Єдиний унікальний номер: 379/2177/25
Провадження № 3/379/16/26
26 січня 2026 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Невгад О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли 26.11.2025 з батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
26.11.2025 до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 514457 від 16.11.2025 відповідно до якого 16.11.2025 о 01:42:00 в м. Тараща по вул. Володимира Сікевича, 71, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Taureg номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога категорично відмовився, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний адміністративний матеріал відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.11.2025 був переданий для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області Невгаду О.В.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 у судові засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи щоразу був повідомлений належно, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення та довідками про доставку повідомлення у додаток Viber. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходило.
Разом з тим, участь у розгляді справи брав захисник ОСОБА_1 - адвокат Поліщук В.А., який посилаючись на те, що відповідно до ст. 268 КУпАП участь ОСОБА_1 не є обов'язковою, просив провести розгляд справи без участі останнього.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З урахуванням наведеного вище суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Поліщук В.А. повідомив, що ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,- не визнає, суду пояснив, що зміст протоколу не відповідає дійсності, зокрема ОСОБА_1 не керував автомобілем у вказаний час в м. Тараща по вул. В.Сікевича, 71. Подія відбувалась на території автостанції Тараща по вул. Богдана Хмельницького, буд. 71/56, що на значній відстані від адреси, зазначеної в протоколі. Працівники поліції діяли неправомірно, ознак сп'яніння ОСОБА_1 не повідомили та одразу стали вимагати пройти огляд на стан сп'яніння.
З наведених підстав у судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Поліщук В.А. заявив клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих йому правопорушень. Клопотання обґрунтував порушенням працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, відсутністю доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та не встановленням місця вчинення правопорушення
Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Поліщука В.А., дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши всі наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Так, ст. 19 Конституції України визначає обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Приписами ч. 1 ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП регламентовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з вимогою ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з принципу верховенства права, конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суддя зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена достатніми, належними та допустимими доказами.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Європейський суду з прав людини притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до висновку Європейського суду з прав людини по справі «Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain,» від 06.12.1998 року (п.146), що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (п. 43 Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України»).
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735) (далі по тексту Інструкція №1452/735), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008) (далі по тексту Порядок №1103), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015) (надалі по тексту Інструкція №1395).
Так, згідно з п. 2 Порядку №1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п. 7 Інструкції №1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В свою чергу, у відповідності до п. 8 Порядку №1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З огляду на викладене, необхідно зазначити, що водій транспортного засобу має право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а відмова від проходження огляду на стан сп'яніння саме у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, має наслідки притягнення водія до адміністративної відповідальності - складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Ці правила корелюють з приписами п. п. 2, 4 та 7 Розділу І, п. 1 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735, за якими огляду на стан сп'яніння підлягають водії, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану ( ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння виключно за наявності таких ознак, за змістом цієї норми, такі ознаки мають бути обов'язково оголошені водію.
Відповідно до п. 4 Розділу Х Інструкції №1395 огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд.
Аналогічна норма міститься у п. 5 Порядку №1103.
Згідно з п. 2 Розділу ІІ Інструкції №1395 протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З метою доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні 16.11.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поліцією до суду надано матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- два примірники протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 514457 від 16.11.2025 з відсутніми підписами ОСОБА_1 та відміткою про те, що він відмовився від підпису (а.с. 1-2) з чого вбачається, що копія протоколу не була вручена ОСОБА_1 ;
- довідку про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія (а.с. 4);
- направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння з зазначеною датою та часом складання: 16.11.2025 року 02 год. 00 хв. до закладу охорони здоров'я: "КНП Таращанська ЦРЛ", у якому зазначено виявлені поліцейським у водія ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, а також зазначено: "від огляду відмовився, від підпису відмовився". Зазначено, що особу на огляд у заклад охорони здоров'я доставив лейтенант поліції Лєсніков О.А. (а.с. 5).
