Справа № 640/24156/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шувалова Тетяна Олександрівна
28 січня 2026 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Карпушової О.В.,
за участю секретаря: Михайлової І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРМАШ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРМАШ" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОРМАШ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просило:
- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.08.2020 № 0715870411;
- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.08.2020 № 0715840411.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року замінено відповідача у справі № 640/24156/20 з Головного управління ДПС у Київській області на Головне управління ДПС у м. Києві.
На підставі пункту другого розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», за результатами автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд Житомирському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року справу №640/24156/20 прийнято до провадження.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірне рішення суду та задовольнити позовні вимоги.
Доводи апелянта аналогічні, викладеним у позовній заяві, та стосуються того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки податковим органом штучно створено ситуацію, згідно якої штучно відбулось нарахування штрафних санкцій. Вказано, що судом не надано належної оцінки доводам позивача щодо некоректності відображення в електронному кабінеті ТОВ «ДОРМАШ» недоїмки, починаючи з 04.03.2017, з огляду на ряд неузгодженостей такого нарахування відповідачем.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, спірне рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРМАШ» є 29.20 Виробництво кузовів для автотранспортних засобів, причепів, напівпричепів.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100288098 має індивідуальний податковий номер 369801426586.
ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «ДОРМАШ» та встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання та порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання задекларованої платником в податкових деклараціях з податку на додану вартість.
За результатами перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено акт про результати камеральної перевірки від 25 червня 2020 року №22076/26-15-04-11-13.
Дані камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ «ДОРМАШ» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, передбачених п.57.1, п.57.3 ст.57 ПК України з урахуванням ст. 102 ПК України (таблиця 1).
Акт перевірки надіслано на адресу позивача засобами поштового зв'язку поштовим відправленням з повідомленням про вручення.
Відповідно до корінця поштового повідомлення поштове відправлення повернуто без вручення з причин закінчення терміну зберігання.
За результатами перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 04 серпня 2020 року:
- № 0715870411 форми «Ш» про застосування на підставі ст. 126 ПК України штрафних санкцій в сумі 1231,56 грн (10% від грошового зобов'язання в сумі 12 315,6 грн, затримка до 30 календарних днів);
- № 0715840411 форми «Ш» про застосування на підставі ст. 126 ПК України штрафних санкцій в сумі 39 375,13 грн (20% від грошового зобов'язання в сумі 196 875,65 грн, затримка більше 30 календарних днів).
Податкові повідомлення-рішення направлені на адресу позивача засобами поштового зв'язку поштовим відправленням з повідомленням про вручення (ідентифікатор 0410716145780), отримано позивачем 14 серпня 2020 року.
Державна податкова служба України рішенням про результати розгляду скарги від 23.11.2020 №3325316/99-00-06-05-06 залишила зазначені податкові повідомлення-рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
Позивач не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на наявність у позивача податкового боргу, на погашення якого були направлені кошти, сплачені позивачем в рахунок поточних податкових зобов'язань за вказаними вище податковими деклараціями з ПДВ, податковими повідомленнями-рішеннями податковим органом правомірно нараховано штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань на підставі ст. 126 ПК України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Перевіряючи правомірність такого рішення, суд відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України повинен перевірити, чи прийняте воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;
Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
За п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
За п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПК України, календарний квартал.
За п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
За приписами п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Так, як було встановлено судом, позивача притягнуто до відповідальності за порушення термінів сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з ПДВ.
