Справа № 373/2912/25
Провадження № 2/373/232/26
09 лютого 2026 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області
під головуванням судді Свояка Д.В.
розглянув у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
Представник позивача звернувся до суду з вимогами: стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитними договорами №2875695 від 03.08.2021 та №75341522 від 10.08.2021 в розмірі 44898,79 грн; стягнути з відповідачки понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Маніфою» та відповідачкою 03.08.2021 був укладений договір про надання споживчого кредиту №2875695, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99%.
Проте, відповідачка взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала, через що утворилася заборгованість за кредитним договором, яка становить 15485,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням 5000,00 грн, заборгованість за процентами 7960,00 грн.
29.12.2021 ТОВ «Маніфою» передало право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Вердикт Капітал» за договором факторингу №29/12-2021.
10.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою укладено кредитний договір №75341522, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 8500,00 грн строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99%.
Відповідачка допустила порушення умов договору позики в частині своєчасного погашення обов'язкових платежів за ним, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 26379,73 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням 8500,00 грн, заборгованість за відсотками 17879,73 грн.
27.01.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Кредит Капітал» за договором факторингу №27/01/2022.
На підставі договору факторингу № 10-01/2023, укладеного 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр», позивач набув право вимоги до відповідачки за цими кредитними договорами.
Відповідачка у відзиві на позов просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що відсотки за кредитним договорами нараховані після закінчення строку кредитування, що суперечить вимогам чинного законодавства. Поданий представником позивача розрахунок заборгованості, який не є первинним бухгалтерським документом, не може бути доказом на підтвердження заборгованості за кредитним договором. Копії доданих до позову доказів не завірені належним чином. Також позивачем в порушення п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України не надано відомостей щодо наявності у нього оригіналів документів, копії яких додані до позовної заяви.
Представник позивача у відповіді на відзив просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зазначає, що відповідачка у відзиві на позов не заперечує факту укладення кредитних договорів та отримання грошових коштів на їх виконання. Складений ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунок заборгованості містить дані про щоденні нарахування за кредитним договором №75341522 від 10.08.2021. Відповідачка, здійснивши 16.09.2021 часткове погашення заборгованості за договором на суму 469,20 грн, пролонгувала його дію, тому вважає правомірним нарахування первісним кредитором відсотків за цим кредитним договором. Вважає, що нарахування відсотків за кредитним договором №2875695 від 03.08.2021 здійснене первісним кредитором у відповідності до умов договору та законодавчих норм. Здійснивши часткову оплату заборгованості за договором (03.09.2021 на суму 114,50 грн), відповідачка пролонгувала його дію та продовжила строк кредитування, тому відсотки були нараховані в межах строку кредитування у відповідності до умов договору, погоджених його сторонами. Крім того, наголошує, що позивачем не було здійснено будь-яких нарахувань за кредитними договорами.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 30.09.2025 відкрито провадження в цій справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
14.10.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву.
21.10.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою від 22.10.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.
29.10.2025 до суду надійшла відповідь на відзив.
Судом встановлено наступні обставини:
До позову додана копія договору позики №2875695 від 03.08.2021, сторонами якого є відповідачка та ТОВ «Маніфою», за умовами якого останнє зобов'язалось надати відповідачці позику у розмірі 5000,00 грн, строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі базової процентної ставки 1,99% за кожен день користування позикою, акційної - 0,01%.
Також, до позову додані копії анкети клієнта-фізичної особи, графіку обов'язкових платежів, розрахунку за договором позики, паспорта позики
Договір позики з додатками засвідчені електронним підписом відповідачки.
У п. 2.6 договору зазначено, що позика надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок банківської карти зазначеної позичальником в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом трьох робочих днів з дати підписання договору.
До позову додана копія довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №2782_240916171418 від 16.09.2024 сервісу онлайн платежів iPay.ua, в якій зазначено, що відповідно до укладеного між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» договору на переказ коштів №ФК-П-20/05-052 від 08.07.2020, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 03.08.2021 19:18:55 на суму 5000,00 грн, карта №4102-32ХХ-ХХХХ-3481, номер транзакції в системі iPay.ua - 101133778, призначення платежу: зарахування 5000,00 грн на карту № НОМЕР_1 .