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, де зазначено, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, а також зазначено: "від огляду відмовився, від підпису відмовився" (а.с. 6);
- розписку від імені ОСОБА_2 про те, що остання забирає автомобіль Volkswagen Taureg номерний знак НОМЕР_2 , яка не підписана самою ОСОБА_2 , проте має відмітку "від підпису відмовилась". Підпис особи, яка виконала запис "від підпису відмовилась" також відсутній (а.с. 7);
- копію постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення серії ЕНА № 6160749 за ч. 1 ст. 126 КУпАП України (а.с. 8);
- рапорт лейтенанта поліції Лєснікова О.А. від 16.11.2025, відповідно до якого 16.11.2025 близько 01 год. 40 хв. в складі наряду Вулкан 0813 ОСОБА_3 . ОСОБА_4 за адресою: м. Тараща, вул. Сікевича Володимира, 71, було помічено ТЗ Volkswagen Taureg номерний знак НОМЕР_2 , який порушував комендантську годину. Після подачі сигналу про зупинку автомобіль різко змінив курс та зупинився. З автомобіля вийшли двоє осіб. Водій, який був одягнутий в червону куртку, закрив автомобіль та ішов в невідомому напрямку. Водія було ідентифіковано як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який жодних документів на вимогу не пред'являв та повідомляв, що автомобілем, який належить його дружині, не керував. Під час спілкування з водієм було виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, але на неодноразові законні вимоги пройти огляд на стан сп'яніння той відмовився. Відносно водія складено матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП протокол ЕПР1 № 514457, та винесено постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП № ЕНА 6160749. Від керування ТЗ водія відсторонено шляхом передачі ТЗ під розпису водієві (а.с. 9);
- додаток до протоколу - диск на якому маються цифрові файли з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських № 476281 та № 476746 від 16.11.2025 (clip 0, clip 1) та відео реєстратора службового автомобіля поліції (clip 2, clip 3) (а.с. 10).
Так, у відеозаписах з відео реєстратора зафіксовано рух транспортного засобу Volkswagen Taureg на території Автостанції "Тараща" та його зупинку 16.11.2025 о 01:42 після наближення службового автомобіля поліції з ввімкненими світловими сигналами, після чого з вказаного автомобіля вийшло двоє чоловіків та стали відходити від вказаного автомобіля. При цьому водій був одягнений в куртку червоного кольору, інший чоловік - пасажир одягнений в куртку чорного кольору.
У відеозаписах з бодікамер № 476281 та № 476746 зафіксовано спілкування працівників поліції з водієм автомобіля Volkswagen Taureg ОСОБА_1 , який заперечував факт керування автомобілем та подальші дій працівників поліції:
- 16.11.2025 о 01 год. 45 хв. початок спілкування;
- о 01:49 працівник поліції запитує ОСОБА_1 чи буде він проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, на що останній відповідає, що йшов пішки, одразу після чого працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що йому будуть роз'яснені його права та буде повідомлено про проведення огляду;
о 01:50 працівник поліції запитує ОСОБА_1 чи буде він проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер та попереджає, що за відмову від огляду передбачено відповідальність за п. 2.5 ПДР України та роз'яснює права, передбачені ст. 268 КУпАП України та ст. 63 Конституції України;
о 01:51 ОСОБА_1 заявляє, що він не їхав за кермом та просить надати відеозапис з фіксацією руху автомобіля;
о 01:53 працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що на нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
о 01:58 обидва працівника поліції перебувають в службовому автомобілі та на питання одного до іншого, чи називав той ознаки (сп'яніння), інший відповідає, що не називав;
о 02:00 обидва працівника поліції перебувають в службовому автомобілі, при цьому присутності ОСОБА_1 поряд з ними не вбачається, факт складання "Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння" не вбачається;
о 02:47-02:49 ОСОБА_1 підійшов до службового автомобіля працівників поліції та спілкується з працівником поліції на якому закріплена бодікамера №476746 ( ОСОБА_3 ), після чого ОСОБА_1 на відеозаписах бодікамер більше не видно. При цьому працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 підписати протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія до закладу охорони здоров'я та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також не намагаються вручити ОСОБА_1 копії вказаних протоколу та акту огляду;
о 02:53 обидва працівники поліції перебувають в службовому автомобілі, при цьому присутності ОСОБА_1 поряд з ними не вбачається, Один з працівників поліції каже вголос: "Я ж не буду по місту Тараща ходити шукати п'яного водія. Відмовився від проходження огляду, від підписів відмовився" після чого відеозапис закінчується.
