Справа № 947/43007/25
Номер провадження № 2/521/2043/26
"09" лютого 2026 р. м.Одеса
Хаджибейський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді - Поліщук І.О.
за участю секретаря - Кожеван В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1235-2336 від 07.07.2023 року в розмірі 45819,00 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.07.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС", Код ЄДРПОУ: 38548598 (надалі за текстом - ТОВ «УКРКРЕДИТ ФІНАНС», або «Кредитодавець», або «Позивач») і фізичною особою, якою є - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (надалі за текстом- «Відповідач», або «Позичальник», або «Боржник») за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1235-2336 (надалі за текстом - «Кредитний договір»). Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:
• сума кредиту - 10 800,00 грн.;
• строк кредитування - 300 днів;
• базовий період* - 21 днів;
• промо-ставка - 1,75 % в день;
• знижена % ставка - 2,50 % в день;
• стандартна % ставка - 3,00 % в день;
Станом на 07.10.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить - 95 850,00 гривень, а саме:
- прострочена заборгованість за кредитом -10 800,00 гривень,
- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 85 050,00 гривень,
Разом з тим Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 50 031,00гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 45 819,00 гривень.
Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме:
- прострочена заборгованість за кредитом -10 800,00 гривень;
- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 35 019, 00 гривень;
що разом становить 45 819,00 гривень. Зазначені обставини стали приводом для звернення з вказаним позовом до суду.
Представники позивача в судове засідання не з'явились, у матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву в якій просила суд розглянути справу у її відсутності та врахувати, що відсотки нараховані Кредитором є необґрунтовано завищеними та несправедливими.
Судом вивчивши матеріали справи та позиції сторін дійшов наступних висновків.
Так судом встановлено, що 07.07.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС", Код ЄДРПОУ: 38548598 (надалі за текстом - ТОВ «УКРКРЕДИТ ФІНАНС», або «Кредитодавець», або «Позивач») і фізичною особою, якою є - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (надалі за текстом- «Відповідач», або «Позичальник», або «Боржник») за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1235-2336 (надалі за текстом - «Кредитний договір»).
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» - зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Зазначений Кредитний договір:
- як вбачається із його змісту, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання
споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений;
- у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію" (роздруківка Кредитного договору разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом та Таблицею споживчого кредиту додаються до цієї Позовної заяви).
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А2542, для підписання Кредитного договору №1235-2336 від 07.07.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до вище наведеного, суд приходить до висновку, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс- повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані Відповідачу*.
Аналогічний висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року, по справі 127/33824/19.
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:
• сума кредиту - 10 800,00 грн.;
• строк кредитування - 300 днів;
• базовий період* - 21 днів;
• промо-ставка - 1,75 % в день;
• знижена % ставка - 2,50 % в день;
• стандартна % ставка - 3,00 % в день;
* базовий період - проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно до ч. 2 ст. 1056 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Умовами Кредитного договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем передбачено, що тип процентної ставки за користуванням Кредитом - фіксована та процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом.
Позивач здійснює лише нарахування по процентам за користування кредитом в строк договору, що погоджений між сторонами та не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.
Зазначаємо, що частиною 3 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що фінансові установи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно із розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 08.06.2017 № 2401 «Про видачу ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» Товариству з обмеженою відповідальність «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
08.03.2024 року Національним банком України внесено запис до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензії ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ 38548598) на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом надання послуги - надання коштів та банківських металів у кредит, (розміщено в загальному доступі на сайті https://creditkasa.com.ua/dozvilni-dokumenty).
Статтею 5 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема, послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
Отже, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Таким чином, Позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
У відповідності до частини першої статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено на іншу особу, якщо з умов договору або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто і в такому разі Відповідач має прийняти виконання зобов'язання за Кредитним договором, запропоноване за Позивача третьою особою.
Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.
Таким чином на підтвердження факту видачі кредиту Кредитодавець додає до цієї Позовної заяви документи що підтверджують перерахування кредитних коштів (Довідка про перерахування суми кредиту та Квитанція про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи).
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов'язань перед Позивачем, Відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №1235-2336 від 07.07.2023 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, що є додатком до Позовної заяви.
Сплачуючи кредит, Відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов'язки, частину з яких було реалізовано.
Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати
Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».
В подальшому, Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушила вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором.
Відповідно до наданих представником позивача розрахунків, станом на 07.10.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить - 95 850,00 гривень, а саме:
- прострочена заборгованість за кредитом -10 800,00 гривень,
- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 85 050,00 гривень,
Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 50 031,00гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 45 819,00 гривень.
Однак, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме:
- прострочена заборгованість за кредитом -10 800,00 гривень;
- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 35 019, 00 гривень;
що разом становить 45 819,00 гривень.
Ознайомившись з умовами кредитного договору та розрахунком заборгованості, суд вважає, що вимоги щодо нарахування відсотків є несправедливими і значно перевищують розмір заборгованості стягнутий за тілом кредиту, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.
Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.
Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.
Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов'язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.
Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
У Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками - фізичними особами.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23.
Суд стверджує, що дійсно розмір відсотків є завищеним відносно тіла кредиту, непропорційними і нерозумними, що є за своєю суттю несправедливим, оскільки порушують права споживачів кредитних послуг.
Відповідно пункту 4 Паспорту споживчого кредитування до умов вищенаведеного кредитного договору застосовується стандартна кредитна ставка у розмірі 1095% річних( що є 3,00%) в день.
Суд також приймає до уваги, що у самому тексті кредитного договору відсутні посилання на узгоджену сторонами кредитну ставку.
Вимога про нарахування та сплату вищезазначених відсотків навість у розмірі 35819,00 грн., з огляду на розмір тіла кредиту (10800 грн), є явно завищеною та не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
За таких обставин, з огляду на суттєву неспівмірність заявленого позивачем розміру заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом та тілом кредиту, що не є справедливим та, з урахуванням положень п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 10800,00 грн, що дорівнює тілу кредита та відповідатиме балансу інтересів кредитора та боржника.
Отже, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню із відповідача на користь позивача становить 21600,00 грн (10800,00 грн (тіло кредиту) + 10800,00 грн (відсотки за користування кредитом).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторін.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Виходячи із всього вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, викладені в цій Позовній заяві, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом в повному обсязі (повністю).
Незважаючи на часткове задоволення позову на користь позивача з відповідача стягується сума сплаченого судового збору, оскільки вона є мінімальною при пред'явленні позову.
Керуючись ст. ст. 2, 12,13, 76-83, 263-265, 273, 274-279, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»(ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1235-2336 від 07.07.2023 р., в розмірі 21600,00 гривень, з яких:
- прострочена заборгованість за кредитом -10 800,00 гривень;
прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 10800,00гривень;
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»(ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) судові витрати у розмірі 2 422,40 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Повний текст рішення складено та підписано 09.02.2026.
Суддя Ірина Поліщук