Рішення від 04.02.2026 по справі 307/2002/25

Справа № 307/2002/25

Провадження № 2/307/696/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М. М., за участю секретаря с/з Ваш Е. О., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів Закарпатської області Україна в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що між ним та відповідачем шлюб укладено 21 листопада 2009 року та зареєстровано у виконкомі Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області Україна за актовим записом № 60. Від даного шлюбу сторони мають трьох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом з відповідачем. Позивач зазначив, що з відповідачкою вони прожили у шлюбі 16 років, і з них вже два роки разом не проживають. За період перебування у шлюбі між ним та відповідачкою були різні періоди життя. Спочатку спільне життя складалося нормально, вони любили один одного, приділяли один одному багато часу, у них були спільні інтереси. Коли народилися діти, то відповідачка стала приділяти більше увагу дітям, він став більше часу витрачати на те, щоб заробити гроші на сім'ю, і помаленьку почуття любові один до одного стали згасати, життя перетворилося у будень, їх сім'ю стали об'єднувати тільки спільна хата і проблеми дітей. Вони почали часто сваритися, ставити претензії один до одного, між ними почали виникати непорозуміння відносно ведення домашнього господарства та витрат грошей на сім'ю, грошей стало не вистачати, в зв'язку з чим, він два роки назад поїхав на заробітки в Чеську Республіку і з цього часу він з відповідачкою не спілкується. Подальше сумісне життя і збереження сім'ї вважає недоцільним та неможливим, примирення не бажає, а тому, просить шлюб, укладений між ним та відповідачем, розірвати.

Позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Кохман М. В. у судове засідання не з'явилися, позаяк представник позивача - адвокат Кохман М. В. подала суду заяву про розгляд справи у їх відсутності. У заяві вказала, що судом було надано подружжю строк для примирення терміном на шість місяців, однак, за цей термін сторони не примирилися, ніхто з подружжя не зробив жодного кроку для збереження сім'ї, а тому підстав для збереження сім'ї немає. Просить позов задовольнити, судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, на розірваня шлюбу не згідна та пояснила, що за наданий судом строк для примирення вони з позивачем не примирилися.

Заслухавши думку відповідача ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 листопада 2009 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 укладено шлюб, який зареєстровано у виконкомі Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області Україна за актовим записом № 60.

Згідно статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24, ст. 25 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.

За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, щ омають істотне значення.

Судом встановлено, що подружнє життя між сторонами не склалося. Про це свідчать ті обставини, що вони тривалий час сімейних стосунків не підтримують та разом не проживають. За наданий судом строк для примирення терміном на шість місяців сторони не примирилися.

Враховуючи наведене, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім'я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити інтересам сторін, а тому на підставі ст. 105 СК України шлюб слід розірвати.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивача за його клопотанням.

Керуючись ст. ст. 223, 258, 259, 263-265, ЦПК України, ст. ст. 56, 105, 110, 112, 115 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 21 листопада 2009 року та зареєстрований у виконавчому комітеті Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області Україна за актовим записом № 60 - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання та місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації та місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 09 лютого 2026 року.

Головуюча суддя : Сойма М.М.

Попередній документ
133929288
Наступний документ
133929290
Інформація про рішення:
№ рішення: 133929289
№ справи: 307/2002/25
Дата рішення: 04.02.2026
Дата публікації: 11.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.02.2026)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 03.06.2025
Предмет позову: про розірвання шлюбу
Розклад засідань:
08.07.2025 10:40 Тячівський районний суд Закарпатської області
04.02.2026 11:40 Тячівський районний суд Закарпатської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
СОЙМА МАР'ЯНА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
СОЙМА МАР'ЯНА МИКОЛАЇВНА
відповідач:
Гуцул Марина Миколаївна
позивач:
Гуцул Микола Іванович
представник позивача:
Кохман Марія Василівна