Таким чином, з досліджених відеозаписів вбачається, що працівники поліції після зупинки ОСОБА_1 та до оголошення йому про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП:
- не виявляли у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, відповідно до Інструкції № 1452/735 та не повідомили йому про виявлення у нього таких ознак;
- не провели, відповідно до п. 4 Розділу Х Інструкції №1395, огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння;
- не склали акт огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння та не вручили його копію ОСОБА_1 ;
- не склали та не вручили ОСОБА_1 направлення до закладу охорони здоров'я на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, а також не вручили ОСОБА_1 копію протоколу про адміністративне правопорушення;
- не роз'яснили ОСОБА_1 , яка відповідальність передбачена за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вказані відеозаписи з нагрудних камер поліцейських носять об'єктивний характер, і, на відміну від інших доказів у справі, не є наслідком суб'єктивної інтерпретації працівниками поліції подій. При цьому, обставини вчинення адміністративного правопорушення, відображені в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджуються дослідженими в судовому засіданні відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та відео реєстратора.
З аналізу п. 2.5 ПДР, п. 3, 6 Порядку №1103, п. 6, 7, 12 Інструкції №1452/735 слідує, що водій, за наявності підстав, повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, для чого він направляється до відповідного найближчого закладу охорони здоров'я. При цьому поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
З відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що до повідомлення ОСОБА_1 про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ознаки сп'яніння у ОСОБА_1 працівниками поліції не виявлялись, ОСОБА_1 не було повідомлено про наявність таких ознак та необхідність саме через це пройти відповідний огляд. Поліцейський запропонував водію пройти огляд на стан сп'яніння, фактично через використання транспортного засобу в комендантську годину. Крім того Направлення до медичного закладу на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння ні о 02:00 (як зазначено в його тексті), ні після того протягом встановленого п. 7 Порядку №1103 двогодинного строку працівниками поліції ОСОБА_1 не вручалось.
Крім того, наявне в матеріалах справи на а.с. 5 Направлення до медичного закладу на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння містить недостовірні дані. Так, у ньому зазначений час складання 02:00, хоча відеозаписами з нагрудних бодікамер працівників поліції вбачається, що в цей час працівники поліції вказане направлення не склали та ОСОБА_1 не вручили та навіть не повідомили йому до цього часу про виявлення ознак сп'яніння.
Інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , окрім наведених вище, до суду надано не було.
За клопотанням захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Поліщука В.А. (а.с. 45-46) працівник поліції Лєсніков О.А. був викликаний в судове засідання на 26.01.2026, але до суду не з'явився, внаслідок чого ініціатор клопотання відмовився від свого клопотання.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи факт направлення ОСОБА_1 для проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння до найближчого закладу охорони здоров'я протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав, не підтверджується.
З цього слід зробити висновок, що ОСОБА_1 працівники поліції у встановленому порядку не направили до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння та не забезпечили проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення ознак сп'яніння, наслідків відмови від проходження огляду не роз'яснили.
Для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, недостатньо самої відмови особи. Обов'язковою складовою цього правопорушення також є існування підстав для проведення такого огляду, яких в цій справі суддею не встановлено.
Разом з тим, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Поліщука В.А. заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи відповіді Таращанської міської ради на адвокатський запит, відповідно до якої Автостанція Тараща розміщується за адресою: м. Тараща, вул. Богдана Хмельницького, 71/56 (а.с.44), що свідчить про те, що працівники поліції не встановили та неправильно зазначили в протоколі про адміністративне правопорушення місце його вчинення: м. Тараща, вул. Володимира Сікевича, 71.
Статтею 256 КУпАП визначено форму та основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема у ньому мають бути зазначені: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Окрім цього, відповідно до п. 12 розділу II "Документування адміністративних правопорушень" Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України N1376 від 06.11.2015 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за N 1469/27941, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення".
Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти росії» та «Карелін проти росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 06.10.2022 у справі «Бантиш та інші проти України» (заява № 13063/18) у кожне із призначених засідань викликався прокурор, як сторона обвинувачення, проте у жодне із судових засідань останній не з'явився, хоча згідно з ст. 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; вносити подання, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені законом дії.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 06.03.2018 у справі «Михайлова проти України» (заява № 1066/08) Суд зазначає, що з огляду на суворість покарання адміністративне провадження як те, що здійснювалося щодо заявниці у цій справі, має розглядатися як «кримінальне» для цілей Конвенції та протоколів до неї. В рішенні у справі «Карелін проти росії» (Karelin v. russia), заява № 926/08, від 20 вересня 2016 року, Суд встановив порушення принципу безсторонності в провадженні у справі про адміністративне правопорушення щодо заявника, під час якого прокурор був відсутнім. Справу було розглянуто згідно з процесуальними нормами, які значною мірою нагадували ті, що Суд розглянув у згаданій справі «Карелін проти росії» (Karelin v. russia). Роль посадової особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, обмежувалася переданням суду протоколу та підтверджуючих доказів. Після виконання цієї функції ця посадова особа не відігравала ролі у провадженні, так само як і прокуратура. Іншими словами, під час провадження у суді не було «сторони обвинувачення» або «прокурора». Потерпіла також не була представлена під час провадження. Хоча прокурор мав право бути присутнім, не вбачається, що він дійсно був присутній або навіть повідомлений про провадження. Це означало, що у судовому засіданні не було нікого, хто б міг заперечити заявниці. У цьому контексті Суд нагадує, що, як він встановив у рішенні у справі «Карелін проти росії» (Karelin v. russia), коли (і) проводиться усний судовий розгляд з метою встановлення обґрунтованості будь-якого «кримінального обвинувачення», висунутого проти підсудного, та (іі) якщо було надано адекватну можливість з'явитися у судове засідання і сторона захисту не відмовилася від неї у встановленому порядку, присутність сторони обвинувачення є, як правило, необхідною для усунення обґрунтованих сумнівів, які можуть виникнути щодо безсторонності суду (там само, пункт 76).
Щодо посилання адвоката Поліщука В.А. на те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував та не був відсторонений працівниками поліції від керування транспортним засобом, слід зазначити, що на відеозаписах з відео реєстратора службового автомобіля поліції видно особу, яка вийшла з місця водія після зупинки автомобіля - ОСОБА_1 . Вказана обставина спростовує доводи адвоката, що ОСОБА_1 не керував ТЗ. Також, хоча документи щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом в матеріалах справи відсутні, але вказане порушення оцінюється, як незначне та таке, що не вплинуло на перебіг розгляду справи та висновки суду.
Для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, недостатньо самої відмови особи. Обов'язковою складовою цього правопорушення також є існування підстав для проведення такого огляду, яких в цій справі суддею не встановлено.
Таким чином, в ході судового розгляду було встановлено, що працівники поліції: в протоколі про адміністративне правопорушення неправильно вказали місце вчинення правопорушення; до пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки не виявили у ОСОБА_1 ознак сп'яніння та не повідомили йому таких ознак, не вручили ОСОБА_1 копію Акту огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння; не надали ОСОБА_1 . Направлення до медичного закладу на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння. З відеозаписів бодікамер працівників поліції вбачається, що Акт огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння та Направлення до медичного закладу на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння були складені працівниками поліції вже після складення ними протоколу про адміністративне правопорушення. Разом з тим, на зазначених відеозаписах не зафіксовано спроби працівників поліції надати ОСОБА_1 других примірників протоколу про адміністративне правопорушення та акту огляду на стан сп'яніння, а також перших примірників вказаних документів та направлення до медичного закладу на огляд водія для підписання їх ОСОБА_1 . За таких обставин слід зробити висновок про те, що відмітка, зроблена працівником поліції у вказаних документах, про відмову ОСОБА_1 від їх підписання не відповідає дійсності. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення (який був складений 16.11.2025 о 02:39) ОСОБА_1 не був наданий для підписання, його копія також не було вручена йому та не було запропоновано надати свої пояснення у відповідній графі протоколу, хоча, як вбачається з відеозаписів, така можливість була, оскільки ОСОБА_1 перебував поруч з працівником поліції ОСОБА_3 (який склав зазначені документи) о 02:47-02:49.
На підставі наведеного вище, суд висновує, що в даному випадку працівниками поліції не було дотримано вимог статей 254, 256, 266 КУпАП, а наявними в матеріалах справи доказами не було доведено факт, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у найближчому медичному закладі, а тому його винуватість у порушенні п.2.5 ПДР не є доведеною поза розумним сумнівом.
При цьому суддя наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, помилки, допущені працівником поліції при складанні ним протоколу про адміністративне правопорушення та додатків до нього, не можуть бути виправлені судом під час розгляду справи з підстав, наведених вище, а також з метою недопущення порушення принципів об'єктивності та неупередженості суду.
Приймаючи до уваги викладене, суд, оцінивши наявні в даній справі докази, приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ч.1 ст. 130, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області особою, щодо якої її винесено, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Таращанського районного суду
Київської області О.В. Невгад