Із розрахунку до договору позики №2875695 від 03.08.2021 вбачається, що ТОВ «Маніфою» були нараховані проценти за період із 03.08.2021 по 02.09.2021 за акційною процентною ставкою 0,01% на загальну суму 15,00 грн.
03.09.2021 між ТОВ «Маніфою» та відповідачкою було укладено додаткову угоду №1, відповідно до умов якої строк позики за договором №2875695 від 03.08.2021 було продовжено на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,99% за кожен день користування позикою.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що розмір процентів, нарахованих за додатковою угодою №1 від 03.09.2021, складає 2985,00 грн. Проценти були нараховані за період із 03.09.2021 по 02.10.2021 за процентною ставкою 1,99% за кожен день користування позикою.
Як вбачається з копії договору факторингу №29/12-2021 від 29.12.2021, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Маніфою», останнє передає (відступає) за плату належні йому права вимоги до боржників, що вказані у реєстрі боржників.
До позову додані копії акту приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу, платіжного доручення №316500005 від 29.12.2021 про оплату фінансування згідно з договором факторингу, витягу з реєстру боржників до договору факторингу.
10.08.2021 між відповідачкою та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір позики №75341522, за умовами якого товариство зобов'язалося надати у позику кошти в розмірі 8500,00 грн строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі базової процентної ставки 1,99% за кожен день користування позикою, акційної - 0,70%.
До договору додані копії таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної річної ставки, з якої вбачається, що за договором позики були нараховані проценти за період із 10.08.2021 по 09.09.2021 на загальну суму 1776,08 грн за зниженою процентною ставкою 0,70% за кожен день користування кредитними коштами.
Договір позики з додатками підписані відповідачкою електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора. В особистих даних відповідачки зазначений номер платіжної карти №4102-32ХХ-ХХХХ-3481.
Із довідки ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» № КД26.02-000013834/ТНПП від 26.02.2025 вбачається, що відповідно до укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» договору на переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 10.08.2021 на суму 8500,00 грн, номер платежу - с011е7948d94-4760-9861ffe6ec94e85e, отримувач - Косенко Юлія, ЕПЗ, карта № НОМЕР_1 .
Як вбачається з копії договору факторингу №27/01-2022, укладеного 27.01.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал», останнє передає (відступає) за плату належні йому права вимоги до боржників, що вказані у реєстрі боржників.
До позову додані копії акту приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу, платіжного доручення №32465 від 27.01.2022 про оплату фінансування згідно з договором факторингу, витягу з реєстру боржників до договору факторингу.
Із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Вердикт Капітал», вбачається, що заборгованість відповідачки за договором позики №2875695 від 03.08.2021 станом на 10.01.2023 складає 18363,50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням 5000,00 грн, заборгованість за процентами 13363,50 грн (із них проценти на загальну суму 2878,50 грн нараховані після набуття ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за договором факторингу №27/01-2022 від 27.01.2022).
Відповідно до розрахунку, складеного ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість відповідачки за договором позики №75341522 від 10.08.2021 станом на 10.01.2023 складає 26535,29, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням 8500,00 грн, заборгованість за процентами 17879,73 грн, три проценти річних 19,56 грн, інфляційні втрати 136,00 грн.
На підстав договору про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 та додаткової угоди №10 від 04.02.2025, укладеними між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр», позивач набув право вимоги до відповідачки за договорами позики №2875695 від 03.08.2021 та №75341522 від 10.08.2021.
До позову також додані копії акту прийому-передачі реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги від 10.01.2023, акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023, витягу з реєстру боржників до договору факторингу.
Норми права, застосовані судом:
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до норм ст. 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У ч. 1 ст. 513 ЦК України зазначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З правових позицій Великої Палати Верховного Суду, викладених к постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) вбачається, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09.04.1985 №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні від 11,07.2013 у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оцінка суду аргументів сторін, доказів.
При оцінці доказів та аргументів суд враховує положення ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та нечіткі або двозначні положення договору тлумачить на користь відповідача, як споживача послуг позивача.
За результатом оцінки доказів, зокрема договорів та документів, які підтверджують факт надання (передання) відповідачці узгоджених у договорах коштів, суд вважає доведеним факт укладення договорів позики №2875695 від 03.08.2021 та №75341522 від 10.08.2021 та отримання відповідачкою коштів за ними в розмірі 5000,00 грн та 8500,00 грн
З наявних в матеріалах справи розрахунків заборгованості вбачається, що позивач просить стягнути із відповідачки заборгованість за процентами за договорами позики №2875695 від 03.08.2021 та №75341522 від 10.08.2021, нарахованими після закінчення строку кредитування.
