Справа №523/26656/25
Провадження №1-кп/523/1089/26
про продовження строку застосування запобіжного у вигляді тримання під вартою
09 лютого 2026 року м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора Пересипської окружної прокуратури м.Одеси - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого (підсудного) - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання вказаного прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в межах розгляду кримінального провадження №12025162490001745, внесеного до ЄРДР 19.10.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Копанка Слободзейського району Республіки Молдова, громадянина Республіки Молдова, з неповною середньою освітою; неодруженого та офіційно непрацевлаштованого; не має місця реєстрації на території України, до затримання фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не має судимості в силу ст.89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
На розгляді Пересипського районного суду м.Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Прокурором ОСОБА_3 до суду подано письмове клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підсудного ОСОБА_5 , яке мотивоване тим, що останній має негативну репутацію, наразі обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 5 років, а тому він не може не усвідомлювати ймовірність тривалого перебування в місцях позбавлення волі у разі визнання його винуватим; вказаний підсудний є громадянином Республіки Молдови, в минулих роках нелегально мігрував в Україну, а тому має реальну можливість безперешкодно змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон; ознайомившись з матеріалами досудового розслідування, підсудному стали відомі адреси проживання та контактні дані свідків, які являються безпосередніми очевидцями кримінального правопорушення, а в разі незаконного впливу на них, останні можуть змінити свої покази, до того ж, на теперішній час конфлікт із потерпілим не вичерпаний, що на думку сторони обвинувачення обумовлює існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України (зокрема, переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого та свідків).
Заслухавши прокурора ОСОБА_3 на підтримку внесеного ним клопотання, вислухавши позицію захисника ОСОБА_6 та підсудного ОСОБА_5 , які не погодились із клопотанням прокурора та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, дослідивши означене клопотання прокурора та перевіривши матеріали судового провадження, суд дійшов наступних висновків.
Як слідує з розглядуваного клопотання прокурора, ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси від 12.12.2025 року відносно підсудного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.02.2026 року, включно.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, а вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, а за наявності клопотань суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст.177 означеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.
З огляду на ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Пунктом 4 ч.2 ст.183 зазначеного Кодексу регламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 висунуте обвинувачення у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Як слідує з обвинувального акта та матеріалів судового провадження, підсудний ОСОБА_5 не має судимості в силу ст.89 КК України, забезпечений місцем проживання в м.Одесі, на обліку в КНП «Міський психіатричний диспансер» ОМР та КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я ООР» не перебуває, але вказаний підсудний неодружений та офіційно непрацевлаштований, не має місця реєстрації та законних підстав перебування на території України, має негативну репутацію, наразі обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що мало місце в умовах воєнного стану в державі і збройної агресії рф проти України, що свідчить про стійку схильність підсудного до вчинення кримінально-протиправних діянь поведінки, його антисоціальну поведінку, нехтування загальними нормами співіснування в суспільстві.
Сукупність наведених обставин у контексті загрози призначення покарання в разі доведеності провини підсудного ОСОБА_5 в цьому кримінальному провадженні у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років підтверджують актуальність передбачених ст.177 КПК України і зазначених у клопотанні прокурора ризиків, а також свідчать про небажання підсудного дотримуватись загальноприйнятих правил законослухняної поведінки, що у свою чергу об'єктивно доводить існування ризиків можливого ухилення підсудного від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, внаслідок чого, станом на теперішній час жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належне виконання підсудним процесуальних обов'язків в умовах воєнного стану, із запобіганням означеним ризикам.
Оцінюючи ж доводи захисника ОСОБА_4 та підсудного ОСОБА_5 щодо обрання останньому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд вважає їх необ'єктивними й необґрунтованими, оскільки станом на теперішній час, запропонований стороною захисту запобіжний захід є неспівмірним з інкримінованим вказаному підсудному кримінальним правопорушенням, тяжкістю висунутого йому обвинувачення та його наслідками, а ураховуючи запровадження воєнного стану та збройну агресію рф проти України, працівники органу внутрішніх справ задіяні у вжитті заходів з протидії агресії та суттєво обмежені у виконанні своїх повноважень з перевірки житла, під арештом в якому має перебувати особа, та з перевірки питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, тощо.
З огляду на ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Отже, приймаючи до уваги викладене та виходячи із визначених в обвинувальному акті обставин інкримінованого підсудному ОСОБА_5 кримінального правопорушення, його характеру, суспільної небезпечності і наслідків кримінально-протиправного діяння, зважаючи на характеризуючі особу підсудного дані, суд доходить висновку про те, що на даному етапі провадження жоден із більш м'яких запобіжних заходів до зазначеного підсудного не зможе забезпечити виконання ними процесуальних обов'язків в умовах воєнного стану та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а відтак стосовно вказаного підсудного слід продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із задоволенням клопотання прокурора.
Керуючись ст.ст.26, 176-178, 183, 194, 199, 331, 369-372, Главою 18 КПК України, суд
Клопотання прокурора Пересипської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , - задовольнити.
Продовжити застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 09.04.2026 року, включно, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 09.04.2026 року.
Копії ухвали вручити під розписку підсудному ОСОБА_5 , направити для виконання начальникові ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та надати для відома іншим заінтересованим особам.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, передбаченому ч.2 ст.392 КПК України.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1