печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59729/25-п
04 лютого 2026 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Гречана С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Учасники судового провадження:
представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Миненко С.І.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 03.11.2025 о 15 год. 40 хв. у м. Києві по бульв. Лесі Українки, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 324D» д.н.з. НОМЕР_2 у стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія лікарем наркологом у КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», висновок № 005630 від 06.11.2025. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, направив свого представника.
У судовому засіданні представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Миненко С.І. зазначив, що в матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 до КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» на огляд, а висновок щодо нього складено 06.11.2025 року у відсутності поліцейського, на третій день після огляду, який фактичного проведено 03.11.2025 року, що свідчить про порушення ст. 266 КУпАП та п.п. 8, 12, 20 розділу ІІ Інструкції.
Також представник зазначає, що на підтвердження недійсності висновку свідчить те, що КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», в порушення положень п. 1 Порядку та п. 7 розділу ІІІ Інструкції фактично не проводила лабораторне дослідження біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 на визначення наркотичного засобу, що є обов'язковим.
За доводами представника, як убачається з результатів лабораторного дослідження № 3871, проведеного КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», отриманого на запит сторони захисту, дослідження біологічного середовища ОСОБА_1 на визначення наркотичного засобу або лікарської речовини проведено у клініко-діагностичній лабораторії методом імунохроматографічного аналізу (ІХА) із застосуванням медичних виробів для діагностики in vitro «Швидкий тест на виявлення в сечі 18 видів наркотичних речовин».
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, просив провадження у справі закрити, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вислухавши позицію представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши долучені до нього документи, переглянувши відеозапис з місця події, доходжу до наступних висновків.
Так, ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Розділом 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 за №1306 передбачено обов'язки водіїв транспортних засобів.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29.06.2007) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно доп. 2.9 а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення, проходження та направлення водіїв транспортних засобів на огляд, зокрема щодо стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння, визначена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735; Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 та ст. 266 КУпАП.
Згідно приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вказані положення Кодексу повністю кореспондуються з положеннями Правил дорожнього руху, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 12. Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» визначають, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 9 Розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно п.п. 3, 4 Розділу ІІІ Інструкції, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. (п.п. 7, 8 Розділу ІІІ Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735).
Згідно з п.п. 15-22 Розділу ІІІ Інструкції від 09.11.2015 №1452/735, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду.
Зокрема відповідно до п.п. 16, 17, 19, 20, 21 Розділу ІІІ Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 09.11.2015 №1452/735, видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Відповідно до п.п. 10-14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).
Лікар, що проводить огляд, повинен ознайомитися з документами, які посвідчують особу водія (паспорт, посвідчення водія та інші документи). Відсутність документів не може бути причиною для відмови в проведенні огляду.
У разі коли в результаті дорожньо-транспортної пригоди водія доставлено у лікувальний заклад, в обов'язковому порядку проводиться дослідження з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції.
Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.
Відповідно до п. 5 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп'яніння).
Так, правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Як убачається, 03.11.2025 о 15 год. 40 хв. у м. Києві по бульв. Лесі Українки, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 324D» д.н.з. НОМЕР_2 у стані наркотичного сп'яніння.
Зазначені обставини убачаються із долучених до протоколу документів, а також відеозаписів з боді камер інспекторів патрульної поліції № № 470438, 472977.
Відеозаписи розпочинаються із того, як працівники патрульної поліції здійснюючи патрулювання території по бульв. Лесі Українки у м. Києві виявили приведений до руху транспортний засіб «BMW 324D» д.н.з. НОМЕР_2 , який був розміщений на поїздній частині із порушенням правил щодо паркування, визначених Правилами дорожнього руху. За кермом даного транспортного засобу знаходився ОСОБА_1 .
У ході спілкування із водієм ОСОБА_1 патрульними поліцейськими було виявлено у нього ознаки наркотичного сп'яніння, тому останнього за його згодою було доставлено для проведення огляду до закладу охорони здоров'я.
Після здачі біологічної речовини для проведення лабораторного дослідження, ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність з'явитись до Управління патрульної поліції 19.11.2025 року для складання протоколу у разі, якщо результат огляду на стан наркотичного сп'яніння виявиться позитивним.
При цьому, ОСОБА_1 роз'яснювались положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
За результатами проведеного лабораторного дослідження було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком від 06.11.2025 за № 005630.
Доводи представника Миненка С.І. про те, що результати медичного огляду, проведеного відносно ОСОБА_1 , на стан наркотичного сп'яніння вважаються недійсними, є неспроможними з огляду на наступне.
Згідно з п.п. 7, 8, 10-13, Розділу ІІІ Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров'я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров'я, у якому проводився відбір біологічного середовища.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у п. 12 цього розділу.
Згідно Порядку № 1103 від 17.12.2008, лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
З висновку КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» встановлено, що огляд ОСОБА_1 та зразок біологічного середовища для лабораторного дослідження проведено та, відповідно, відібрано в строки встановлені ч. 4 ст. 266 КУпАП, а тому враховуючи час, необхідний для проведення лабораторного дослідження та заповнення висновку за його результатами, доводи сторони захисту щодо недійсності висновку з огляду на його оформлення лише 06.11.2025, тоді як огляд проводився 03.11.2025, є необґрунтованими.
З викладеного убачається, що 03.11.2025 при проведенні огляду ОСОБА_1 лікарем було встановлено у нього ознаки наркотичного сп'яніння, що зафіксовано у акті медичного огляду, на підставі якого, а також результатів лабораторних досліджень, які є в даному випадку обов'язковими, 06.11.2025 надано відповідний висновок.
