Номер провадження 2-а/754/84/26
Справа №754/19224/25
Іменем України
09 лютого 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позиції учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з вимогою до відповідача Управління патрульної поліції у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАН №6100573 від 06.11.2025.
Вимоги мотивовані тим, що постановою серії ЕАН № 6100573 від 06.11.2025, складеною сержантом поліції Управління патрульної поліції в м. Києві Бондарчуком О.А., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, зазначає, що 06.11.2025 здійснював рух по вул. Радунській транспортним засобом «HYUNDAI ELANTRA» д/н НОМЕР_1 , під час якого було помічено автомобіль з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольору та на виконання приписів законодавства здійснено зупинку транспортного засобу. Патрульним поліцейським було повідомлено про те, що позивач при керуванні транспортним користувався мобільним телефоном, при цьому останній не користувався засобами зв'язку під час руху автомобіля, не порушував ПДР України, а відтак оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Процесуальні дії та рішення суду.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до ст. 262 КАС України.
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву, при цьому належним чином повідомлений про розгляд справи у суді, про що свідчить рекомендоване повідомлення про отримання поштового відправлення.
Відповідно до ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши надані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи. Позиція суду та оцінки аргументів сторін.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно із п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За нормою п.1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.
Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст.55 Конституції України та статтею 6 КАС України.
Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №6100573 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 06.11.2025 о 23:19 год., винесеною поліцейським 1 взводу 2 роти 3 батальйону полк-2 Управління патрульної поліції у місті Києві сержантон поліції Бондарчуком О.А., притягнуто ОСОБА_1 , який керував автомобілем «HYUNDAI ELANTRA» д.н. НОМЕР_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу у сумі 510 грн.
Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови 06.11.2025 о 23:19 год. за адресою: м.Київ, вул. Радунська, водій користувався засобом зв'язку, тримаючи його в руці, чим порушив п.2.9.д ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП, накладено штраф в розмірі 510 грн.
Згідно з ч.2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Аналогічну правову позицію з питання неналежного відповідача у справі висловив Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2018 року в справі № 803/1252/17.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 742/2298/17 від 17.09.2020, належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу.
Отже, інспектори та управління не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який положеннями відповідної статті КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.
У відповідності до частин першої, третьої статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Зі змісту наведених положень процесуального законодавства випливає, що належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, тому підстави для задоволення такого позову відсутні.
Відповідно до ч. 5 ст. 48 КАС України, під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Відповідно до пунктів 1-4 Положення про Департамент патрульної поліції, затверджений наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року № 73 (у редакції наказу Національної поліції України від 31 жовтня 2016 року № 1114), Департамент патрульної поліції (далі - ДПП) є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законом порядку.
Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції (далі - підрозділи Департаменту патрульної поліції).
Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, має печатки із зображенням Державного Герба України, інші печатки та штампи.
Департамент патрульної поліції організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю, надає їм організаційно-методичну і практичну допомогу та здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 зазначив відповідачем по вказаному адміністративному позову Управління патрульної поліції, тоді як належним відповідачем є Департамент патрульної поліції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.12.2019 по справі №724/716/16-а зауважив, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
За наведених обставин, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення слід відмовити.
Разом з тим, інші доводи позовної заяви, які стосуються оскаржуваної постанови, не підлягають оцінці, виходячи з того, що позов пред'явлений до неналежного відповідача, а тому і законність його дій може бути перевірена лише у випадку пред'явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що він не позбавлений права звернутися з позовом до суду про скасування оскаржуваної постанови до належного відповідача та клопотати про поновлення строку звернення до суду як такого, що пропущений з поважних причин.
На підставі викладеного, керуючись 2, 48, 77, 241-246, 255, Кодексу адміністративного судочинства України ст.ст. 9, 17, 18, 33, 121, 247, 251, 254, 258, 268, 284, 288, 293 КУпАП, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 09.02.2026.
Суддя О.Б. Саламон