в суді першої інстанції. Крім цього, дати судових засідань по даній кримінальній справі узгоджуються наперед на декілька місяців з огляду на тривалість розгляду справи та неможливість закінчити розгляд справи винесенням вироку. Відносно судового засідання, призначеного на 09 січня 2025 року, то представницею позивачки подано клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на перебування на лікарняному з 06 січня 2025 року по 10 січня 2025 року включно, про що надано викопіювання із особового кабінету адвоката Манукян М. А. в ПФ України. Відносно судового засідання призначеного на 05 лютого 2025 року о 15:30 год., то представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на зайнятість по кримінальній справі № 463/5363/24 щодо оскарження ухвали слідчого судді в межах кримінального провадження у Львівському апеляційному суді 05 лютого 2025 року о 16:15 год. про що надано підтвердження. Так як розгляд апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді є вкрай короткими та оскаржувалось накладення арешту на рахунки юридичної особи, що повністю зупинило її підприємницьку діяльність, то дана справа мала пріоритетне значення, що вказувало на поважність причин неявки представниці позивачки. Таким чином, процесуальна поведінка представниці позивачки не свідчить про втрату інтересу до позову, чи зловживання процесуальними правами, так як підстави неявки в судові засідання є обґрунтованими та заслуговували на увагу в призмі підстав для відкладення розгляду справи. Суд першої інстанції зазначив, що залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами, що презюмується. Проте, з матеріалів справи вбачається, що представниця позивачки була зайнята у інших судових засіданнях, де розгляд обмежено процесуальним часом з огляду на їх терміновість та розгляд у суді апеляційної інстанції, що жодним чином не вказує на зловживання своїми процесуальними правами, так як не є умисним затягуванням розгляду справи, що не відповідає інтересам позивача в першу чергу.
В березні 2025 року через систему «Електронний суд» від АТ «Українська залізниця» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому міститься прохання апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інтонації - без змін, такий мотивований законністю оскарженої ухвали.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та передаючи справу на новий розгляд до цього ж суду, суд касаційний інстанції виходив з того, що:
- апеляційний суд при скасуванні ухвали суду першої інстанції вважав, що із судових повісток про виклик до суду, які надсилались позивачці, вбачається, що в таких неналежно роз'яснено наслідки неявки у судові засідання, а саме щодо можливості вирішення питання судом про залишення позову без розгляду; ухвала суду першої інстанції постановлена без з'ясування обставин, що мали значення, без дотримання згаданих вимог процесуального закону підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, що повинен бути проведений з повним та суворим дотриманням вимог, зокрема, процесуального закону, серед іншого, і в частині дотримання права позивача бути повідомленим про час та місце судового розгляду; роз'яснення йому наслідків неявки у судове засідання; права на подання заяви про розгляд справи у його відсутності (відсутності його представника), тощо;
- ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 24 вересня 2024 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду (т. 2 а. с. 129-130). Представниця позивачки ОСОБА_3 була повідомлена про судове засідання 06 листопада 2024 року, що підтверджено відповідною розпискою (т. 2 а. с. 131);
- у зв'язку із неявкою представниці позивачки ОСОБА_3 у судове засідання 06 листопада 2024 року судове засідання було відкладено на 05 грудня 2024 року, про що направлено відповідне повідомлення в електронний кабінет представниці позивачки (т. 2 а. с. 136, 139). 04 грудня 2024 року представниця позивачки ОСОБА_3 надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на участь в іншому судовому провадженні (т. 2 а. с. 141-144);
- у зв'язку із неявкою представника позивача ОСОБА_3 у судове засідання 05 грудня 2024 року, судове засідання було відкладено на 09 січня 2025 року, про що було направлено відповідне повідомлення в електронний кабінет представниці позивачки (т. 2 а. с. 146, 149). 09 січня 2025 року представниця позивачки Манукян М. А. надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що вона перебуває на лікарняному (т. 2, а. с. 150-154);
- у зв'язку із неявкою представниці позивачки ОСОБА_3 у судове засідання 09 січня 2025 року, судове засідання було відкладено на 05 лютого 2025 року, про що було направлено відповідне повідомлення в електронний кабінет представниці позивачки (т. 2 а. с. 156, 159). 05 лютого 2025 року представниця позивачки Манукян М. А. надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на участь в іншому судовому провадженні (т. 2 а. с. 160-164);
- представниця позивачки Манукян М. А. повідомлена належним чином про розгляд справи у судових засіданнях 09 січня 2025 року та 05 лютого 2025 року, проте не з'явилася у судові засідання;
- касаційний суд підкреслює, що в справі відсутні повістки представниці позивачки адвокату Манукян М. А. на 09 січня 2025 року та 05 лютого 2025 року, а вони містяться лише в Електронному суді. При цьому в повістках є роз'яснення про наслідки неприбуття за викликом суду;
- поза увагою апеляційного суду залишилось те, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі; для застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правове значення мають лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про відсутність підстав для залишення позову без розгляду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, у редакції, яка діяла на час розгляду справи та постановлення оскарженої ухвали, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи
Колегія суддів зауважує, що редакція пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України щодо наслідків повторної неявки належним чином повідомленого позивача у підготовче засідання, була змінена на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX, введеного в дію з 18 жовтня 2023 року.
Наведена норма узгоджується з положеннями пункту 1 частини другої статті 200 ЦПК України, в частині того, яку ухвалу може постановити суд за результатами підготовчого засідання.
Оскаржена ухвала постановлена судом 05 лютого 2025 року.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України)
Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Після внесення змін до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду як на стадії підготовчого провадження, так і під час розгляду справи по суті.
Причому повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки, проте вона має бути повторною саме на відповідній стадії судового процесу, підтвердженням чого є використання сполучника «чи» в нормі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Однак, позов не можна залишити без розгляду з цієї підстави, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи, а також за умови повідомлення позивача належним чином про час та місце розгляду справи як першого, так і другого разу.
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п'ята статті 130 ЦПК України)
У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року в справі №756/6049/19 вказано, що:
«залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.
Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача а ні позивачем, а ні його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року в справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року в справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року в справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року в справі № 675/1561/19 тощо».
Встановивши, що представниця позивачки Манукян М. А. повідомлена належним чином про розгляд справи у судових засіданнях 09 січня 2025 року та 05 лютого 2025 року, що підтверджується довідками про доставку електронного документа, проте в судові засіданні двічі поспіль не з'явилася, як і не з'явилась сама позивачка, не повідомивши суд про причини своєї неявки, заяв про проведення розгляду справи за їх відсутності не подавали, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний суд, обґрунтовано залишив позов без розгляду, незважаючи на подання представником позивачки обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 05 лютого 2025 року (дату постановлення ухвали про залишення позову без розгляду), оскільки таке для наявності підстав для залишення позову без розгляду у разі повторної неявки немає жодного правового значення.
Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого залишення судом першої інстанції позову без розгляду.
За таких обставин, місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Оскільки наведені в апеляційної скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, оскаржену ухвалу належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, а саме того, що ухвалу суду належить залишити без змін, підстави для розподілу судових витрат, які пов'язані з розглядом справи в суді першої інстанції, а також щодо судових витрат особи, яка подала апеляційну скаргу, відсутні.
Оскільки розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом цієї справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, а таким судом за обставинами даної справи є суд апеляційної інстанції, з позивачки на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений ним за подання касаційної скарги, в розмірі 2 422 грн 40 коп.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 05 лютого 2025 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» 2 422 грн 40 коп. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий С.М. Копняк
Судді: С.М. Бойко
А.В. Ніткевич