ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18778/25
провадження № 2/753/11900/25
09 лютого 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Гайової С.Г., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Урлапової О.Я., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратила право користування жилим приміщенням.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1 і згідно з ордером № 135 від 23 січня 1973 року була передана наймачам: покійній мамі позивачки ОСОБА_4 , покійному батьку позивачки ОСОБА_5 та позивачці ОСОБА_6 (після заміжжя ОСОБА_7 ).
У цій квартирі також зареєстрований колишній чоловік позивачки ОСОБА_2 , який не проживає у ній квартирі з травня 2002 року, не бере участі у сплаті комунальних послуг, заходах по утриманню помешкання, що створює незручності позивачці, які полягають у додаткових витратах на сплату комунальних послуг, які нараховуються відносно кількості зареєстрованих мешканців, також реєстрація відповідача перешкоджає позивачу у отриманні пільг (субсидій), на які позивач має право, що і стало причиною для звернення до суду з вказаним позовом.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 вересня 2025 року позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.
15 вересня 2025 року на запит суду у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України надійшла інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 04 листопада 2025 року, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_3 , витребувано у Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації інформацію щодо зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 .
01 жовтня 2025 року від Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшла запитувана інформація.
04 листопада 2025 року позивач подала позовну заяву в новій редакції разом з заявою про виклик свідків.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 04 листопада 2025 року відкладено підготовче засідання на 04 грудня 2025 року та прийнято уточнену позовну заяву до розгляду.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду по суті на 28 січня 2026 року, викликано у судове засідання свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також постановлено за згодою позивача, допитати її як свідка.
Відповідач та третя особа 3 у судове засідання не прибули, явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.
Позивач та її представник надали пояснення, просили задовольнити позов з наведених у заявах по суті підстав.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що Київською КЕЧ району 23 січня 1973 року видано ордер № 135 на квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_4 та членам її сім'ї: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Відповідно до копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15 січня 2025 року, ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько: ОСОБА_5 , мати ОСОБА_4 .
Згідно з копією повторного свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 14 січня 1998 року, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розірвано 27 липня 1989 року, прізвища дружини після розірвання шлюбу - ОСОБА_11 .
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 06 червня 1997 року.
Як слідує з копії повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 15 січня 2025 року, ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 10 травня 2002 року, 10 травня 2002 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_13 .
Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 17 січня 2009 року, 17 січня 2009 року укладено шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_15 .
20 серпня 2019 року шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_16 розірвано, після державної реєстрації розірвання шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_17 , що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 вд 20 серпня 2019 року.
Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 від 05 жовтня 2022 року, 05 жовтня 2022 року укладено шлюб між ОСОБА_18 та ОСОБА_13 , прізвище після реєстрації шлюбу дружини - ОСОБА_7 .
Відповідно до рішення № 149 від 13 лютого 1990 року виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів «Про повернення історичних назв, найменування та перейменування площі і вулиць в м. Києві, а також впорядкування нумерації окремих будинків» перейменовано частину вулиці Тростянецької в межах від вулиці Російської до Дарницької КЕЧ на вулицю Поліську.
Згідно з листом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» від 06 березня 2025 року № 101/50-762 по квартирі АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_9 для оплати споживчих послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території на ім'я ОСОБА_2 , де комунальне підприємство здійснює обслуговування будинку.
10 січня 2025 року Органом самоорганізації населення у місті Києві «Комітетом мікрорайону «Рембаза» за підписом ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , за присутності керівника Органу самоорганізації населення у місті Києві «Комітету мікрорайону «Рембаза» Береснєвої Лариси Євгенівни, складено акт про не проживання особи за місцем реєстрації, яким встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 не проживає починаючи з 10 травня 2002 року.
Згідно з листом Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 24 вересня 2025 року № 101-8570 за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані такі особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Як зазначає позивач у позовній заяві, більше 20 років відповідач не проживає у спірній квартирі, будь-яких витрат по утриманню житла не несе, у зв'язку із непроживанням відповідача у спірній квартирі виникла проблема зі сплатою надмірних комунальних послуг, які позивач сплачує за власний рахунок.
Допитана як свідок позивач, повідомила, що з ОСОБА_21 розлучилась у 2002 році і з того часу його не бачила. Сестра позивачки повідомляла їй, що він проживає на ОСОБА_22 , у нього є двоє дітей близнюків. Зазначила, що після того, як ОСОБА_23 отримав ухвалу суду в Дії, він написав сину та сказав, що готовий виписатись з квартири самостійно за оплату в 500 доларів США. Син з батьком не спілкується.
