Справа № 640/28790/20 Суддя (судді) першої інстанції: Стефанов С.О.
09 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши у порядку у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС Україна" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,
Рух справи.
18.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТС Україна" (надалі - ТОВ "ЕТС Україна") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100080/2020/200013/2 від 08.09.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100080/2020/00135 від 08.09.2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне рішення є протиправним, оскільки ним у митній декларації було визначено митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту) і на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товару, і подані документи не містять розбіжностей.
Внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду м.Київа вказана справа 27.03.2025 надійшла на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 р. позов задоволено у повному обсязі: визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100080/2020/200013/2 від 08.09.2020 року та визнано протиправною та скасовано Картку відмови Київської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100080/2020/00135 від 08.09.2020 року.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подані документи, які підтверджують протиправність спірного рішення, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, протилежне не довів.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що в наявних у митниці документах, які надавались декларантом на підтвердження заявленої митної вартості за основним методом, відсутні всі відомості щодо фактично сплаченої ціни товарів, та що підтверджують числові значення всіх обов'язкових складових митної вартості товарів, повноту їх додавання до ціни товару, тим самим декларантом заявлено митниці неповні відомості про митну вартість товарів та обраний метод її визначення. Декларантом не усунуто наявні обставини, які унеможливлюють визначення митної вартості за основним методом. Відтак, відомості, що містяться в наданих декларантом документах є необ'єктивними, не підтверджені належним чином документально, чим порушено вимоги частини 2 статті 52, частини 21 статті 58 та частини 2 статті 52 Митного кодексу України. Декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів та обраний метод її визначення. Обраний декларантом метод за ціною договору не відповідає умовам, визначеним в статті 58 глави 9 Митного кодексу України, а також наявні обставини, визначені частиною 2 статті 58 Митного кодексу України, у зв'язку з чим застосування методу за ціною договору неможливо.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2025 року відкрито апеляційне провадження та справу витребувано з суду першої інстанції, та після її надходження, ухвалою від 21.10.2025 призначено до слухання в порядку письмового провадження.
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не надано.
Розгляд справи з поважних причин було продовжено.
Колегія суддів, розглянувши справу у письмовому провадженні, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «ETC Україна» (позивач) на підставі зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу № 10/11/14/01 від 10.11.2014 року та додатку № 776 від 07.09.2020 року до нього, укладеного між ТОВ «ETC Україна», як покупцем, з компанією - UTS Scandinavia (Швеція), як продавцем, придбало та здійснювало імпорт в Україну товару: ровінги (рівниця) StarRov PR 440 2400 086 Grade А та StarRov PR 440 4800 086 Grade А виготовлені зі скловолокна сполученого за допомогою емульсії на основі скла Е-типу. Використовуються для виробництва склопластикових виробів. Виробник: Johns Manville Slovakia. A.S. (ТОВ «Джонс Манвіл Словаччина») країна виробництва - SK (Словацька Республіка), торгівельна марка StarRov на умовах поставки СРТ Руська Лозова (Інкотермс 2010).
Згідно умов п. 1.2. вказаного контракту, конкретні умови кожної окремої поставки, в тому числі, асортимент товарів, їх ціна за одиницю, одиниці виміру, загальна кількість і вартість, умови поставки визначаються у додатках до контракту.
Відповідно до додатку № 776 від 07.09.2020 року до контракту продавець здійснює поставку товару на умовах СРТ Руська Лозова згідно Інкотермс 2010, а саме:
- товару StarRov PR 440 2400 086 Grade А у кількості - 10464 кг. у сумі 7377,12 євро (0,705 євро/кг);
- товару StarRov PR 440 4800 086 Grade А у кількості - 10246 кг. у сумі 7223,4 євро (0,705 євро/кг).
Позивач з метою митного оформлення вищевказаного товару через свого представника ТОВ «ВЕСТПОРТ», який діяв на підставі договору про надання послуг митного брокера № 2609/0028 від 26.09.2017, подали до м/п «Київ-східний» ВМК УДЦТ «Ліски» Київської митниці Держмитслужби електронні митні декларації, а саме: 08.09.2020 року електронну декларацію № UA100080/2020/523055 з метою митного оформлення товару: ровінги (рівниця): StarRov PR 440 2400 086 Grade А у кількості - 10464 кг. та StarRov РR 440 4800 086 Grade А у кількості - 10246 кг. виготовлені зі скловолокна сполученого за допомогою емульсії на основі скла Е-типу. Використовується для виробництва склопластикових виробів торгівельна марка StarRov. Виробник: Johns Manville Slovakia. A.S. :a умовах поставки CPT Руська Лозова.
Загальна вартість згідно контракту (додаток № 776 від 07.09.2020 року) - 14600,55 євро.
Митну вартість товару було визначено декларантом за основним методом - 14600,55 євро.
Позивач через представника на підтвердження заявленої митної вартості надав митному органу документи, які передбачені частинами 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України, та додаткові документи відповідно до запиту, що надійшов від митного органу 08.09.2020 року о 11:34 год. «про надання додаткових документів за частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України», загальний перелік яких наведений у графі 44 ЕМД № UA100080/2020/523055: Сертифікат якості 0000018011 та 0000018012 від 04.09.2020 року; Пакувальний лист 802624131 від 04.09.2020 року; Рахунок-фактура (інвойс) Виробника товару Johns Manville Slovakia. A.S. (Декларація-інвойс, складеної уповноваженим (схваленим) експортером) № 902430815 від 03.09.2020 року, виставленого продавцю товару - UTS Scandinavia (Швеція) на суму 12426,00 євро; Рахунок-фактура (інвойс) продавця UTS Scandinavia (Швеція), виставленого позивачу № Е 916868 від 07.09.2020 року на суму 14600,55 євро; Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 841187 від 04.09.2020 року; Прайс-лист виробника від 01.07.2020 року; зовнішньоекономічний контракт № 10/11/14/01 від 10.11.2014; додаток до зовнішньоекономічного контракту № 776 від 07.09.2020 року; договір про надання послуг митного брокера № 2609/0028 від 26.09.2017; Заявка по транспорту на 03.09.2020 року; Копія Договору купівлі-продажу № 69 від 14 травня 2019 року за яким здійснювався год аж товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку України; Запит ціни від 31.08.2020 року; Комерційна пропозиція від 31.08.2020 року; Лист від 08.09.2020 року; Лист-пояснення від 16.07.2020 року; Копія митної декларації країни відправлення № MRN 20SK5864EX02675902 від 04.09.2020 року; Копія банківської виписки про надходження грошових коштів за господарськими операціями щодо продажу аналогічного товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку України від 23.09.2019 року; Копія банківської виписки про надходження грошових коштів за господарськими операціями щодо продажу аналогічного товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку України від 22.10.2019 року; Копія видаткової накладної № 2356 від 09.08.2019 року щодо продажу аналогічного товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку України; Копія видаткової накладної № 2805 від 23.09.2019 року щодо продажу аналогічного гару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку України; Копія видаткової накладної № 1888 від 20.07.2020 року щодо продажу аналогічного товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку України; Копія видаткової накладної № 2204 від 12.08.2020 року щодо продажу аналогічного товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку України; Копії податкової накладної № 112 складеної за фактом здійснення господарських операцій щодо продажу товару згідно видаткової накладної № 2356 від 09.08.2019 року; Копії податкової накладної № 269 складеної за фактом здійснення господарських операцій щодо продажу товару згідно видаткової накладної № 2805 від 23.09.2019 року; Копія витягу ЄРПН про реєстрацію податкових накладних; Копія рахунку № 1187 від 04.05.2020 року; Копія специфікації № 46 від 12.08.2020 року до договору купівлі-продажу № 21 від 03 квітня 2017 року за яким здійснювався продаж товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку; Копія Договору купівлі-продажу № 21 від 03 квітня 2017 року за яким здійснювався продаж товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку; Копія комерційної пропозиції 31082020/01 від 31.08.2020 року.
08.09.2020 відповідач отримавши вказані документи надіслало на адресу декларанта електронне повідомлення: «Додатковий запит на документи відповідно до частини 15 статті 58 Митного кодексу та частини 4 статті 53 Митного Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 320 Митного кодексу України (далі - Кодекс), форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
Отже, митним органом було прийнято рішення в результаті вивчення «додатково наданих . гарантом документів та встановлено що покупець ТОВ «ЕТС Україна» та продавець «United Trading System Scandinavia АВ» входять до однієї групи компаній» з чого було зроблено висновок про необхідність надання документів за п.4 ст. 53 МКУ.
У подальшому, оскільки документів, що вимагалися митним органом від декларанта на момент подання митної декларації № UA100080/2020/523055 від 08.09.2020 року не було оскільки товар ще не було реалізовано на митній території України, а подані документи щодо відчуження ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України, митним органом не прийняті до уваги 08.09.2020 року ТОВ «ВЕСТПОРТ», який діяв на підставі з говору про надання послуг митного брокера № 2609/0028 від 26.09.2017 року звернулось до митного органу з листом в якому просило завершити митне оформлення на підставі вже зданих документів.
В той же день відповідач електронним повідомленням надіслав на адресу позивача Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100080/2020/200013/2 від 08.09.2020 року згідно якого визначено митну вартість товару та збільшено її до 32930,97 євро за 20710 кг. (тобто 1,5901 євро/кг).
У зв'язку із прийняттям Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100080/2020/200013/2 від 08.09.2020 року митним органом було видано Картку відмови UA 100080/2020/00135 від 08.09.2020 року в прийнятті митної декларації, митному і оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення в якій зазначено причину відмови: ст. 256 МК України, Постанова ПКМУ № 450 від 21.05.2012, рішення про коригування митної вартості товарів № UA100080/2020/200013/2 від 08.09.2020 року. Роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: Подати до митного оформлення нову МД з урахуванням тішення про коригування митної вартості товарів № UA100080/2020/200013/2 від 08.09.2020 року.
Внаслідок прийняття Рішення про коригування митної вартості № А100080/2020/200013/2 від 08.09.2020 року митна вартість імпортованого товару збільшилась із заявленої 14600,55 євро, що становило 479042,59 грн. до 32930,97 євро, що становило 1080461,83 грн.
Отже, на підставі вказаного, митні платежі з податку на додану вартість збільшились з 95808,52 грн. до 216092,37 грн. тобто (різниця) на 120283,85 грн.
Збільшення митної вартості товару призвело до додаткових витрат TOB «ЕТС країна» у сумі - 120283,85 грн. зі сплати податку на додану вартість. Додаткові витрати позивача, підтверджуються записами у графі № 48 «подробиці розрахунків» (вид 028), вказаної митної декларації.
Після здійснення коригування митної вартості, товари були випущені у вільний обіг шляхом подання позивачем нової ЕМД № UA100080/2020/523132 від 08.09.2020 року та надання гарантій відповідно до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України.
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно стаття 1 Митного кодексу України (надалі МК України і в редакції на день виникнення спірних правовідносин) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
У ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ст. 246 МК України , метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України визначає перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу.
Для виконання митних формальностей щодо товарів, які переміщуються у митному режимі транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, використовуються також електронна транзитна система, електронна система управління гарантіями та їх складові.
У разі якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності участі у виконанні митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення посадової особи митного органу, такі митні формальності виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі.
Інформація про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі вноситься до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України та передається декларанту або уповноваженій ним особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно із ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина четверта статті 52 Митного Кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини друга та третя статті 57 Митного кодексу України).
Відповідно до положень частини четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина дев'ята 9 статті 58 Митного Кодексу України).
Відповідно до приписів частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 57 цього Кодексу).
З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з визначеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.
Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено обов'язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов'язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).
Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації).
Згідно з приписами п. 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.
При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).
Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Стаття 55 МК України встановлює.
1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.
Висновки суду.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України та згідно з вимогами ст. 368 МК України.
Матеріалами справи підтверджено, що надіслане митницею повідомлення про надання документів не містить інформації, що дозволяла б з'ясувати, які саме відомості про складові числового значення митної вартості відсутні або не підтверджуються поданими позивачем документами.
Зазначені відповідачем у повідомленні недоліки (невідповідність платіжних доручень сумі фактурної вартості) не дають підстави для висновку про відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та не може бути підставою для витребування у позивача додаткових документів.
Крім того, відповідач в електронному повідомленні зобов'язав позивача надати додаткові документи, проте, не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити, чим необґрунтовано обмежив позивача в можливості довести митному органу правильність визначення митної вартості товару за основним методом.
Аналізуючи зміст вказаних повідомлень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.
Крім того, такий висновок зроблено з урахуваунням правової позиції Верховного суду висловлену у постанові від 23.04.2021 у справі №808/1402/18, а саме щодо протиправності невмотивованого та безпідставного витребування митним органом додаткових документів, оскільки необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Матеріалами справи підверджено, що позивач на підтвердження заявленої митної вартості надав митному органу документи, які передбачені частинами 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України, та додаткові документи відповідно до запиту, що надійшов від митного органу 08.09.2020 року о 11:34 год. «про надання додаткових документів за частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України», загальний перелік яких наведений у графі 44 ЕМД № UA100080/2020/523055: Сертифікат якості 0000018011 та 0000018012 від 04.09.2020 року; Пакувальний лист 802624131 від 04.09.2020 року; Рахунок-фактура (інвойс) Виробника товару Johns Manville Slovakia. A.S. (Декларація-інвойс, складеної уповноваженим (схваленим) експортером) № 902430815 від 03.09.2020 року, виставленого продавцю товару - UTS Scandinavia (Швеція) на суму 12426,00 євро; Рахунок-фактура (інвойс) продавця UTS Scandinavia (Швеція), виставленого позивачу № Е 916868 від 07.09.2020 року на суму 14600,55 євро; Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 841187 від 04.09.2020 року; Прайс-лист виробника від 01.07.2020 року; зовнішньоекономічний контракт № 10/11/14/01 від 10.11.2014; додаток до зовнішньоекономічного контракту № 776 від 07.09.2020 року; договір про надання послуг митного брокера № 2609/0028 від 26.09.2017; Заявка по транспорту на 03.09.2020 року; Копія Договору купівлі-продажу № 69 від 14 травня 2019 року за яким здійснювався год аж товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку України; Запит ціни від 31.08.2020 року; Комерційна пропозиція від 31.08.2020 року; Лист від 08.09.2020 року; Лист-пояснення від 16.07.2020 року; Копія митної декларації країни відправлення № MRN 20SK5864EX02675902 від 04.09.2020 року; Копія банківської виписки про надходження грошових коштів за господарськими операціями щодо продажу аналогічного товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку України від 23.09.2019 року; Копія банківської виписки про надходження грошових коштів за господарськими операціями щодо продажу аналогічного товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку України від 22.10.2019 року; Копія видаткової накладної № 2356 від 09.08.2019 року щодо продажу аналогічного товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку України; Копія видаткової накладної № 2805 від 23.09.2019 року щодо продажу аналогічного гару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку України; Копія видаткової накладної № 1888 від 20.07.2020 року щодо продажу аналогічного товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку України; Копія видаткової накладної № 2204 від 12.08.2020 року щодо продажу аналогічного товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку України; Копії податкової накладної № 112 складеної за фактом здійснення господарських операцій щодо продажу товару згідно видаткової накладної № 2356 від 09.08.2019 року; Копії податкової накладної № 269 складеної за фактом здійснення господарських операцій щодо продажу товару згідно видаткової накладної № 2805 від 23.09.2019 року; Копія витягу ЄРПН про реєстрацію податкових накладних; Копія рахунку № 1187 від 04.05.2020 року; Копія специфікації № 46 від 12.08.2020 року до договору купівлі-продажу № 21 від 03 квітня 2017 року за яким здійснювався продаж товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку; Копія Договору купівлі-продажу № 21 від 03 квітня 2017 року за яким здійснювався продаж товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку; Копія комерційної пропозиції 31082020/01 від 31.08.2020 року.
