Справа № 523/3998/25
Провадження № 2/496/37/26
05 лютого 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря - Рябової А.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до
відповідачки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Доброславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 20947948, юридична адреса: індекс 67500, Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Центральна, буд. 33, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 37947454, юридична адреса: індекс 65039, Одеська область, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 30-б,
вимоги позивача: про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження,
позивач - повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у підготовче судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності,
відповідачка - повідомлена належним чином про час, дату та місце слухання справи, у підготовче судове засідання не з'явилася, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність та визнання позову, -
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідачки.
1. 14.03.2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідачка), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження.
2. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 2018 року по 2023 рік проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу з відповідачкою та вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народився син - ОСОБА_3 , в актовий запис про народження якого відомості про батька внесені зі слів матері. ІНФОРМАЦІЯ_4 від фактичних шлюбних відносин сторін народилася донька - ОСОБА_4 . Через непорозуміння між позивачем та відповідачкою, остання внесла відомості про батька в актовий запис про народження доньки відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Позивач стверджує, що він є біологічним батьком вказаних дітей. З метою позасудового врегулювання питання сторони склали спільну заяву, справжність їх підписів на якій засвідчено нотаріально, але відділом ДРАЦСу їм було відмовлено у її задоволенні та запропоновано з цього питання звернутися до суду. 31.01.2023 року сторони зареєстрували шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін народилася ще одна дитина. Позивач наголошує, що він визнає себе батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , здійснює їх матеріальне забезпечення, приймає участь у їх вихованні, піклується про них та має з ними теплі і доброзичливі стосунки. На думку позивача, задоволення позовних вимог, в першу чергу відповідає інтересам дітей. У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
3. Відповідачка відзив на позов не надала.
4. 20.01.2026 року та 02.02.2026 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог в повному обсязі. (а.с. 62-63, 77-78)
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
5. 11.08.2025 року від представника позивача, до суду, через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи. (а.с. 38-39)
6. 14.01.2026 року від представника позивача, до суду, через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про заміну неналежної третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. (а.с. 59-60)
7. Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в підготовче судове засідання не з'явилася, але надала клопотання, зокрема, про розгляд справи у її відсутність. (а.с. 62-63, 77-78)
8. Сторона позивача, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у підготовче судове засідання не з'явилася, але позивач та його представник надали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, на задоволені позовних вимог наполягали. (а.с. 67-68, 79-80, 84)
9. Третя сторона, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у підготовче судове засідання не з'явилася, але надала до суду заяву про розгляд справи у відсутність її представника. (а.с. 83)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
10. На підставі ухвали Суворовського районного суду міста Одеси від 18.03.2025 року, матеріали цивільної справи № 523/3998/25 передано до Біляївського районного суду Одеської області для розгляду за підсудністю. (а.с. 23, 26)
11. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025 року, цивільну справу № 523/3998/254, передано на розгляд головуючій судді Біляївського районного суду Одеської області Портній О.П. (а.с. 27)
12. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 22.04.2025 року позовну заяву було прийнято до провадження головуючої судді Портної О.П. та відкрите загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання. Окрім того, відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.(а.с. 28-29)
13. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 12.08.2025 року задоволено клопотання представника позивача та призначено по справі судове медичну молекулярно-генетичну експертизу. Провадження по справі на час проведення експертизи зупинене. (а.с. 42-44)
14. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 12.01.2026 року відновлене провадження по справі у зв'язку з виконанням ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 12.08.2025 року. (а.с. 58)
15. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 22.01.2026 року задоволено клопотання представника позивача про заміну неналежної третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. (а.с. 74-76)
16. Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
17. Судом ухвалено рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні з наступних підстав.
18. Так, за змістом ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 206, 207 цього Кодексу.
19. Так, ч. 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
20. Враховуючи, що від позивача та відповідачки надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також у зв'язку з тим, що позивач підтримує позовні вимоги, а відповідачка позов визнала, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого позивача та відповідачки, на підставі наявних у суду матеріалів та керуючись ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд може ухвалити рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачкою.
21. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
22. Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 14.09.2018 року, а/з 288. (а.с. 9)
23. Відповідно до копії Витягу з ДРАЦСу громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України № 00046547507 від 16.08.2024 року, відомості про батька в актовому записі про народження ОСОБА_3 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. (а.с. 19)
24. Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 14.11.2019 року, а/з № 5264. (а.с. 8)
25. Відповідно до копії Витягу з ДРАЦСу громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України № 0046547009 від 16.08.2024 року, відомості про батька в актовому записі про народження ОСОБА_3 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. (а.с. 20)
26. 31.01.2023 року Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (прізвище після шлюбу - ОСОБА_2 ), а/з № 63. (а.с. 7)
27. З висновку експерта № 1293, складеного 04.11.2025 року ДСУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може являтися біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з ймовірністю 99,999999 %; таким чином батьківство практично доведене. (а.с. 49-56)
V. Оцінка Суду.
28. Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
29. Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
30. Частиною 3 ст. 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
31. Згідно ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі, чи поза ним. Факт народження дитини породжує виникнення біологічного та морального зв'язку між нею та її батьком і матір'ю.
32. Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою ВР № 789-ХІІ від 27.02.1991 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
33. Батьки і діти мають взаємні особисті немайнові та майнові права та обв'язки. Відповідно до ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст. 122, 125 цього Кодексу.
34. Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
35. Частиною 1 ст. 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
36. Частиною 1 ст. 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
37. Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 встановлено, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою, котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
38. Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.
39. Аналіз норми ст. 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (ст. 128 СК України).
40. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
41. Згідно висновків викладених в постанові Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі № 478/690/18 (провадження № 61-18333св19) зазначено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
42. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
43. Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ч. 2 ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
44. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
45. При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
46. Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
47. Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 р.).
48. Згідно з ч. 4, п.п. 3-5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
49. Частиною 2 ст. ЦПК України закріплено, що при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
50. Частина 1 ст. 13 ЦПК України, проголошує, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
51. Разом з тим, у постанові від 21.10.2021 року у справі № 137/731/17 (провадження № 61-10525св21) Верховний Суд зазначив, що некоректне з точки зору лінгвістики формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо послідовного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що також знайшло своє відображення у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 року по справі № 756/4043/17, провадження № 61-5117св21.
52. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини . (ч. 3 ст. 128 СК України).
53. У відповідності до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у ст. 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
54. Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/2, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
55. Крім того, п.п. 2.13.1 та 2.16.4 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
56. На підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
57. Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилався позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження, підлягає задоволенню.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами.
58. Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
59. Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
60. Отже, у зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір на користь держави компенсується за рахунок відповідачки, тобто по 1331,20 гривні за кожну позовну вимогу.
Керуючись ст.ст. 126, 128, 134, 135 СК України, ст.ст. 13, 81, 82, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження- задовольнити.
2. Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
3. Внести зміни в актовий запис № 288 складеного 14.09.2018 року Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вказавши в графі «відомості про батька» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в решті актовий запис залишити без змін.
4. Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
5. Внести зміни в актовий запис № 5264 складеного 14.11.2019 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказавши в графі «відомості про батька» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в решті актовий запис залишити без змін.
6. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 2662,40 гривні.
7. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
8. Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.
9. Повний текст рішення складено 05.02.2026 року.
Суддя О.П. Портна