Як зазначено в акті камеральної перевірки:
- граничний термін на сплату грошового зобов'язання визначеного в декларації з податку на додану вартість №9215828420 поданої 20.09.2019 був 30.09.2019, однак фактична сплата грошових зобов'язань, відповідно до ІКП, відбулась з затримкою граничного терміну сплати більше 30 календарних днів (фактична сплата 27.02.2020, 29.01.2020, 28.01.2020). У зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання контролюючим органом застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% відсотків суми погашення податкового боргу;
- граничний термін на сплату грошового зобов'язання визначеного в ППР форми «Ш» від 13.11.2019 №25776411 був 13.01.2020, однак фактична сплата грошових зобов'язань, відповідно до ІКП, відбулась з затримкою граничного терміну сплати більше ніж 30 днів, а саме 16.04.2020 та 18.03.2020 У зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання контролюючим органом застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% відсотків суми погашення податкового боргу;
- граничний термін на сплату грошового зобов'язання визначеного декларації з податку на додану вартість №9305802844 поданої 19.12.2019 був 30.12.2020, однак фактична сплата відбулась з затримкою граничного терміну сплати більше 30 календарних днів (фактична сплата 18.03.2020 та 27.02.2020). У зв'язку з порушенням граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання контролюючим органом застосовано штрафну санкцію у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу;
- граничний термін на сплату грошового зобов'язання визначеного в декларації з податку на додану вартість №9331268409 поданої 17.01.2020 був 30.01.2020 однак фактична сплата грошових зобов'язань, відповідно до ІКП, відбулась з затримкою граничного терміну сплати більше 30 днів, а саме 16.04.2020. У зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання контролюючим органом застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% відсотків суми погашення податкового боргу;
- граничний термін на сплату грошового зобов'язання визначеного в ППР форми «Ш» від 13.11.2019 №25773411 був 13.01.2020, однак фактична сплата відбулась 18.03.2020 з затримкою сплати більше 30 днів. У зв'язку з порушенням граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання контролюючим органом застосовано штрафну санкцію у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу;
- граничний термін на сплату грошового зобов'язання визначеного в декларації з податку на додану вартість №9030416101 поданої 20.02.2020 був 01.03.2020, однак фактична сплата грошових зобов'язань, відповідно до ІКП, відбулась з затримкою граничного терміну сплати більше 30 календарних днів (фактична сплата відбулась 27.04.2020). У зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання контролюючим органом застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% відсотків суми погашення податкового боргу;
- граничний термін на сплату грошового зобов'язання визначеного в ППР форми «Ш» від 03.03.2020 №245600411 був 22.04.2020, однак фактична сплата грошових зобов'язань, відповідно до ІКП, відбулась з затримкою граничного терміну сплати більше 30 днів (фактична сплата відбулась 12.06.2020). У зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання контролюючим органом застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% відсотків суми погашення податкового боргу;
- граничний термін на сплату грошового зобов'язання визначеного в ППР форми «Ш» від 03.03.2020 №245620411 був 22.04.2020, однак фактична сплата грошових зобов'язань, відповідно до ІКП, відбулась з затримкою граничного терміну сплати до та більше 30 днів (фактична сплата відбулась 12.06.2020, 15.05.2020, 25.05.2020, 21.05.2020). У зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання контролюючим органом засновано штрафну санкцію у розмірі 10% та 20% відсотків суми погашення податкового боргу;
- граничний термін на сплату грошового зобов'язання визначеного в декларації з податку на додану вартість №9083628768 поданої 17.04.2020 був 30.04.2020, однак фактична сплата грошових зобов'язань, відповідно до ІКП, відбулась з затримкою граничного терміну сплати більше 30 календарних днів (фактична сплата відбулась 15.06.2020 та 12.06.2020). У зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання контролюючим органом застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% відсотків суми погашення податкового боргу;
- граничний термін на сплату грошового зобов'язання визначеного в декларації з податку на додану вартість №9030416101 поданої 20.02.2020 був 01.03.2020, однак фактична сплата грошових зобов'язань, відповідно до ІКП, відбулась з затримкою граничного терміну сплати більше 30 календарних днів (фактична сплата відбулась 16.04.2020). У зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання контролюючим органом застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% відсотків суми погашення податкового боргу;
- граничний термін на сплату грошового зобов'язання визначеного в декларації з податку на додану вартість №9056183505 поданої 18.03.2020 був 30.03.2020, однак фактична сплата грошових зобов'язань, відповідно до ІКП, відбулась з затримкою граничного терміну сплати до та більше 30 днів (фактична сплата відбулась 15.05.2020 та 27.04.2020). У зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання контролюючим органом застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% та 20% відсотків суми погашення податкового боргу.
