21.01.2026 Справа № 756/9733/25
Справа №756/9733/25
Провадження №2/756/698/26
21 січня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Тихої О.О.,
за участі секретаря судового засідання - Косянчук Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Профіт Капітал») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.01.2017 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № С10.190.73997, відповідно до умов якого ПАТ «Ідея Банк» відкрито поточний рахунок, емітовано та видано відповідачу кредитну картку MasterCard та встановлено кредитний ліміт у сумі 15 000,00 грн.
ПАТ «Ідея Банк» свої зобов'язання за договором виконало, разом з тим, відповідач у порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконала, в результаті чого у ОСОБА_1 станом на 19.12.2023 утворилась заборгованість за кредитним договором № С10.190.73997 від 26.01.2017 у сумі 71 240,52 грн., яка складається з: 22 800,00 грн. - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту); 48 440,52 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
19.12.2023 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено Договір факторингу №19/12-2023 відповідно до якого до ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» перейшло право за договорами кредиту, у тому числі і за договором № С10.190.73997 від 26.01.2017, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1
22.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» укладено Договір факторингу №22/12-2023, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» перейшло право за договорами кредиту, у тому числі і за договором № С10.190.73997 від 26.01.2017, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № С10.190.73997 від 26.01.2017 у сумі 71 240,52 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу - 7 000,00 грн.
Ухвалою судді від 14.07.2025 по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, у позовній заяві просила розглянути справу за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подала.
У зв'язку з неявкою у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, принцип змагальності згідно ст.12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Судом встановлено, що 26.01.2017 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки № С10.190.73997.
Відповідно до п.2 вказаного договору Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня (надалі - Рахунок), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Угоди та Договору, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає Клієнту міжнародну платіжну карту MasterCardWorld терміном дії 2 роки з моменту її випуску (далі - Кредитна карта).
Відповідно до п. 3 Договору Банк надає Клієнту Кредит шляхом встановлення відповідної Кредитної лінії по поточному рахунку (надалі - Кредитна лінія та/або Кредит) на наступних умовах: максимальний ліміт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн. (п.п.3.1. Договору); ліміт Кредитної лінії, доступний Клієнту на момент укладення Угоди, становить 15 000,00 грн. п.п.3.2. Договору); процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 24,00 %
Банк на виконання умов Договору надав Позичальнику грошові кошти у сумі 15 000,00 грн., а Позичальник відповідно зобов'язалася повернути його разом іншими платежами (відповідно до тарифів Банку, які розміщені на сайті Банку за адресою: wwvv.ideabank.ua ) згідно з умовами цього Договору.
Згідно із п.4 Договору підписанням Угоди Клієнт підтверджує, що ознайомлений з Типовим графіком і розрахунком сукупної вартості Кредиту.
Згідно до п.п. 5.1 Угоди клієнт ознайомлений з умовами Договору, що затверджений розпорядженням Банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на інтернет-сторінці Банку за електронною www.ideabank.ua та які йому роз'яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний.
Відповідно до п.п. 5.3. Договору клієнт заявляє та гарантує, що Банк перед укладенням Угоди повідомив йому в належній формі в повному обсязі інформацію, передбачену законодавством України, зазначена інформація йому відома та зрозуміла, він ознайомлений із тарифами Банку і згоден з ними. Належний йому примірник оригіналу даної угоди йому вручено Банком при підписанні даної Угоди. Умови даної Угоди та Договору він вважає справедливими і такими, що відповідають його інтересам.
На підставі укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 договору відповідач отримала банківську картку зі встановленим кредитним лімітом, якою активно користувалась, про що свідчить банківська виписка по її рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) про рух коштів по картці, з якої вбачається, що остання розраховувалася кредитною карткою, знімала готівку в банкоматах, а також частково погашала кредит, однак повністю свої зобов'язання щодо їх своєчасного повернення не виконала, у зв'язку з чим утворилась кредитна заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 19.12.2023, який наданий позивачем, розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № С10.190.73997 становить 71 240,52 грн., яка складається з: 22 800,00 грн. - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту); 48 440,52 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
19.12.2023 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено Договір факторингу №19/12-2023 відповідно до якого до ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» перейшло право за договорами кредиту, у тому числі і за договором № С10.190.73997 від 26.01.2017, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1
22.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» укладено Договір факторингу №22/12-2023, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» перейшло право за договорами кредиту, у тому числі і за договором № С10.190.73997 від 26.01.2017, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .
За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Так, згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
З'ясувавши обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв'язку, суд вважає встановленим та доведеним, що ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , діючи вільно, на власний розсуд, 26.01.2017 уклали кредитний договір.
Правомірність укладеного між вказаними особами кредитного договору як правочину жодною зі сторін не оскаржена, тому він є чинним і обов'язковим для виконання. Банк надав відповідачу кредитні кошти, які остання повинна була повертати шляхом внесення відповідних щомісячних платежів.
Однак, як встановлено судом, відповідач порушила умови укладеного кредитного договору, оскільки належним чином не виконувала свої зобов'язання щодо сплати необхідних платежів, у зв'язку з чим станом на 19.12.2023 (станом на час відступлення права вимоги за договором факторингу № 19/12-2023 від 19.12.2023) утворилась заборгованість за кредитним договором № С10.190.73997 від 26.01.2017 у сумі 71 240,52 грн., яка складається з: 22 800,00 грн. - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту); 48 440,52 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Враховуючи, що відбулась заміна кредитора, до позивача перейшли права ПАТ «Ідея Банк» і він має право вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором.
Розмір заборгованості за кредитним договором в частині заборгованості за тілом кредиту, відсотками, підтверджується розрахунком, наданими позивачем, який узгоджуються з умовами кредитного договору та випискою по рахунку, відповідачем не спростований, тому суд вважає його належним та допустимим доказом.
Враховуючи викладене, а також той факт, що відповідач узяті на себе зобов'язання за укладеним з банком кредитним договором щодо повернення отриманих коштів не виконує, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором № С10.190.73997 від 26.01.2017 у сумі 71 240,52 грн.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до чч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Із матеріалів справи убачається, що 01.04.2024 між позивачем та Адвокатським об'єднанням «ПРАВОВИЙ КУРС» укладено договір про надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: копію договору № 02-24 від 01.07.2024 про надання правової допомоги; копія Додаткової угоди № 1/1 до даного договору, акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором № 02-24 від 01.07.2024 про надання правової допомоги; копія Акту № 1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 14.05.2025.
Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг позивачу під час розгляду вказаної справи було надано послуги на загальну суму 7 000,00 грн. Послуги за договором № 02-24 від 01.07.2024 про надання правової допомоги, у тому числі за надання правової допомоги у вказаній справі були оплачені позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією № 1395 від 05.06.2025.
З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ст.ст. 137 та 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором № С10.190.73997 від 26.01.2017 у розмірі 71 240 (сімдесят одна тисяча двісті сорок) гривень 52 копійки, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00копійок; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Тиха