ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/26510/25
провадження № 1-кп/753/1230/26
"05" лютого 2026 р.
Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025100020003422 від 16.09.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
встановив:
У Дарницькому районному суді м. Києва на розгляді знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 289 КК України. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 19.12.2025 головуючим суддею у вказаному провадженні визначено суддю ОСОБА_6 .
Відповідно до п. 2.3.44 «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» Положення про автоматизовану систему документообігу суду розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов'язки), що додається до матеріалів справи.
Приписами п. 6.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Дарницькому районному суді м. Києва, затверджених рішенням загальних зборів суддів Дарницького районного суду м. Києва від 20.03.2025 року, встановлено, що, винятково, коли головуючий суддя у судовому кримінальному провадженні відсутній у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, і в цей період виникає необхідність вирішення питання про продовження строків дії запобіжних заходів, такі справи передаються на повторний автоматизований розподіл.
Як вбачається з даних табелю обліку робочого часу суддів Дарницького районного суду м. Києва станом на 05.02.2026 року суддя ОСОБА_6 є тимчасово непрацездатною, і перебуває на лікарняному.
05.02.2026 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями та на підставі розпорядження керівника апарату суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 передано судді ОСОБА_1 для розгляду невідкладного клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому.
На підставі викладеного, суд переходить до розгляду вищевказаного клопотання прокурора.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання обґрунтоване тим, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України. Так, ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбаченого покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна у зв'язку з чим останній може переховуватись від суду. Крім того, ОСОБА_3 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має постійного джерела доходів. Також може впливати на потерпілого та свідків, які ще судом не допитані.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказав, що обвинувачений раніше не судимий, вчиняти тиск на потерпілу не може оскільки це юридична особа, покинути територію України він не зможе оскільки в країні воєнний стан. Просив суд змінити запобіжний захід ОСОБА_3 на інший, більш м'який, а саме особисте зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію захисника.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження щодо клопотання прокурора та захисника щодо запобіжного заходу, вивчивши письмове клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження в обсязі необхідному для його вирішення, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11.12.2025 ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.02.2026 включно.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченими зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватимуть відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке кримінальний закон відносить до особливо тяжких, за вчинення якого йому загрожує покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також матеріали, які його характеризують, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, дані про те, що він не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Так, ризик переховування (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обвинуваченого від суду існує та залишається з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінують ОСОБА_3 , суворістю покарання, яке йому загрожує, а саме до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Таке покарання, враховуючи вимоги КК України, вже саме по собі може бути мотивом обвинуваченого для переховування від суду.
Також враховуючи те, що в суді не допитані представник потерпілого та свідки існує ризик незаконного впливу на них (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Враховуючи те, що ОСОБА_3 не має постійного джерела доходу та сталих соціальних зв'язків, він може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
З огляду на викладені ризики, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну раніше застосованого запобіжного заходу на більш м'який.
Суд враховує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Обираючи строк тримання під вартою обвинуваченому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише його права, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, суд вважає, що прокурором доведені ризики, які є достатніми для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , та вважає, що інші запобіжні заходи не здатні гарантувати його належну процесуальну поведінку та здійснення своїх процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначений ухвалою судді від 11.12.2025 року ОСОБА_3 , розмір застави, що складає 196820 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень необхідно залишити без змін.
З огляду на викладене та вирішення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке було предметом цього судового розгляду, матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України підлягають поверненню раніше визначеному складу суду.
Керуючись статтями 177, 331, 395 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити. У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання - відмовити.
Продовжити застосований відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 05 квітня 2026 включно.
Залишити без змін раніше визначений ОСОБА_3 розмір застави у сумі 196 820 гривень.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Ухвала суду підлягає апеляційному оскарженню безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1