Відповідно до висновку Верховного Суду, зробленого у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
З копії договору позики №2875695 від 03.08.2021 вбачається, що сума позики за умовами договору становить 5000,00 грн, строк кредитування 30 днів з акційною відсотковою ставкою 0,01% % за кожен день користування позикою.
Умовами додаткової угоди № 1 від 03.09.2021 строк кредитування було продовжено на 30 днів зі сплатою процентів в розмірі 1,99% за кожен день користування позикою.
Згідно з умовами договору позики №75341522 від 10.08.2021 сума позики становить 8500,00 грн, строк кредитування 30 днів, знижена відсоткова ставка 0,70% за кожен день користування кредитним коштами.
Зазначені умови договорів містяться у паспортах споживчого кредиту. Сторони договорів своїми підписами засвідчили обізнаність з його умовами та погодження з ними.
Будь-яких доказів наявності обставин щодо подальшого продовження строку кредитування та зміни процентної ставки, суду не надано.
З врахуванням викладеного проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом терміну, на який були надані кредитні кошти, а тому розмір заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами за договором позики №2875695 від 03.08.2021, з врахуванням умов додаткової угоди № 1 від 03.09.2021, складає 3000,00 грн ((5000,00 грн / 100% х 0,01% х 30 днів) + (5000,00 грн / 100% х 1,99% х 30 днів)), за договором позики №75341522 від 10.08.2021 - 1776,08 грн (8500,00 грн / 100% х 0,70% х 30 днів).
Загальний розмір процентів, що підлягають стягненню із відповідачки, становить 4776,08 грн.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, суд вважає правомірним нарахування за договором позики №75341522 від 10.08.2021 трьох відсотків річних (19,56 грн) та інфляційних втрат (136,00 грн).
У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку про часткове порушення прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором позики №2875695 від 03.08.2021 в розмірі 8000,00 грн (заборгованість за основним зобов'язанням 5000,00 грн, заборгованість за процентами 3000,00 грн), за договором позики №75341522 від 10.08.2021 в розмірі 10431,64 грн (заборгованість за основним зобов'язанням 8500,00 грн, заборгованість за процентами 1776,08 грн, три відсотки річних 19,56 грн, інфляційні втрати 136,00 грн).
Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачки, становить 18431,64 грн.
Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, як передбачено ст.4 ЗУ «Про судовий збір». Ціна позову визначена позивачем сумою стягнення 44898,79 грн.
Оскільки, суд частково задовольняє вимоги на суму 18431,64 грн, що становить 41,05% від ціни позову, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 994,40 грн (2422,40:100 х 41,05%) судових витрат у виді судового збору.
Представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідачки витрат на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.
На підтвердження витрат на правничу допомогу до заяви долучено копії договору №01/07/2024 від 01.07.2024 про надання правової допомоги, прайс-листа, заявки на надання юридичної допомоги №1759 від 01.08.2025, витяг з акту №13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема у рішеннях від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Представником позивача не надано детальний опис виконаних робіт, а беручи до уваги, що справа є малозначною і розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, за результатом оцінки доказів, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн відповідатимуть критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Оскільки, суд частково задовольняє вимоги на суму 18431,64 грн, що становить 41,05% від ціни позову, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 1231,50 грн (3000:100 х 41,05%) витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за кредитними договорами №2875695 від 03.08.2021 в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок; заборгованість за відсотками у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, заборгованість за кредитним договором №75341522 від 10.08.2021 в розмірі 10413 (десять тисяч чотириста тринадцять) гривень 64 копійок, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок; заборгованість за відсотками у розмірі 1776 (одна тисяча сімсот сімдесят шість) гривень 08 копійок; нараховані 3% річних у розмірі 19 (дев'ятнадцять) гривень 56 копійок; інфляційні втрати у розмірі 136 (сто тридцять шість) гривень 00 копійок.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» судовий збір в розмірі 994 (дев'ятсот дев'яносто чотири) гривні 40 копійки та витрати на правничу допомогу в розмірі 1231 (одна тисяча двісті тридцять одна) гривня 50 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133;
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Д. В. Свояк