Справа №760/2264/26 Провадження №1-кс/760/1490/26
«09» лютого 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
«04» лютого 2026 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга обгрунтована наступним. 28.01.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з використанням адреси електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » подав заяву (підписаний о 12:04:24год. 28.01.2026 за допомогою КЕП файл із назвою «ГУСБУ_ГШ_28.01.26.pdf»; додається) про кримінальні правопорушення на адресу начальника ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 (адреса електронної поштової скриньки ГУ - «ІНФОРМАЦІЯ_3»). Заява стосувалась вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426 1 та ч.5 ст. 27 і ст. 383 КК України. Зареєстрована за вх. № 674-2026 (згідно листа начальника СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 від 28.01.2026 № 51/12-798вих). Частина 1 статті 214 КПК України передбачає порядок дій слідчого після отримання заяви про кримінальне правопорушення - прямий обов'язок внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР на підставі відповідної заяви/ повідомлення та розпочати досудове розслідування. На адресу ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ним було подано саме заяву про кримінальні правопорушення, а не будь-який інший документ, що відповідала вимогам ч. 5 ст. 214 КПК України та містила усі необхідні реквізити: дата подання, інформація про заявника, виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, а також правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на відповідні статті КК України. Разом з тим, подана заява також містила необхідні відомості, передбачені п. 2.2 «Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в Службі безпеки України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення», затвердженої наказом СБ України від 16.11.2012 № 515 (відповідно до пункту 2.4 вказаного Положення, після реєстрації заява передається до режимно-секретного підрозділу слідчого підрозділу для невідкладної доповіді керівнику слідчого підрозділу - у даному випадку слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області). Викладені у заяві про кримінальні правопорушення обставини на етапі внесення відомостей до ЄРДР були цілком достатніми для вчинення відповідної дії, з урахуванням зазначення ознак об'єктивної сторони (суспільно-небезпечних діянь, що полягали у перевищенні військовою посадовою особою службових повноважень, похідні кримінальні правопорушення, у зв'язку з якими наступили відповідні суспільно небезпечні наслідки, місця, час); суб'єктів тощо. При цьому не обов'язкове доведення доказами всіх елементів складів кримінальних правопорушень поза розумним сумнівом. Враховуючи те, що уповноваженою особою ГУ СБУ у м. Києві та Київській області відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР на підставі поданої 21.01.2026 заяви від 20.01.2026 беззаперечно внесено не було, вбачається недотримання вимог частини 1 статті 214 КПК України, яка приписує, що «слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування; а також через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР», протягом доби не внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не розпочате досудове розслідування. З врахуванням наведеного просив зобов'язати уповноважену особу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за поданою 28.01.2026 заявою від 28.01.2026 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1 та ч.5 ст. 27 і ст. 383 КК України, а також похідних кримінальнихх правопорушень, передбачених ст. 146-1 КК України (підписаного о 12:04:24год. 28.01.2026 за допомогою КЕП файлу з назвою «ГУСБУ_ГШ_28.01.26.pdf»).
«04» лютого 2026 року скарга та додані до неї документи були передані слідчому судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 (на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 04 лютого 2026 року).
Ухвалою слідчого судді від 05 лютого 2026 року було відкрито провадження за скаргою та призначено її судовий розгляд.
В судове засідання скаржник не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Особа, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не прибула, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, своїм правом надати пояснення по суті скарги не скористалася.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, обов'язок слідчого, дізнавача та прокурора невідкладно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення обумовлений фактом звернення фізичної або юридичної особи з заявою чи повідомленням про його вчинення та отримання органом досудового розслідування такої заяви чи повідомлення.
Скаржником до скарги додано заяву про кримінальне правопорушення від 28 січня 2026 адресовану начальнику ГУ СБУ у м. Києві та Київській області в якій ОСОБА_6 просив внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення, передбачені частиною 5 статті 426-1, а також частиною 5 статті 27 і статті 383 КК України.
Доказів направлення вказаної заяви на адресу Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області надано до матеріалів справи не було.
Слідчим суддею також досліджено лист Слідчого управління Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області від 28.01.2026 року в якому вказано, що у заяві відсутні достатні дані, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, підслідність яких віднесена до слідчих органів безпеки.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають заяви, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 року (справа № 556/450/18), у якій зазначено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь - які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Крім того, скаржник в скарзі зазначає, що він звертався до ГУ СБ України у м. Києві та Київській області з заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 426-1, а також частиною 5 статті 27 і статті 383 КК України.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 216 КПК України, слідчі органи безпеки здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 110 - 2, 111, 111 - 1, 111 - 2, 112, 113, 114, 114 - 1, 114 - 2, 201, 258 - 258 - 6, 265 - 1, 305, 328, 329, 330, 332 - 1, 332 - 2, 333, 334, 359, 422, 435 - 1, 436, 436 - 2, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України. Якщо під час розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 328, 329, 422 Кримінального кодексу України, будуть встановлені кримінальні правопорушення, передбачені статтями 364, 365, 366, 367, 425, 426 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів безпеки, крім випадків, коли ці кримінальні правопорушення віднесено згідно з цією статтею до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Таким чином, до повноважень органу досудового розслідування ГУ СБ України у м. Києві та Київській області не входить здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 426-1, а також частиною 5 статті 27 і статті 383 КК України, зокрема і внесення відомостей щодо них до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З врахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає.
Враховуючи те, що положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020 року, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити в даній ухвалі про можливість її апеляційного оскарження.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 26, 60, 214, 303, 306 - 307, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя, -
у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її отримання безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1