Будучи допитаним як свідок ОСОБА_9 повідомив, що мешкає у АДРЕСА_4 . З позивачем та її чоловіком перебуває у дружніх відносинах, позивача знає давно, ще коли вона була одружена з ОСОБА_21 , який був його однокласником в школі, якого вже не бачив ні в квартирі, ні на районі понад 20 років. Теперішнього чоловіка позивача знає також давно, вони з ОСОБА_24 мешкають у її квартирі. До позивача в квартиру він час від часу заходить, але ОСОБА_2 він там не бачив, його місце проживання йому не відоме, як і не відомо будь-яких обставин його життя. Свідок також зазначив, що їх однокласники, які всі живуть в одному районі, не бачили ОСОБА_25 .
Допитана як свідка ОСОБА_10 повідомила, що проживає у АДРЕСА_5 , є подругою позивача, знайомі 20 років, ОСОБА_2 не бачила ніколи, раніше проживала у будинку позивачки до 1994 року, була часто в гостях у ОСОБА_24 . ОСОБА_26 чоловік ОСОБА_24 знаходиться на фронті, вони у шлюбі з початку війни. З ОСОБА_24 раніше працювали на одній роботі, бачились щодня, зараз бачяться також часто, гуляють з собаками, ходять в одне укриття під час тривоги. Про ОСОБА_25 знала лише зі слів ОСОБА_24 , особисто ніколи не бачила. Квартира у ОСОБА_24 маленька, в ній зараз проживає ОСОБА_24 з сином.
ОСОБА_8 , допитана як свідок, повідомила, що проживає у АДРЕСА_6 та знайома з ОСОБА_24 близько 10 років. ОСОБА_27 ніколи не бачила, знає лише теперішнього чоловіка ОСОБА_28 , який вчився в їх школі, а зараз військовий. Відомо, що у ОСОБА_24 є син ОСОБА_29 . ОСОБА_24 живе з чоловіком, який служить, сином та собакою.
Згідно частин 1, 2 ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Частиною 1 ст. 71 ЖК України визначено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
20 вересня 2021 р. Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №200/17337/17 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 524/7927/16-ц, про те, що у позивача, який не є власником або наймачем, а членом сім'ї наймача кімнати в гуртожитку, не виникає права на звернення до суду з позовом про визнання наймача таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 200/17337/17 наголосив на тому, що особа, яка на законних підставах вселилася в жиле приміщення як член сім'ї наймача та зареєстрована в ньому, набула рівного права із наймачем на користування жилим приміщенням, несе тягар його утримання, така особа має право на звернення до суду за захистом своїх прав, зокрема і з позовом про визнання іншої особи (зокрема й наймача) такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Отже, на думку суду, позивач, який на законних підставах вселилася в жиле приміщення як член сім'ї наймача та зареєстрована у ньому, набула рівного права із наймачем на користування жилим приміщенням, має право на звернення до суду за захистом своїх прав, зокрема і з позовом про визнання іншої особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Факт непроживання відповідача у спірному житловому приміщенні підтверджуються актом перевірки від 10 січня 2025 року про непроживання відповідача за адресою АДРЕСА_7 , засвідчений керівником Органу самоорганізації населення у місті Києві «Комітету мікрорайону «Рембаза» Береснєвою Л.Є., ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , та показами свідків.
Поважних причин відсутності відповідача у спірній квартирі більше ніж протягом року, а також обставин, які б свідчили про перешкоджання відповідачу у користуванні цим житлом, судом не встановлено.
Згідно положень статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відтак, з огляду на встановлені обставини, вищенаведені положення матеріального закону та враховуючи, що відповідач у спірній квартирі не проживає, не сплачує комунальні послуги, будучи зареєстрованим у ній, що також порушує права та законні інтереси позивача, суд вбачає підстави для захисту порушеного права позивача у визначений законом спосіб - шляхом позбавлення відповідача права користування житловим приміщенням.
Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено перелік документів, на підставі яких здійснюється зняття з реєстрації місця проживання особи. В цьому переліку, крім інших документів, передбачено надання судового рішення про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, яке набрало законної сили.
Отже, рішення суду є підставою для зняття відповідача з реєстраційного обліку.
Керуючись ст. 10, 11, 13, 76 - 81, 89, 263-265, 273-279,354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_2 );
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП не відомий, АДРЕСА_2 );
Третя особа: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП не відомий, АДРЕСА_2 ).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 09 лютого 2026 року.
Суддя Олександр ЯКУСИК