Відповідно до положень частини восьмої статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена особа має можливість надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Позивач 28.10.2020 року після реалізації ввезеного товару на митній території України та отриманню коштів за продані товари ТОВ «ЕТС Україна» звернулося до Київської митниці Держмитслужби з відповідною заявою вих. № 113/20 від 28.10.2020 року в якій зазначило наступне: «ТОВ «ЕТС Україна» випустила товари у вільній обіг під гарантійні зобов'язання за митної декларації від 08.09.2020 року № UA100080/2020/523132 відповідно до положень частини сьомої статті 55 Митного кодексу України. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена особа має можливість надати органу доходів і зорів додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Оскільки строк дії фінансових гарантій не завершений - відстрочення за вищевказаною митною декларацією - 07.12.2020 року, надаємо для розгляду додаткові документи щодо продажу ввезеного товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку України за п.4 ст. 53 МК України, яких не було в наявності у декларанта на момент подання митної декларації № UA100080/2020/523055 від 08.09.2020 року за якою відмовлено в митному оформленні оскільки товар декларантом ще не було реалізовано на митній території України, а саме: Копія банківської виписки про надходження грошових коштів за господарською операцією згідно видаткової накладної № 2593 від 09.09.2020 року, щодо продажу товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку; Копія податкової накладної № 157 від 09.09.2020 року складеної за фактом здійснення господарської операції щодо продажу товару згідно видаткової накладної № 2593 від 09.09.2020 року заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку; Копії квитанцій про реєстрацію податкової накладної № 157 від 09.09.2020 року складеної за фактом здійснення господарської операції щодо продажу товару згідно видаткової накладної № 2593 від 09.09.2020 року заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку; Копія витягу ЄРПН про реєстрацію податкової накладної № 157 від 09.09.2020 року складеної за фактом здійснення господарської операції щодо продажу товару згідно видаткової накладної № 2593 від 09.09.2020 року заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку; Копія Договору купівлі-продажу № 21 від 03 квітня 2017 року за яким здійснювався продаж товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку; Копія видаткової накладної № 2593 від 09.09.2020 року; Копія Рахунку на оплату № 3018 від 09.09.2020 року за Договором купівлі-продажу № 21 від 03 квітня 2017 року: та просимо прийняти рішення щодо скасування рішення про коригування митної вартості від 08.09.2020 p. №UA100080/2020/200013/2.».
Таким чином, враховуючи наведені обставини та вказані норми закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що TOB «ЕТС Україна» надало всі наявні на можливі документи передбачені ст. 53 МК України, навіть ті що не мають ніякого відношення до визначення митної вартості, проте, відповідач не враховуючи наданий перелік документів прийняв спірне Рішення, яке є необгрунтованим і не мотивованим, тобто суперечить положенням ст.2 КАСУкраїни.
Апелянт такий висновок суду першої інстанції не спростував.
Щодо решти доводів апелянта, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно прийнято до уваги правові позиції Верховного Суду висловлену у справах № № 815/1718/16, 820/3767/16, №813/7272/13-а, 804/2997/17, 820/3231/16, 813/1229/16, оскільки відповідно до ст.242 КАС України такі висновки є обов'язковими, і вони спростовують доводи відповідача.
Отже, враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, суд першої інстанції проаналізував і дав оцінку всім обставинам у цій справі і всім доводам відповідача, і тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивач подав документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а відповідач не довів правомірність спірно рішення належними та допустимими доказами.
Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості, хоча такий обов'язок законодавством покладено на суб'єкта владних повноважень, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а доводи апелянта є такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Надаючи оцінку всім доводам сторін та учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 р. - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС Україна" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.В. Файдюк