Відповідно до розрахунків штрафних санкцій, застосованих спірними податковими повідомленнями-рішеннями:
штрафні санкції у розмірі 10% від грошового зобов'язання 123 15,60 грн (ппр №0715870411) за затримку сплати зобов'язань до 30 днів за податковою декларацією з податку на додану вартість від 18.03.2020; податковим повідомленням-рішенням від 03.03.2020 №0245620411;
штрафні санкції у розмірі 20% від грошового зобов'язання 196 875,65 грн (ппр №0715840411) за затримку сплати зобов'язань більше 30 днів за податковими деклараціями з податку на додану вартість від 20.09.2019, від 19.12.2020, 17.01.2020, від 17.04.2020, 18.03.2020, податковими повідомленнями-рішеннями від 03.03.2020 №0245620411, № 0245600411, від 13.11.2019 № 025773411.
Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 за № 025773411 міститься в розрахунку штрафних санкцій, проте податковим органом до суду в обґрунтування правомірності свої рішень надано копію податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 за № 025765411.
З цього приводу у додаткових поясненнях від 24 липня 2025 року відповідач пояснив, що за результатами перевірки встановлено факти порушення граничних строків сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість визначених п.57.1, п.57.3 ст.57 ПКУ та складено акт про результати камеральної перевірки від 23.09.2019 №3147/26-15-04-11-13.
Згідно інформаційного ресурсу ДПС України, на підставі висновків перевірки, згідно з п.54.3 ст.54 та відповідно до ст. 126 ПК України, ГУ ДПС у м. Києві винесено ППР від 13.11.2019 №025773411 та №025776411 про застосування до ТОВ «ДОРМАШ» штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по ПДВ у розмірі 10% та 20%, в сумі - 2316,52 грн та 11 760,96 грн відповідно. Оригінали матеріалів вказаної перевірки з доказами направлення/вручення платнику передано для подальшого зберігання до відділу архівного діловодства управління документального забезпечення та електронного документообігу. За письмовим зверненням управління оподаткування юридичних осіб, відділом архівного діловодства управління документального забезпечення та електронного документообігу було надано скановані копії матеріалів перевірки ТОВ «ДОРМАШ», а саме - акт від 23.09.2019 №3147/26-15-04-11-13 та винесених на підставі висновків перевірки ППР з доказами направлення/вручення платнику.
Позивачем вказано, що органами ДПС не враховані як своєчасно сплачені платежі до бюджету:
- за 2017 рік на суму 7527,00 грн платіжне доручення №514 від 20.07.2017, на суму 14 146,00 грн платіжне доручення №654 від 20.09.2017, на суму 54 989,00 грн платіжне доручення №581 від 20.10.2017, на суму 29 540,00 грн платіжне доручення №621 від 20.12.2017;
- за 2018 рік на суму 457,00 грн платіжне доручення №642 від 31.01.2018, на суму 26 205,00 грн платіжне доручення №853 від 28.12.2017.
Також позивачем наведено перелік декларацій та платіжних доручень за період 2019-2020 років, за якими, на його переконання, своєчасно сплачені грошові зобов'язання.
Так, податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2019 року від 20.09.2019 (граничний термін сплати 30.09.2019) визначені грошові зобов'язання в сумі 45 216,00 грн та сплачені платіжним дорученням № 1067 від 25.09.2019 в сумі 45 216,00 грн.
Податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2019 року від 19.12.2019 (граничний термін сплати 30.12.2019) визначені грошові зобов'язання в сумі 34 843,00 грн та сплачені платіжним дорученням № 1124 від 28.11.2019 на суму 9 800,00 грн, платіжним дорученням № 1145 від 24.12.2019 на суму 25 043,00 грн.
Податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2020 року від 20.02.2020 (граничний термін сплати 01.03.2020) визначені грошові зобов'язання в сумі 28 507,00 грн та сплачені платіжним дорученням № 1206 від 27.02.2020 в сумі 28 600,00 грн.
Податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2020 року від 18.03.2020 (граничний термін сплати 30.03.2020) визначені грошові зобов'язання в сумі 32 396,00 грн, сплачені платіжним дорученням № 1219 від 18.03.2020 на суму 32 400,00 грн.
Податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2020 року від 17.04.2020 (граничний термін сплати 30.04.2020) визначені грошові зобов'язання в сумі 46 915,00 грн, сплачені платіжним дорученням № 1227 від 15.04.2020 в сумі 15 000,00 грн, платіжним дорученням № 1227 від 16.04.2020 в сумі 31 956,15 грн.
За наведених обставин позивач звертає увагу, що ним не було порушено граничних строків сплати сум грошових зобов'язань, передбачених п. 57.1 ст. 57 ПК України.
З приводу податкових повідомлень-рішень, які наведені в таблиці до Акту перевірки, від 13.11.2019 № 025776411, від 03.03.2020 № 0245620411, № 0245600411 зазначає, що взагалі їх не отримував та за ними розраховувались різні суми штрафних санкцій унаслідок дублювання.
Відповідачем надано копії актів камеральних перевірок позивача, на підставі яких були прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 025776411, від 03.03.2020 № 0245620411, № 0245600411 та докази надіслання їх засобами поштового зв'язку у відповідності до ст. 42 ПК України.
За даними ІКП ТОВ «ДОРМАШ» з податку на додану вартість:
- станом на 31.12.2017 обліковується заборгованість в сумі 14 822,80 грн;
- станом на 31.12.2018 обліковується заборгованість в сумі 43 267,42 грн;
- станом на 31.12.2019 обліковується заборгованість в сумі 68 461,61 грн;
- станом на 31.12.2020 обліковується заборгованість в сумі 85 883,37 грн
Також судом установлено, що станом на 31.12.2021 обліковується заборгованість в сумі 8525,00 грн; станом на 31.12.2022 - переплата в сумі 340 грн, станом на 31.12.2023 - переплата в сумі 57 508 грн, станом на 31.12.2024 - переплата на суму 43 299 грн, станом на 31.05.2025 - переплата в сумі 43 299 грн.
За даними ІКП позивачем сплачено до бюджету:
- у 2017 році 106 111 грн;
- у 2018 році 59 153 грн;
- у 2019 році 275 140 грн;
- у 2020 році 336 445 грн.
Щодо додаткових пояснень ТОВ «ДОРМАШ» від 13 липня 2025 року (щодо меморіальних ордерів №39 та №40) відповідач зазначив, що 16.07.2015 та 21.07.2015 відбулось зарахування коштів на електронний рахунок СЕА ПДВ, що підтверджується доданим реєстром транзакцій.
Аналізуючи реєстр транзакцій СЕА ПДВ вбачається, що кошти списувались саме у розмірі податкових зобов'язань визначених в податкових деклараціях з ПДВ.
Суд першої інстанції у цьому випадку не встановив, що зарахування коштів за меморіальними ордерами №39 та №40 впливає на зміст спірних правовідносин та застосування штрафних санкцій за оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями.
Податковий орган зазначив, що за даними ІКП була нарахована пеня на підставі несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні від 13.12.2016 №0038251201 у період з 06.03.2017 по 24.07.2017, що не підпадає під період звільнення від нарахування пені відповідно до вимог законодавства України щодо COVID-19.
З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов висновку, що сплата податкового зобов'язання перед погашенням податкового боргу, тобто з порушенням правил пункту 87.9 статті 87 ПК України, внаслідок чого контролюючий орган здійснює зарахування коштів на погашення податкового боргу замість платника, не може вважатися належною сплатою податкового зобов'язання та тягне за собою відповідальність, передбачену пунктом 126.1 статті 126 ПК України.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів погоджується з доводами апелянта стосовно того, що судом не надано належної оцінки твердженням щодо некоректності відображення в електронному кабінеті ТОВ «ДОРМАШ» недоїмки, починаючи з 04.03.2017, з огляду на неузгодженості нарахування.
Враховуючи надані органами ДПС в Акті перевірки, а також в актах перевірки № 3147/26-15-04-11-13 від 23.09.2019 та № 3147/26-15-04-11-13 від 20.01.2020 таблиці щодо розрахунку штрафних санкцій за 2019-2020 роки, слід зазначити, що співставляючи вказані дані та дані податкових декларацій з податку на додану вартість з відповідними платіжними дорученнями, вбачається, що ТОВ «ДОРМАШ» не було порушено граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість.