Згідно із відповіддю КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» № 061/10-290 від 27.01.2026, отриманої на запит суду, лабораторне дослідження біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 на визначення наркотичного засобу або лікарської речовини (морфін (опіати), марихуана (канабіноїди), кокаїн, амфетамін (фенілалкіламіни), метамфетамін (фенілалкіламіни), 1,4 бензодіазепін, метадон, барбітурати, МДМА (екстазі), фенциклідін, бупренорфін, трамадол, кетамін, синтетична марихуана (К2), мефедрон НСІ, 3,4-метилендіоксиппіровалерон, меткатінон, альфа- піролідинопентіофенон (а-PVP) проведено у клініко-діагностичної лабораторії КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» методом імунохроматографічного аналізу (ІХА) із застосуванням медичних виробів для діагностики in vitro «Швидкий тест на виявлення в сечі 18 видів наркотичних речовин».
Із отриманого на запит суду акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 005630 від 03.11.2055 убачається, що ОСОБА_1 перебував у стані сп'яніння внаслідок вживання канабіноїдів (марихуани).
ОСОБА_1 або його представник дізнавшись про складений відносно водія протокол мали право заявити клопотання про проведення лабораторного дослідження за зразками, які залишилися на зберіганні в лабораторії. Однак, заявляючи в суді клопотання про закриття провадження у справі, представник ОСОБА_1 , заперечуючи проти висновку КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» №005630 від 06.11.2025, правом заявити клопотання про проведення лабораторного дослідження за зразками, які залишилися на зберіганні в лабораторії не скористався.
Щодо посилання адвоката на те, що «Швидкий тест на виявлення в сечі 18 видів наркотичних речовин» in vitro не є лабораторним дослідженням, як того вимагає п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, слід зазначити, що імунохроматографічний аналіз є одним із методів лабораторної діагностики, тобто є лабораторним дослідженням.
При цьому, даний вид швидких тестів класифікується як медичні вироби для діагностики in vitro (технічний регламент затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №754 від 03.10.2013), дозволені МОЗ і є сертифікованими. Результати швидких тестів фіксуються в акті медичного огляду з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які не відображаються на паперових носіях.
За таких обставин, посилання представника, що «Швидкий тест на виявлення в сечі 18 видів наркотичних речовин» in vitro не є лабораторним дослідженням спростовується вищевикладеним.
Твердження представника про те, що тестування методом ІХА не було підтверджено іншим методом дослідження, відхиляються судом, виходячи з такого.
Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Доказів того, що лабораторне дослідження біологічного середовища на визначення наркотичного засобу або лікарської речовини (морфін, марихуана, кокаїн, амфетамін, метамфетамін, метадон, барбітурати, бензодіазепін), було проведено у клініко-діагностичній лабораторії КПН «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соцiотерапiя» методом імунохроматичного аналізу (IXA) із застосуванням медичних виробів Швидкі тести in vitro, на застосування якого не було отримано відповідного дозволу МОЗ, стороною захисту не надано.
У свою чергу відповідно до п. 8 Розділу ІІІ Інструкції лабораторне дослідження біологічного середовища не встановлює стан сп'яніння, а проводиться з метою виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння і вид наркотичної речовини, що спричинила у особи стан сп'яніння. При цьому лікар-нарколог визначає стан водія по виявленим при його огляді ознакам наркотичного сп'яніння, а вже після отримання результатів лабораторних досліджень було встановлено, що в сечі ОСОБА_1 виявлено наркотичний засіб, що повністю узгоджується з висновком лікаря-нарколога про перебування водія в стані наркотичного сп'яніння, в результаті чого лікарем-наркологом складено відповідний висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння. Таким чином, стан наркотичного сп'яніння водія було встановлено у передбаченому законом порядку.
Будь-яких заперечень з приводу порушення лікарем порядку відібрання аналізів або предмету дослідження біологічного середовища для проведення лабораторного дослідження на визначення наркотичного засобу, ОСОБА_1 не висловлював.
Посилання сторони захисту на те, що висновок щодо результатів медичного огляду було складено лише 06.11.2025, а не одразу після проведеного огляду, тобто з порушенням порядку, у зв'язку з чим зазначений висновок не може бути належним доказом, суд до уваги не приймає. Факт складення висновку через декілька днів після огляду зумовлений необхідністю затрати часу на проведення лабораторних досліджень на визначення стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Крім того, право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене п. 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
Однак з матеріалів справи не убачається, що ОСОБА_1 та його представник оскаржували висновок лікаря - нарколога від 06.11.2025 або оспорювали у встановленому законом порядку дії працівників медичного закладу.
Відтак висновок КНМКЛ «Соціотерапія» про результати огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння від 06.11.2025 №005630 є належним доказом, що підтверджує перебування ОСОБА_1 03.11.2025 у стані наркотичного сп'яніння, який не спростований ні особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ні його представником. Даний висновок повністю відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ та МВС від 09.11.2015 року № 1452/732.
За такого, вина ОСОБА_1 повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме даними, які містяться у:
-протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 517282 від 19.11.2025;
-висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 005630 від 06.11.2025;
- рапорті інспектора УПП у м. Києві ДПП від 06.11.2025;
- повідомленні про запрошення до підрозділу поліції від 03.11.2025;
- відеозаписі з бодікамер інспекторів патрульної поліції № 470438, № 472977.
Ураховуючи наведені мотиви і положення закону, оцінивши долучені до матеріалів справи докази, суд приходить до висновку, про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп'яніння.
Матеріали справи не містять доказів про суттєве порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколів про адміністративне правопорушення та вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 262, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке носить суспільно небезпечний характер, дані про особу правопорушника та вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 130, 279, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення до виконання 3 (три) місяці.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Світлана ГРЕЧАНА