Справа № 991/10619/23
Провадження № 1-кп/991/127/23
04 лютого 2026 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_11 про скасування арешту майна, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000423 від 15.08.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Кути Косівського району Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України,
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження.
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_11 до суду надійшло клопотання про скасування арешту, накладеного 1) на корпоративні права у статутному капіталі АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «11:11», які зареєстровані за його підзахисним, а також 2) на кошти, які знаходяться на банківських рахунках цього товариства, відкритих в АТ «ТАСКОМБАНК», - UA863395002600601386468000001, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
Обґрунтування клопотань
Клопотання мотивоване тим, що в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 (із якого прокурор надалі виділив матеріали за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 в окреме провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023) слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 31.05.2023 у справі № 991/4677/23 наклав арешт на вказані корпоративні права у статутному капіталі АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «11:11».
Разом з тим ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2023 у справі № 991/5743/23 накладено арешт на кошти цього товариства, розміщені на означених банківських рахунках.
Слідчі судді зазначили, що такий захід забезпечення провадження застосовується з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та спеціальної конфіскації, оскільки вважали, що фонд створено ОСОБА_7 за кошти, отримані злочинним шляхом.
Захисник переконаний, що арешт накладено необґрунтовано і в застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба.
Так, висунуте обвинувачення не містить відомостей щодо залучення АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «11:11» до вчинення інкримінованих злочинів, у тому числі стосовно внесення до його статутного капіталу коштів, отриманих злочинним шляхом, для їх легалізації. Фонд не має процесуального статусу у цьому провадженні.
Крім того у судовому засіданні 21.01.2026 прокурор визнав, що кошти, які ОСОБА_7 вніс до статутного капіталу товариства, отримані ним у позику від ОСОБА_12 , що підтверджує законне джерело їх походження.
Той факт, що кошти є позиковими, також підтверджується рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 03.04.2024 у справі № 752/19755/23 про стягнення із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_12 8 000 000 грн заборгованості за договором позики від 04.03.2023.
Захисник звертає увагу, що з моменту внесення ОСОБА_7 коштів до статутного капіталу товариства відбулась зміна їх власника. Обвинувачений як акціонер володіє виключно корпоративними правами, натомість кошти на банківських рахунках АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «11:11» є власністю цього товариства, яке не несе відповідальності за зобов'язаннями чи діями свого засновника.
Накладення арешту на кошти фонду є протиправним ототожненням майна юридичної особи з майном її акціонера, що суперечить засадам цивільного законодавства.
Відповідно кошти, які розміщені на рахунку фонду, не можуть бути конфісковані на виконання покарання, яке можливо буде призначено обвинуваченому за результатом розгляду цієї справи, та не підлягають спеціальній конфіскації.
Подальше збереження арешту перешкоджає виконанню судового рішення (повернення ОСОБА_7 боргу ОСОБА_12 ), порушує майнові права юридичної особи та не є співрозмірним завданням кримінального провадження.
Захист стверджує, що конфісковувати корпоративні права (на виконання можливого покарання ОСОБА_7 ) нелогічно, адже виникнення таких прав відбулось на законних підставах.
Зважаючи на викладене, а також те, що ні корпоративні права фонду, ні він сам не можуть бути доказами у провадженні, захисник просить суд скасувати вжиті заходи забезпечення.
Позиції учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_10 підтримали подане клопотання, просили суд скасувати арешт.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання, зазначив, що арешт накладено обґрунтовано та в застосуванні такого заходу забезпечення потреба не відпала.
Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та захисник останнього ОСОБА_9 підтримали позицію захисту ОСОБА_7 , просили суд задовольнити клопотання.
Мотиви та висновки суду
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесено арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п. 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.
У випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України (ч. 4 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Частиною 4 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Тобто суд має право скасувати арешт майна лише з двох підстав, а саме у разі доведення існування обставин, які підтверджують, що арешт накладено необґрунтовано або в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, за наявності яких суд може встановити такі підстави, однак логічне тлумачення відповідної норми свідчить, що, перевіряючи наявність першої підстави, суд повинен враховувати обставини, які існували на час накладення арешту, а наявність другої - з огляду на існуючі обставини на час розгляду клопотання про скасування арешту майна.
Така підстава як необґрунтованість накладеного арешту не передбачає оцінку та перегляд по суті постановленого судового рішення про накладення арешту. Кримінальний процесуальний кодекс України визначає процедуру такого перегляду - виключно в апеляційному порядку. У протилежному випадку це становило би порушення принципу остаточності судового рішення «res judicata».
