Номер провадження: 33/813/418/26
Номер справи місцевого суду: 947/26627/25
Головуючий у першій інстанції Борщов І. О.
Доповідач Карташов О. Ю.
09.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карташова О.Ю.
за участю секретаря судового засідання Рудуман А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі клопотання адвоката Завальнюка Дмитра Юрійовича, який діє в інтересах особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду міста Одеси від 26 грудня 2025 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Київського районного суду міста Одеси від 26 грудня 2025 року визнано водія ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, на користь держави, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
На вказану постанову суду, адвокат Завальнюк Д.Ю., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , засобами кур'єрської служби доставки, 08.01.2026 року подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Київського районного суду м. Одеси від 26.12.2025 року та прийняти постанову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо строку оскарження, адвокатом зазначено, що оскаржувана постанова була оприлюднена в ЄДРСР 29.12.2025 року, а відтак останнім днем строку на апеляційне оскарження є 08.01.2026 року. Також, зазначено, що у порядку, який встановлений КУпАП копія постанови не направлялася та не отримувалася.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , неявка якого, з огляду на приписи ч. 6 ст. 294 КУпАП, не перешкоджає її розгляду. З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 та його два адвокати Назаров О.М. та Завальнюк Д.Ю. повідомлені про час та місце розгляду справи за допомогою СМС, про що свідчать довідки про доставку SMS. Заяв про відкладення розгляду справи та відомостей про поважність причин неявки до апеляційного суду не надходило, як і не надходило клопотань про проведення розгляду в режимі відеоконференції.
22.01.2026 року від адвоката Назарова О.М. до суду надійшла заява про те, що між ним та ОСОБА_1 договір розірвано з ініціативи останнього, а тому він не зможе прийняти участь у судовому засіданні.
Крім того, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01.04.2008, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26.04.2007). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на зазначене, враховуючи положення ч.6 ст. 294 КУпАП, у суду апеляційної інстанції відсутні перешкоди для розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності та його захисника.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, щодо строків її подання, апеляційний суд, дійшов наступного висновку.
Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Отже, нормами діючого законодавства чітко встановлено, що строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, або ознайомлення з матеріалами справи, а з моменту винесення постанови.
В той же час, за правовим змістом зазначених норм КУпАП, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений особі, яка подала апеляційну скаргу, тільки виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об'єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.
Реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України», від 29.10.2015).
Суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, адвокат рахує перебіг десятиденного строку з дня оприлюднення постанови в ЄДРСР , а саме з 29.12.2025 року.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, Постанова була винесена 26.12.2025 року, і строк її оскарження закінчився з урахуванням вихідних днів, закінчився 05.01.2025 року.
Апеляційна скарга адвокатом Завальнюк Д.Ю. подана засобами кур'єрської служби доставки 08.01.2026 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження.
Посилання адвокатом на час оприлюднення постанови в ЄДРСР є безпідставним, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП строк оскарження постанови починається з дня винесення постанови, а не з моменту отримання її копії чи оприлюднення в ЄДРСР.
Наведені у клопотанні причини пропуску адвокатом строку на апеляційне оскарження, не перебуває у площині поважних причин, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто такі, що не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у визначений законом строк, не встановлено таких і апеляційним судом, що у своїй сукупності засвідчує відсутність поважних причин пропуску строку на оскарження.
Апеляційний суд наголошує, що Закон (ст. 294 КУпАП) не пов'язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження із часом отримання копії постанови або ознайомлення із нею.
Апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини ( далі ЄСПЛ) сформульовану в рішенні ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року де Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що адвокату Завальнюку Д.Ю. слід відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду міста Одеси від 26 грудня 2025 року, оскільки останнім не наведено жодної об'єктивної непереборної обставини, яка б перешкоджала стороні захисту, які являються професійними юристами і фахівцями у галузі права, реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови суду в передбачений для цього законом строк.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Відмовити адвокату Завальнюку Дмитру Юрійовичу, який діє в інтересах особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду міста Одеси від 26 грудня 2025 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов