Справа № 947/43565/25
Провадження № 1-кс/947/17793/25
Іменем України
19.12.2025 року м. Одеса Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одеса клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження в рамках кримінального провадження № 12025163480000602 від 19.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів,
До Київського районного суду м. Одеси звернувся адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 12025163480000602 від 19.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, з клопотанням про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів.
В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що 19.09.2025 року до ЄРДР внесено відомості, зокрема, на підставі повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення в порядку ст.ст. 60, 214 КПК, підписаного начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_5 (№05/2016). Зміст повідомлення посилається на інформацію, нібито отриману головним оперативно-розшуковим відділом 26 загону щодо «місцевого мешканця на ім'я ОСОБА_6 », який організує незаконний перетин кордону.
Сторона захисту вважає, що походження і зміст відомостей, покладених в основу цього повідомлення, мають вирішальне значення для перевірки: чи існували реальні первинні дані про злочин, чи було їх штучно створено; чи мали місце провокація/підбурювання до злочину з боку агентів/оперативників; чи проводилися до внесення в ЄРДР будь-які ОРД/НСРД та на яких правових підставах.
Заявник зазначає, що без доступу до таких матеріалів неможливо реалізувати право на збирання і подання доказів (ст. 22, 93 КПК), а також перевірити допустимість доказів (ст. 86-87 КПК) та достовірність відомостей (ст. 94 КПК). Матеріали покажуть, чи існували об'єктивні підстави вважати, що ОСОБА_7 мав умисел; дозволять встановити ініціатора та характер контакту (ознаки провокації); дадуть підстави для оцінки допустимості та належності подальших доказів; у випадку відсутності/формальності матеріалів - підтвердять, що повідомлення було використано для легалізації заздалегідь спланованої оперативної комбінації, а не для фіксації вже вчинюваного злочину. Отримати вказані документи на адвокатський запит не представляється можливим.
Заявник у судове засідання не з'явився, причини неявки у судове засідання суду невідомі.
Вказане клопотання, згідно вимог ч. 2 ст. 163 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду без виклику осіб, у володінні яких знаходиться зазначені у клопотанні документи.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості (п. 5 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 132 КПК України), та полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (ч. 1 ст. 159 КПК України).
Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду (ч. 2 ст. 159 КПК України).
Частина 3 ст. 132 КПК України містить загальні для всіх заходів забезпечення підстави їх застосування, втім, обов'язок доведення цих підстав покладається виключно на слідчого, дізнавача та прокурора. Враховуючи, що клопотання подане стороною захисту (підозрюваним), під час його розгляду слідчий суддя не оцінює обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, пропорційність втручання у права осіб потребам досудового розслідування, а керується виключно специфічними саме для цього заходу забезпечення підставами (ч. 5, 6 ст. 163 КПК України), зокрема, оцінює, чи довів захисник (підозрюваний) наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, або, у протилежному випадку:
- є можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах;
- неможливо іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України (ст. 22 КПК України).
Як вже було зазначено, звертаючись з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, сторона має довести, серед іншого, що речі і документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Натомість адвокат не навів аргументованих доводів про те, що документи та інформація, яка в них зафіксована, має стосунок до обставин, які розслідуються у межах цього кримінального провадження.
Крім того, як зазначив захисник, що метою одержання тимчасового доступу є лише з'ясування значення цих відомостей для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Тобто, фактично захисник лише припустив, що зазначена інформація може містити відомості, які мають суттєве значення для встановлення таких обставин.
Разом з тим, висловлення припущень не свідчить про виконання обов'язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України. Цей обов'язок передбачає саме доведення, що речі і документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. Реалізуючи його, сторона має повідомити конкретні обставини та навести аргументовані доводи, які у своєму взаємозв'язку дозволяють зробити відповідний висновок.
Окрім цього, у відповідності до положень ч.6 ст. 163 КПК України, надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, є можливим лише якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Клопотання не містить відомостей про неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання про надання доступу до речей і документів викладено формально, без належного обґрунтування доводів, зазначених в клопотанні, що має наслідком відмови в задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 132, 159, 160, 163 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження в рамках кримінального провадження № 12025163480000602 від 19.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1