Справа № 554/1028/25 Номер провадження 22-ц/814/926/26Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л. І. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
29 січня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача): Дряниці Ю.В.,
суддів: Пилипчук Л.І., Триголова В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2025 року
у справі за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,-
У січні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.01.2022 по 31.12.2024, яка складає 5 415 грн. 77 коп., які отримані за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що КП «ЖЕО № 2» ПМР обслуговує будинок за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є власником квартири за вказаною адресою, а ОСОБА_2 зареєстрована за вказаною адресою.
КП «ЖЕО №2» ПМР надавало послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій споживачам згідно тарифу, у строки та з періодичністю, визначеними рішеннями Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 68 від 04.04.2018 з 01.05.2018 (вартість послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по вказаній квартирі 169 грн. 65 коп.(3, 696 грн.х45,90 кв.м. загальної площі квартири).
Згідно рішеннями Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 226 від 21.10.2021 року з 01.11.2021 року послугу по вивезенню побутових відходів виключено з переліку послуг з утримання будинків та прибудинкових територій для споживачів будинку. З 01.11.2021 року вартість послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по квартирі становить 152,85 грн. ( 3, 330 грн.х 45, 90м2 загальної площі квартири).
Споживачі зобов'язані сплачувати за спожиті послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, однак свого обов'язку не виконують, тому за ними утворилася заборгованість за період з 01.01.2022 по 31.12.2024, яка складає 5 415 грн. 77 коп.
Позивач просив суд стягнути з відповідачів заборгованість врозмірі 5415,77 грн. Та судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2025 року позов Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради - задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 5415 грн. 77 коп. за період із 01.01.2022 по 31.12.2024 на особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради судовий збір у сумі 3028 грн., тобто по 1514 грн. з кожної.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідачі подали апеляційну скаргу, якій просили скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що рішення районного суду ухвалене на підставі неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, судом не повно встановлено обставини, що мають значення для справи, а висновки місцевого суду не відповідають обставинам справи.
Представником відповідача надано відзив на апеляційну скаргу, у доводах якого вважає рішення місцевого суду законним та обґрунтованим, просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Відповідачами подано заперечення на відзив позивача, які за своїм змістом є тотожними доводам апеляційної скарги, та надано нові докази, які в силу положень ст. 367 ЦПК України колегія суддів не приймає до уваги.
Так, надання особою, яка бере участь у справі, до суду апеляційної інстанції доказів, які вона без поважних причин не надала суду першої інстанції, виключає можливість їх прийняття і дослідження судом апеляційної інстанції та розцінюється як процесуальний недогляд або зловживання правом цієї особи.
Така позиція узгоджується з висновками у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі 598/1109/18, від 12 лютого 2020 року у справі 493/1538/16-ц, від 19 грудня 2020 року у справі 752/7693/17.
Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги
За змістомст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ізст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 зареєстрована у вказаній квартирі, що доведено довідкою КП «ЖЕО №2» ПМР від 14.01.2025 року за № 26 та не заперечується відповідачами.
Позивач КП «ЖЕО №2» обслуговує багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_2 .
24.11.2014 року між КП «ЖЕО № 2» та ОСОБА_1 укладено договір № 1193029 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
КП «ЖЕО №2» ПМР надавало послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій споживачам згідно тарифу, у строки та з періодичністю, визначеними рішеннями Виконавчого комітету Полтавської міської ради.
Рішеннями Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 68 від 04.04.2018 з 01.05.2018 вартість послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по вказаній квартирі становила 169 грн. 65 коп. (3,696 грн.х45,90 м2 загальної площі квартири).
Згідно рішеннями Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 226 від 21.10.2021 року з 01.11.2021 року послугу по вивезенню побутових відходів виключено з переліку послуг з утримання будинків та прибудинкових територій для споживачів будинку.
З 01.11.2021 року вартість послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по квартирі становить 152, 85 грн. (3,330 грн.х45,90м2 загальної площі квартири).
КП «ЖЕО №2» у період з 01.01.2022 по 31.12.2024 надавало послуги з утримання будинків та прибудинкових територій споживачам за вищевказаною адресою згідно з переліком, проте відповідачі свої зобов'язання належним чином не виконували, внаслідок чого станом на 31.12.2024 утворилася заборгованість в сумі 5415,77 грн., що слідує із розрахунку заборгованості.
Дана сума заборгованості нарахована позивачем відповідно до тарифів, затверджених вказаними вище рішеннями виконавчого комітету Полтавської міської ради, та відповідачами не спростована.
Задовольняючи позов КП ЖЕО №2, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами склалися правовідносини з надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в яких одна сторона зобов'язана надавати другій стороні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а друга зобов'язана своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в цілому повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин
Згідно ч. 2 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з вимогами ст. ст. 64, 67 ЖК України та п. п. 14, 17, 35 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, квартиронаймачі зобов'язані вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, у тому числі і за послуги теплопостачання, у строки, встановлені чинним законодавством, а повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем житла майнову відповідальність. Згідно з п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, споживачі зобов'язані оплачувати спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця.
Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Згідно ст. 162 ЖК України та п.п.14, 17, 35 Правил утримання жилих будинків та при будинкових територій, затверджених Постановою КМ України від 17.05.2005 №76, відповідач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, в тому числі і за послуги з теплопостачання у строки, встановлені чинним законодавством.
Пунктом 18 «Правил надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 №630, передбачено, що споживачі зобов'язані оплачувати за спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяцем.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради №68 від 04.04.2018 для КП «ЖЕО №2» встановлено: 1) перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, мінімально необхідний для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків та прибудинкової території; 2) періодичність та строки надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; 3) тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку по за адресою: АДРЕСА_2 з 01.05.2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ЗУ «Про місцеве самоврядування» акти виконавчого комітету міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Більше того зазначені акти з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними лише в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування»).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачами з 01.01.2022 року по 31.12.2024 року отримані послуги були не сплачені, у зв'язку з чим виникла заборгованість 5415,77 грн, що підтверджується відповідним розрахунком нарахувань та надходжень.
Обставин, встановлених місцевим судом, відповідачі у апеляційній скарзі не спростували.
Таким чином, вірно встановивши обставин по справі та визначившись з характером спірних правовідносин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідачів заборгованості за спожиті послуги.
Доводи апеляційної скарги на правильність таких висновків не впливають, оскільки не ґрунтуються на доказах та зводяться до довільного тлумачення норм ЦПК України, який зобов'язує кожну зі сторін довести обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наведені у запереченнях на відзив, доводи є тотожними доводам, висловленим відповідачами у відзиві на позовну заяву, які були предметом дослідження судом першої інстанції, та їм була надана відповідна правова оцінка, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Ю.В. Дряниця
Судді Л.І. Пилипчук
В.М. Триголов