Відповідачем не надано податкового повідомлення-рішення від 13.12.2016 № 0038251201, яким останній обґрунтовує виникнення у позивача податкового боргу, починаючи з 2016 року та, відповідно який повинен був бути відображений в електронному кабінеті позивача максимум у лютому 2017 року, проте таке відображення відсутнє.
В наданому витязі з ІКП за 2016 рік відсутні будь-які дані щодо здійснення операцій, жодні податкові повідомлення-рішення, податковий борг, пеня, штрафні санкції та інші додаткові нарахування за 2016 рік не обліковуються.
Станом на 25.07.2017, 27.09.2017, 27.10.2017 у витязі з ІКП за 2017 рік містяться відомості про нарахування пені згідно ст.129 ПК України з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Відповідачем після 12.03.2020 здійснено нарахування штрафних санкцій платнику податків ТОВ «ДОРМАШ».
У розрахунку штрафних санкцій, що є додатком до акта перевірки встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 за № 025773411 міститься в розрахунку штрафних санкцій, проте податковим органом до суду в обґрунтування правомірності своїх рішень надано копію податкового повідомлення-рішення від 13.11.2019 за № 025765411. Тобто в основу розрахунку штрафних санкцій в акті перевірки, що стало підставою винесення спірних податкових повідомлень-рішень покладено неіснуюче податкове повідомлення-рішення.
Суд першої інстанції розцінив таке як технічну помилку, що не впливає на зміст спірних правовідносин, проте, така оцінка є недоречною, адже останнє стосується технічної помилки оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а не покладеного в основу застосованої штрафної санкції, якому мають бути присутні всі ідентифікуючі ознаки.
Відповідач, який є органом державної влади, повинен діяти у відповідності до законодавства, а тому зазначення у розрахунку штрафних санкцій неіснуючого податкового повідомлення-рішення вказує на неправомірність останнього.
Місцевим адміністративним судом проігноровано не враховано практику Верховного Суду, яка стосується превалювання суті первинних документів платника податків над формальним внесенням їх даних податковим органом до ІКП такого платника податку.
Так, у постанові КАС ВС від 22.02.2023 у справі № 810/5928/15 міститься правовий висновок щодо некоректного відображення у податкового органу в АІС "Податковий блок" в програмі "Обробка податкової звітності та платежів" показників податкової декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2014 року в рядках 10.1, 17, 18, 25, 25.1, що призвело до утворення податкового боргу та його послідовне збільшення на суму самостійно визначених податкових зобов'язань згідно декларацій з податку на додану вартість за вересень, листопад 2014 року та січень 2015 року. Проте, вказаним товариством було сплачено суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вказані періоди.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, погоджується з аргументами апелянта стосовно того, що у зв'язку з невчасним внесенням відповідних даних відповідачем до ІКП позивача, контролюючий орган некоректно відобразив такі відомості як податковий борг, який не існував.
Наведене свідчить про те, що податковим органом в основу висновків акта перевірки та винесенні спірних податкових повідомлень-рішень покладені невірно сформовані розрахунки з ІКП платника податків, при цьому не взяті до уваги первинні документи позивача (податкові декларації) та докази оплати по них.
Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві № 0715870411 від 04.08.2020 та № 0715840411 від 04.08.2020.
Доводи апеляційної скарги свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк містять аргументовані доводи щодо неповного з'ясування обставини справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам.
Викладене у сукупності свідчить про наявність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРМАШ" до Головного управління ДПС у м. Києві.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку за наслідками розгляду даної справи.
Оцінюючи наявність підстав для розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то на користь позивача з відповідача слід стягнути судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 7357,00 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРМАШ" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРМАШ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року - скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0715870411 від 04.08.2020 та № 0715840411 від 04.08.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРМАШ" (ЄДРПОУ 36980146) витрати зі сплати судового збору в розмірі 7357,00 грн (сім тисяч триста п'ятдесят сім грн 00 коп.).
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. В. Карпушова
Повний текст постанови складено 06.02.2026.