Обґрунтованість накладеного арешту може бути оцінена виключно з урахуванням обставин та доводів, які з тих чи інших причин не були предметом оцінки під час накладення арешту.
При цьому, відповідно до засади диспозитивності (ч. 3 ст. 26 КПК України), суд виходить тільки із тих обставин, на які посилаються учасники провадження. Саме на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту, покладається обов'язок довести те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Суд встановив, що ОСОБА_7 є засновником АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «11:11» та йому належать 100 % статутного капіталу цього товариства.
31.05.2023 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою у справі № 991/4677/23 наклав арешт на вказані корпоративні права у статутному капіталі, шляхом заборони їх відчуження та вчинення реєстраційних дій щодо них.
Ухвалою від 03.07.2023 у справі № 991/4677/23 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вказану ухвалу слідчого судді від 31.05.2023 у частині накладення арешту на це майно.
Надалі слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 05.07.2023 у справі № 991/5743/23 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 з метою забезпечення спеціальної конфіскації наклав арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «11:11», відкритих в АТ «ТАСКОМБАНК», а саме на: UA 86 339500 2600601386468000001, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
15.08.2023 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 постановою виділив з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України (провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023).
Зі змісту додатку до постанови від 15.08.2023 (реєстру виділених матеріалів) вбачається, що ухвали у справах № 991/4677/23 та № 991/5743/23 виділені з матеріалів досудового розслідування в оригіналах.
Мотивуючи подане клопотання, захисник ОСОБА_11 зазначив, що арешт накладено необґрунтовано та в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба.
Під час вирішення клопотання сторони обвинувачення про арешт майна у справі №991/4677/23, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, які зокрема передбачають додаткове покарання у виді конфіскації майна. Тому, у разі визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні таких правопорушень, суд може призначити йому таке покарання.
Це рішення слідчого судді було предметом оцінки суду апеляційної інстанції та відповідною ухвалою залишено без змін в частині накладення арешту на корпоративні права.
Наразі підозра ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, трансформувалась в обвинувачення, а тому зберігається ймовірність того, що суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна.
Доводи захисника про те, що корпоративні права ОСОБА_7 не можуть бути конфісковані, оскільки набуті за рахунок коштів, отриманих ним нібито легальним шляхом, не ґрунтуються на законі.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
Тобто кримінальне законодавство не ставить у залежність можливість конфіскації певного майна із легальністю чи нелегальністю джерела походження коштів, за рахунок яких воно набуто. Відповідно для цілей застосування такого додаткового покарання, як конфіскація майна, не має значення, за рахунок яких саме коштів набуті корпоративні права обвинуваченого.
Доводи захисника про те, що корпоративні права не є речовими доказами у кримінальному провадженні, не мають значення для вирішення клопотання, оскільки арешт на таке майно накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а не з метою збереження речових доказів.
Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що 1) арешт на це майно накладено обґрунтовано, 2) обставини, які слугували підставою для його арешту, не відпали, продовжують існувати та 3) застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є необхідним для досягнення дієвості останнього. Тому відсутні законодавчо визначені підстави для задоволення клопотання захисника в цій частині.
Під час вирішення клопотання сторони обвинувачення про арешт майна у справі № 991/5743/23, слідчий суддя дійшов висновку, що кошти, які знаходяться на банківських рахунках АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «11:11», відкритих в АТ «ТАСКОМБАНК»,ймовірно є коштами, одержаними ОСОБА_7 злочинним шляхом, а тому такі кошти можуть підлягати спеціальній конфіскації в порядку, передбаченому Кримінальним кодексом України. Тому слідчий суддя застосував такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
При вирішенні клопотання захисника про скасування арешту на вказані кошти суд враховує наступні обставини:
1) арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «11:11», накладено у зв'язку з тим, що існують достатні підстави стверджувати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майном, у яке їх було повністю або частково перетворено,
2) за версією сторони обвинувачення вказані кошти пов'язані із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, досудове розслідування щодо якого здійснюється в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022,
3) матеріали досудового розслідування щодо вчинення такого кримінального правопорушення не виділялись із кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 у кримінальне провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023,
4) висунуте в межах кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023 обвинувачення не охоплює вчинення правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, та не містить відомостей щодо легалізації коштів, шляхом їх зарахування на банківські рахунки АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «11:11».
Виходячи з наведеного, очевидно, що арешт майна накладений з метою забезпечення дієвості кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022, тому відсутні правові підстави для вирішення в межах кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023 клопотання адвоката ОСОБА_11 у цій частині.
За таких обставин клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 170, 174, 372, 392 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_11 про скасування арешту майна.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3