Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/30/26
Провадження № 3/499/26/26
Іменем України
05 лютого 2026 року селище Іванівка
Суддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І. В., розглянувши об'єднані матеріали справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
До Іванівського районного суду Одеської області від ВП №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , передбаченої ст. 124, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які об'єднані в одне провадження (протоколи про адміністративне правопорушення: серії ЕПР1 №556099 від 01.01.2026 року, серії ЕПР1 №556107 від 01.01.2026 року).
Так, ОСОБА_1 31.12.2025 року о 23:00 год. керував транспортним засобом «ВАЗ 21093» з реєстраційним номером « НОМЕР_1 » в стані алкогольного сп'яніння (1.36 проміле), не дотримався безпечної швидкості руху в умовах недостатньої видимості, здійснив зіткнення з металевою опорою та допустив перекидання транспортного засобу, чим порушив вимоги пунктів: 2.9.а, 12.2 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП.
Повідомлений про розгляд справи ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань не надавав.
Приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП, встановлено вичерпний перелік норм, при розгляді яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою. Однак, статті 124, 130 КУпАП в цьому переліку відсутні.
Враховуючи, що ОСОБА_1 достовірно обізнаний про розгляд справи в суді, при цьому, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечив присутність свого захисника, суддя з огляду на вимоги ч. 1ст. 268 КУпАП вирішив розглянути справу за відсутності цієї особи та на підставі наданих суду матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п.1.3. та п.1.4 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 2.9а ПДР України встановлює, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 12.2 ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме:
- фактичними даними, які містяться в протоколах про адміністративне правопорушення: серії ЕПР1 №556099 від 01.01.2026 року, серії ЕПР1 №556107 від 01.01.2026 року, що складені відповідно до вимог ст. 256 КУпАП;
- відеозаписом з нагрудної боді камери поліцейського, яким підтверджені установлені обставини, описані у протоколах про адміністративне правопорушення;
- тестуванням на алкоголь № 466, результати якого 1,36 проміле;
- актом огляду на стан сп'яніння та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких останній вказав, що вживав алкогольній напої 01.01.2026 року та сів за кермо «ВАЗ 2109», не впорався з керуванням та потрапив у дорожньо-транспортну пригоду;
- схемою місця ДТП та фотоматеріалами з місця події.
Таким чином, суддя приходить до висновку про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9.а, 12.2 ПДР України та про наявність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи обставини та характер скоєного, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, суд приходить до висновку, що необхідним є застосування таких адміністративних стягнень у виді:
- позбавлення права керування транспортними засобами на строк вісім місяців за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;
- штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При вирішення питання накладення адміністративного стягнення суд враховує ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
На підставі ч.2 ст. 36 КУпАП суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч.1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Що ж стосується призначення додаткового стягнення, то суд дійшов цього висновку, виходячи з такого.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 25 КУпАП за одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Згідно з довідкою від 12.01.2026 року, за відомостями ІПНПУ «ГСЦ Посвідчення водія» ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.
При цьому, суддя, аналізуючи практику ВС в кримінальних провадженнях, як, наприклад, постанова ОП КС ВС у справі № 702/301/20, зауважує на тому, що висновки ВС в цій справі стосуються позбавлення права займатись певною діяльністю, як одного з вида покарань, передбачених КК України і його призначення/непризначення судом як додаткового покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України. Так, у згаданій постанові вказується, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
З урахуванням наведеного, підлягає застосуванню додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, незважаючи на відсутність у особи посвідчення водія.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665, 60 грн.
Керуючись ст. ст. 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративні стягнення у виді:
- позбавлення права керування транспортними засобами на строк вісім місяців за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;
- штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
На підставі ч.2 ст. 36 КУпАП застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч.1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Реквізити для сплати штрафу: по КБК 21081300 - "Адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі); № рахунку: UA848999980313080149000015001; Отримувач: ГУК в Од.обл./ Одеська обл./ 21081300; ЄДРПОУ: 37607526; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); МФО: 899998.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./смт Іванівка/22030101. ЄДРПОУ: 37607526. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП.). Рахунок отримувача: UA808999980313101206000015674. Код класифікації доходів бюджету: 22030101. МФО: 899998.
За приписами ч.4 ст. 308 КУпАП документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову судді подається протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області.
Суддя:Ігор ПОГОРЄЛОВ