Справа № 509/7529/25
09 лютого 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді Кочко В.К.,
при секретарі судових засідань Савченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Позивач ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої заборгованість за Кредитним договором №159397 від 05.11.2024 у сумі 15899,85 грн., а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн..
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 05.11.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №159397 на суму 15295 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 08c6ac49.
У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
На виконання умов Кредитного договору, 05.11.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 , що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Кредитодавця. Кредитодавець виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується довідкою про перерахування коштів .
06.02.2025 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу №06022025 (далі Договір Факторингу 1), відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог №2 від 06.03.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі реєстру прав вимог №2 від 06.03.2025 до договору факторингу 1, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.
Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов'язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов'язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.
Ухвалою суду від 05.01.2026 р. відкрито спрощене провадження без виклику сторін.
03.02.2026 р. на адресу суду надійшло прохання відповідача ОСОБА_1 , зазначено, що у відповідача є мікрозайми, які вона не змогла вчасно виплатити.
Вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
05.11.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №159397 на суму 15295 грн. .Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 08c6ac49.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
У відповідності з ст.ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною другою ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов'язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов'язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме ( ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Про задоволення позову рішення може бути прийняте лише за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог ( ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).
Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом 08c6ac49, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.
З урахуванням викладеного, наявність електронного підпису відповідача підтверджує його волевиявлення, згоду з умовами надання кредиту, а також факт належного інформування Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі істотні умови, передбачені чинним законодавством України.
На виконання умов кредитного договору, 05.11.2024 р. Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 , що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію первісного кредитора.
Отже, кредитодавець виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується вищевказаними довідкою про перерахування коштів та випискою по картці.
Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов зазначених у договорі в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
06.02.2025 року первісний кредитор та позивач уклали договір факторингу №06022025 (далі - Договір факторингу 1) згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Згідно Реєстру прав вимог № 2 від 06.03.2025 до Договору Факторингу №06022025 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 2 від 06.03.2025 до Договору факторингу №06022025, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.
Факт передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони Позивача згідно Договору Факторингу 1 підтверджено платіжною інструкцією.
Нарахування відсотків за Кредитним договором здійснено виключно Первісним кредитором.
Сума заборгованості, право вимоги щодо якої було відступлено Позивачу, відображена у Реєстрі прав вимоги № 2 від 06.03.2025 р.
Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов'язався вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором.
Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та не повернув наданий йому Кредит в строки передбачені Кредитним договором.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на момент подання позовної заяви за Кредитним договором №159397, становить 16099,85 грн, яка складається із: 15295 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3,85 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 601,00 грн - заборгованість по комісії; 200 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Сума заборгованості підтверджена випискою з особового рахунку за період 06.03.2025 - 01.11.2025.
Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 1050, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат.
Згідно з положень п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 7000 грн., на підтвердження чого представником позивача надано: договір про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, додаткову угоду №25770862875 до договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, укладену позивачем з адвокатським бюро «Соломко та партнери», протокол погодження вартості до договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, акт прийому-передачі наданих послуг за договором № 10/09/25-02 від 10.09.2025.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 07.12.2020 у справі № 922/3708/19, а також від 01.10.2021 у справі № 607/14338/19-ц, проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов'язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт, а також суд не вправі зменшувати розмір витрат на професійну допомогу адвоката.
В матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2422, 40 грн.
У зв'язку з вищевикладеним з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір та витрати за надану правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі.
Керуючись ст. ст. 207, 509, 526, 549, 551, 625, 626-629, 633-634, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.81,89,141,263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163 заборгованість за Кредитним договором №159397 від 05.11.2024 у розмірі 15899,85 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163 судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кочко В.К.