печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6375/26-к
04 лютого 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання заступника начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12024100000000656 від 28.05.2024, -
04.02.2026 у провадження слідчого судді надійшло клопотання клопотання заступника начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12024100000000656 від 28.05.2024.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що слідчими Другого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100000000656 від 28.05.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 198, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 198, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні здійснюється Київською міською прокуратурою.
05.11.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вручено письмове повідомлення про те, що він підозрюється у заздалегідь не обіцяному придбанні майна, завідомо одержаного кримінально протиправним шляхом, вчиненому групою осіб за попередньою змовою; у закінченому замаху на заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчиненого за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах; у вимаганні, тобто вимозі вчинення дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, обмеження прав, свобод та законних інтересів цих осіб, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 198, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 07.11.2025 щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , який в подальшому був продовжений до 05.02.2026.
15.01.2026 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва винесено ухвалу, якою клопотання захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу задоволено частково та змінено режим відбування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби, а саме з 00 год. до 06 год.
Водночас, як стверджує прокурор ризики, заявлені у клопотанні та які враховані слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва під час ухвалення рішення про застосування запобіжного заходу, на даний час не зменшились та продовжують існувати.
Зокрема, сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 без продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та без покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_5 , офіційно не працевлаштований, неодружений, на утриманні осіб не маючий, підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів за які, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення до 12 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість та невідворотність понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та не маючи стійких соціальних зв'язків, ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що органом досудового розслідування, на теперішній час не встановлено всіх обставин кримінального правопорушення, зокрема, не встановлено можливі місця зберігання документів, якими ОСОБА_5 та інші причетні особи користувалися для незаконного заволодіння майном ОСОБА_8 , вимагання грошових коштів від ОСОБА_9 , а також інших співучасників злочину. Отже, підозрюваний ОСОБА_5 може особисто чи опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду через прохання, погрози, або іншим шляхом, вживати активних заходів щодо знищення, приховування або спотворення речей чи документів, що можуть бути використані під час досудового розслідування;
- незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що в разі необрання до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, останній самостійно або через зв'язки з ОСОБА_6 , який є колишнім працівником правоохоронного органу, а саме працівником поліції Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві та має стійкі зв'язки працівниками правоохоронних органів, може незаконно вплинути на свідків, які вже встановленні і допитані у кримінальному провадженні, на інших свідків, яких ще необхідно буде встановити в ході досудового розслідування, а також на потерпілих у вказаному кримінальному провадженні. Зазначене фактично створить умови для здійснення впливу на потерпілих та безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.
Крім цього ОСОБА_5 разом з іншими причетними особами, шляхом погроз та насильства щодо потерпілого ОСОБА_9 , членів його сім'ї та знайомих, вимагали грошові кошти, що підтверджує ризик можливого незаконного впливу на свідків та потерпілого.
Також є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, підтверджується тим, останній може продовжити вчиняти незаконні дії відносно потерпілого ОСОБА_9 та кола його близьких осіб, з метою вимагання та отримання грошових коштів у сумі 30 000 доларів США.
Окрім цього, прокурор зазначає, що 14.01.2026 досудове розслідування завершено та стороні обвинувачення надано для ознайомлення матеріали кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, однак зазначене не скасовує процесуальні обов'язки підозрюваного та наявність вказаних вище ризиків, а тому продовжують існувати всі обставини у продовження на час виконання вимог ст. 290 КПК України застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у домашнього арешту. Також прокурор вказує, що матеріали кримінального провадження №12024100000000656 від 28.05.2024, які надані для ознайомлення стороні захисту мають значний обсяг, а саме 11 томів, для ознайомлення з якими необхідний тривалий час, що також є причиною і підставою продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_5 .
Таким чином, сторона обвинувачення просить слідчого суддю продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Путивль Путивльського району Сумської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, під домашнім арештом із забороною залишати місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби, а саме з 00 год. до 06 год., за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, строком на 60 діб в межах строку досудового розслідування.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити.
Захисник в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання та зазначила, що ризики є неактуальними.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Так, судовим розглядом встановлено, що 05.11.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , врученео письмове повідомлення про те, що він підозрюється у заздалегідь не обіцяному придбанні майна, завідомо одержаного кримінально протиправним шляхом, вчиненому групою осіб за попередньою змовою; у закінченому замаху на заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчиненого за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах; у вимаганні, тобто вимозі вчинення дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, обмеження прав, свобод та законних інтересів цих осіб, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 198, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, з конфіскацією майна.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 198, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допиту потерпілого ОСОБА_9 ; протоколом огляду предмета від 29.05.2024;протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом огляду предметів від 03.05.2024; протоколами допиту свідка ОСОБА_11 ;протоколом огляду предмета від 03.06.2024; протоколом огляду предмета від 17.07.2024; протоколами проведення НСРД;протоколом допиту потерпілої ОСОБА_12 протоколом огляду предметів від 12.06.2024; протоколом огляду предметів від 12.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;протоколом пред'явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_13 протоколом огляду предметів від 12.05.2025.
Постановою заступника керівника Київської міської прокуратури від 29.12.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3 (трьох) місяців, тобто до 05.02.2026.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 07.11.2025 щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги.
Строк дії ухвали та покладених на підозрюваного обов'язків про застосування запобіжному заходу визначено до 05.01.2025 включно.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 02.01.2026 щодо підозрюваного ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, тобто до 05.02.2026 включно.
15.01.2026 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва винесено ухвалу, якою клопотання захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу задоволено частково та змінено режим відбування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби, а саме з 00 год. до 06 год.
14.01.2026 досудове розслідування завершено та стороні обвинувачення надано для ознайомлення матеріали кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вказаною статтею передбачено, також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, що дає підстави для вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальними правопорушеннями, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Таким чином, прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом та вчинити інше кримінальне провадження.
Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно враховувати, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Також, слідчий суддя приймає до уваги, що на теперішній час у кримінальному провадженні досудове розслідування завершено та стороною обвинувачення відкрито матеріали досудового розслідування, проте обставиною, яка перешкоджає закінченню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді є необхідність виконати вимоги ст. 290 КПК України.
Виконання вимог ст. 290 КПК України має вирішальне значення для кримінального провадження, оскільки якщо сторона не здійснить відкриття матеріалів, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Таким чином, оцінивши в сукупності тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, загрозу призначення суворого покарання за нього, характер вчинених злочинних дій, у яких підозрюється ОСОБА_5 , ризики які зазначені у клопотанні, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, дані які характеризують особу, слідчий суддя приходить до висновку, за доцільне продовжити відносно підозрюваного передбачений ст. 181 КПК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 04.04.2026.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193, 199, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом із забороною залишати місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , з 00 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту на випадок оголошення повітряної тривоги, у кримінальному провадженні №12024100000000656 від 28.05.2024, а саме: до 04.04.2026.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, строком до 04.04.2026, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утриматись від спілкування зі свідками, потерпілими ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , та підозрюваним ОСОБА_6 та іншими свідками, перелік яких прокурор/слідчий має довести до відома підозрюваному;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1