Справа №760/2326/26 1-кс/760/1515/26
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
09 лютого 2026 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділу СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Лозова, Харківської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258 КК України у кримінальному провадженні №22025101110001350 від 11.12.2025,-
Сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням, у якому просила продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12 березня 2026 року.
В обґрунтування поданого клопотання сторона обвинувачення, з урахуванням пояснень прокурора в судовому засіданні, посилалась на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258 КК України.
Прокурор зауважив, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які на даний час не відпали, а саме, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на експерта у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У судовому засіданні захисник заперечував проти задоволення клопотання. Зауважив про відсутність ризиків. Також стверджував про необгрунтованість підозри. За переконанням сторони захисту, тримання під вартою не є необхідним.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025101110001350 від 11.12.2025 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258 КК України та за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ч.14, ч.2 ст.258 та ч.3 ст.258 КК України.
За твердженням сторони обвинувачення, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 01 грудня 2025 року, в умовах воєнного стану, громадянин України ОСОБА_7 , використовуючи власний обліковий запис у месенджері «Telegram», зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , отримав повідомлення від невстановленої в ході досудового розслідування особи, яка використовує обліковий запис з назвою « ОСОБА_10 » та ідентифікатором профілю « ОСОБА_11 », в якому містилась пропозиція щодо виконання замовлення за грошову винагороду, а саме виготовлення саморобного вибухового пристрою та, за його допомогою, вчинення терористичного акту, а саме: вчинення вибуху, який створить небезпеку для життя чи здоров'я людини з метою порушення громадської безпеки, що може призвести до загибелі людини. За виконання вказаного замовлення невстановлена в ході досудового розслідування особа, яка використовує обліковий запис з назвою « ОСОБА_10 » та ідентифікатором профілю « ОСОБА_11 », пообіцяла грошову винагороду у розмірі 1 000 доларів США та оплату витрат на придбання компонентів та виготовлення саморобного вибухового пристрою.
На вказану пропозицію ОСОБА_7 погодився.
У подальшому, в месенджері «Telegram» між невстановленою в ході досудового розслідування особою, яка використовує обліковий запис з назвою « ОСОБА_10 » та ідентифікатором профілю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та ОСОБА_7 відбулось листування, в якому останній отримав список необхідних компонентів, які необхідно придбати для виготовлення саморобного вибухового пристрою, який включав: ацетон об'ємом 1 літр, електроліт об'ємом 1 літр, миючий засіб «Ваніш» об'ємом 1 літр, аміачна селітра вагою 8 кг, залізні гайки у кількості 200 штук, лейкі стрічки (двосторонні та звичайні), сенсорні телефони у кількості 3 штук, кнопочні телефони у кількості 6 штук, універсальні мобільні батареї (повербанки) у кількості 3 штук, стартові пакети мобільного оператора «Київстар» до кожного телефону, вогнегасники у кількості 3 штук, пластикові медичні шприци, електрозапальники, епоксидний клей.
У свідомлюючи значний обсяг робіт, який необхідно зробити для придбання вказаних компонентів та виготовлення саморобного вибухового пристрою, ОСОБА_7 повідомив своєму знайомому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про можливість вчинення терористичного акту, а саме: вчинення вибуху, який створить небезпеку для життя чи здоров'я людини з метою порушення громадської безпеки, що може призвести до загибелі людини, за грошову винагороду у розмірі 1 000 доларів США, на що останній виявив бажання взяти участь у їх здійсненні.
У подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розподілили між собою обов'язки щодо придбання зазначених у вказаному списку компонентів для виготовлення саморобного вибухового пристрою.
Враховуючи значний обсяг компонентів, який необхідно придбати для виготовлення саморобного вибухового пристрою, ОСОБА_8 повідомив своєму знайомому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про можливість вчинення терористичного акту, а саме вчинення вибуху, який створить небезпеку для життя чи здоров'я людини з метою порушення громадської безпеки, що може призвести до загибелі людини, за грошову винагороду у розмірі 1 000 доларів США, на що останній виявив бажання взяти участь у їх здійсненні.
У подальшому, розподіливши між собою завдання по підготовці до виготовлення саморобного вибухового пристрою, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 03 грудня 2025 року, здійснили придбання зазначених у вказаному списку компонентів.
Надалі, невстановлена в ході досудового розслідування особа, з метою продовження здійснення координації дій, надання інструкцій та контролю їх виконання щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою, використовуючи обліковий запис з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», шляхом здійснення аудіовикликів у месенджері «Telegram», надавала детальні інструкції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо поетапного виготовлення саморобного вибухового пристрою, призначеного до вчинення терористичного акту, а саме вчинення вибуху, який створить небезпеку для життя чи здоров'я людини з метою порушення громадської безпеки, що може призвести до загибелі людини, які, в свою чергу, залучали до виготовлення саморобного вибухового пристрою ОСОБА_5 .
Так, зокрема, ОСОБА_7 за допомогою слюсарного молотка вскривав вогнегасники та випорожнював їх. Також ОСОБА_7 змішував ацетон, електроліт та миючий засіб «Ваніш», отриману рідину проціджував через тканину і отримував білу порошкоподібну кристалічну речовину, яку використовував для наповнення випорожнених корпусів вогнегасників. В свою чергу, ОСОБА_8 за допомогою духової пічки висушував аміачну селітру, подрібнював її у кавомолці з цукром, та наповнював отриманою речовиною корпуси пластикових шприців, до яких за допомогою клею під'єднував електрозапальники. Окрім того, ОСОБА_5 від'єднував проводи від динаміків мобільного телефону та під'єднував їх до електрозапальників. Після чого, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 виготовлені власноруч компоненти склали до саморобного вибухового пристрою, в одну конструктивну одиницю.
При цьому, громадяни України ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 усвідомлювали, що виготовлені ними саморобні вибухові пристрої будуть використані для вчинення терористичного акту, а саме вчинення вибуху, який створить небезпеку для життя чи здоров'я людини з метою порушення громадської безпеки, що може призвести до загибелі людини
12.12.2025 ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258 КК України.
14.01.2026 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14 ч.2 ст.258 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 13 грудня 2025 року застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів без визначення розміру застави.
Постановою заступника керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування продовжено до 12 березня 2026 року.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в: протоколі затримання особи, складеним відповідно до вимог ст.208 КПК України; протоколі обшуку від 12.12.2025; протоколі огляду місця події від 11.12.2025; протоколі огляду місця події від 12.12.2025; протоколі огляду трупа від 11.12.2025; протоколі огляду ОСОБА_12 від 12.12.2025; протоколі слідчого експерименту від 16.12.2025; протоколі обшуку від 06.01.2026; вислухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин, тобто увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258 КК України.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена підозра станом на час розгляду даного клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За таких умов, ініціатор клопотання має достатні підстави звернутись з клопотанням до слідчого судді про продовження строку дії запобіжного заходу - тримання під вартою підозрюваного.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Така необхідність може бути виправдана за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, сторона обвинувачення стверджує, що наведені прокурором ризики є наявними та не зменшилися, що виправдовує подальше перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою, з чим погоджується і слідчий суддя.
Слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків.
Наведені обставини щодо особи підозрюваного та тяжкість покарання, яке йому загрожує, свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України і в обґрунтування продовження запобіжного заходу ставиться необхідність запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на експерта у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У той же час, ч.4 ст.183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258 КК України, тобто злочину, який спричинив загибель людини, відтак слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, враховуючи дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 199 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання, - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 12 березня 2026 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_13