Справа № 620/10772/25
09 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Чуприни О.В., суддів Попової О.Г., Говоруна О.В., розглянувши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 3 резолютивної частини коментованої ухвали суду встановлено Військовій частині НОМЕР_1 з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність апеляційної скарги до вимог, встановлених пунктом 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, шляхом надання (долучення) до апеляційної скарги платіжного доручення про сплату (доплату) судового збору в розмірі 1 453,44 гривень.
За змістом довідки про доставку електронного листа, коментована ухвала суду доставлена до електронного кабінету апелянта 26.01.26 о 19 год. 14 хв., відтак з урахуванням частини 6 статті 251 Кодексу, вважається врученим 27.01.2026. Отже, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги (з урахуванням вихідних днів) є 06.02.2026.
На адресу суду 04.02.2026 надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 , у якому остання просить відстрочити та/або розстрочити сплату судового збору та продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Розглядаючи коментоване клопотання, суд виходить із наступного.
Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору та перелік суб'єктів, до яких такі умови можуть бути застосовані, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 наголосила, що частина 1 статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України "Про судовий збір" конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Водночас у нормах частини 2 статті 132 КАС відсилання до норм Закону України "Про судовий збір", зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Так само суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Поміж викладеного суд зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною для відстрочення сплати судового збору.
Усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Крім того, колегія суддів зазначає, що за приписами частини 2 статті 121 КАС встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Однак, статтею 44 КАС передбачено перелік змагальних прав учасників справи.
Положеннями наведеної норми КАС чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання процесуальних обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо сплати судового збору.
Для цього скаржник як особа, зацікавлена у апеляційному перегляді, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Це правило ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених на нього завдань.
Вказані висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 17.05.2022 у справі №826/13250/18.
Звертаючись із вказаними клопотаннями до суду, апелянтом долучено докази звернень до ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно оплати судового збору у справі №620/10772/25, датовані як до подання апеляційної скарги, так і опісля постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, зі змісту яких колегія суддів доходить висновку про вчинення ним дій, спрямованих на виконання процесуального обов'язку з долучення до апеляційної скарги документу про сплату судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необґрунтованість клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у зв'язку з чим останнє не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 121 КАС України, якщо інше не встановлено законом, питання про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Разом з тим, з урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне продовжити процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого ухвалою суду від 26.01.2026.
За змістом частини 6 статті 121 КАС України про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтею 121, статтями 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору.
2. Задовольнити клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
3. Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 процесуальний строк до 16 лютого 2026 року, встановлений ухвалою суду від 26.01.2026 на усунення недоліків апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, шляхом:
надання (долучення) до апеляційної скарги платіжного доручення (квитанції) про сплату (доплату) судового збору в розмірі 1 453,44 гривень.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Чуприна О.В.
Суддя Попова О.Г.
Суддя Говорун О.В.