ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/27389/25
провадження № 3/753/586/26
"02" лютого 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Монін І.В. розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
До Дарницького районного суду м. Києва 24 грудня 2025 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №540325 від 14.12.2025, ОСОБА_1 , 14.12.2025, о 03-07 год. за адресою: м. Київ, вул. Набережна дніпровська, керував транспортним засобом Toyota Camry днз НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, зі згоди водія, за допомогою приладу Драгер Alcotest 6820, прилад ARJL 0310, тест 6182. Результат огляду 1,05 проміле, чим порушив п.2.9.а ПДР.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Дербеда Е.В. заявив клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Зокрема зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення не являє собою комплект із двох аркушів, тобто не відповідає технічному опису бланка протоколу (додаток 16) Наказу МВС №1395 від 07.11.2015, при складанні протоколу ОСОБА_1 не роз'яснено його права, матеріалами справи про адміністративне правопорушення не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, поліцейські не залучили свідків при складанні протоколу.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Дербеди Е.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов протии України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №540325 від 14.12.2025, тест 6182 алкотестеру DRAGER, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, відеозапис з бодікамери поліцейського.
Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінив докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.
Зокрема, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила дорожнього руху та є обов'язковими для виконання.
Відповідно до п. 2.9а ПДР водіям забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 3 розділу I Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №540325 від 14.12.2025, ОСОБА_1 , 14.12.2025, о 03-07 год. за адресою: м. Київ, вул. Набережна дніпровська, керував транспортним засобом Toyota Camry днз НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, зі згоди водія, за допомогою приладу Драгер Alcotest 6820, прилад ARJL 0310, тест 6182. Результат огляду 1,05 проміле, чим порушив п.2.9.а ПДР. Під час події адміністративного правопорушення проводилась відео зйомка на бодікамеру. Відтак, з урахуванням викладеного, суддя приймає протокол про адміністративне правопорушення як належний і допустимий доказ;
- відеозаписом з нагрудної бодікамери 472255, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення та був досліджений судом, на якому зафіксовано під час відеофіксації обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Відповідно до вказаного запису, посеред проїжої частини із заведеним двигуном стоїть автомобіль Toyota Camry днз НОМЕР_1 , за кермом якого перебуває ОСОБА_1 .
На вказаному відеозаписі 14.12.2025 о 03 год 11 хвилин 16 секунд ОСОБА_1 говорить поліцейським: «Я до Рівер Стоуну доїду і все».
Вказаним спростовується твердження захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
Далі, 14.12.2025 о 03 год 11 хвилини 20 секунд поліцейський пропонує ОСОБА_1 дихнути, після чого повідомляє його, що у нього наявний запах алкоголю з порожнини рота і пропонує пройти огляд на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер, на що ОСОБА_1 погоджується.
Відповідно до відеозапису, 14.12.2025 о 03 год 13 хвилин 58 секунд зафіксовано процес огляду ОСОБА_1 за допомого алкотестеру Драгер та зафіксовано результат 1,05 проміле. При цьому, о 03 год 14 хвилин 05 секунд поліцейський запитав ОСОБА_1 : «З результатами огляду погоджуєтесь?», на що ОСОБА_1 відповів: «Так». На пропозицію проїхати до лікаря нарколога останній відмовився.
Зазначені докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню (факт керування транспортним засобом в станів алкогольного сп'яніння) у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.
З приводу доводів адвоката Дербеди Е.В. щодо відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а саме матеріалами справи про адміністративне правопорушення не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суддею встановлено що останній сам повідомив поліцейським, куди він прямує, про що зазначено вище.
Відповідно до вимог ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
В той же час жодною нормою закону не встановлено обов'язку саме відеофіксації факту керування особою транспортними засобами.
У зв'язку із чим, твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Твердження адвоката Дербеди Е.В. щодо не залучення двох свідків при огляді ОСОБА_1 , то вони не відповідають вимогам ст. 266 КУпАП, відповідно до якої, Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Враховуючи те, що до матеріалів провадження долучено відеозапис, на якому зафіксовано огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння, то працівниками поліції дотримано положень ч. 2 ст.266 КУпАП.
З приводу доводів захисника, що протокол про адміністративне правопорушення не являє собою комплект із двох аркушів, тобто не відповідає технічному опису бланка протоколу (додаток 16) Наказу МВС №1395 від 07.11.2015, то вказані твердження також не відповідають положенням нормативно-правових актів, адже відповідно до Розділу ІІ Наказу МВС №1395 від 07.11.2015, за наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.
З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, суд вважає підтвердженим те, що ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, та є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи особу правопорушника, конкретні обставини вчиненого ним правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 34 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня її винесення.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного судучерез Дарницький районний суд міста Києва.
Суддя: І.В. МОНІН