П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/5388/25
Перша інстанція: суддя Дерев'янко Л.Л.,
повний текст судового рішення
складено 08.12.2025, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволений частково.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу. Крім цього, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору від сплати судового збору. Обґрунтовуючи свою вимогу, апелянт посилається на відсутність грошових коштів на сплату судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги - відмовлено. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року - залишено без руху, надано апелянту десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків. Роз'яснено апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду апеляційної інстанції надійшло клопотання, обґрунтоване тим, що на наданий час апелянт позбавлений можливості виконати вимоги ч.5 ст.296 КАС України, що полягають у сплаті судового збору. З огляду на зазначене, апелянт просить суд продовжити термін сплати судових витрат за подання апеляційної скарги.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків - задоволено. Продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року, надано апелянту десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків. Роз'яснено, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання, в якій апелянт просить розглянути питання щодо відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків.
Обґрунтовуючи подану заяву, апелянт посилався на те, що військова частина НОМЕР_1 належним чином подала заявку на сплату збору до фінансово - економічної служби Повітряних Сил Збройних Сил України у якої військова частина НОМЕР_1 знаходиться на забезпеченні. Проте станом день подання заяви замовлені військовою частиною кошти на оплату судового збору не надійшли.
Розглянувши заяву апелянта, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення через його необґрунтованість, з огляду на наступні обставини.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, із заявленого контролюючим органом клопотання убачається, що воно не відповідає вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» та свідчить про відсутність підстав для його задоволення.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Однак, у поданому клопотанні, окрім посилання на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування та скрутний майновий стан скаржника, викликаний режимом воєнного стану в Україні, апелянт не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору.
Доводи скаржника не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір в подальшому. Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги, в силу положень статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Щодо проводження строку для усунення недоліків, колегія суддів зазначає, що умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню рішення суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Однак, відповідачем не надано суду апеляційної інстанції доказів того, що після продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги відпадуть обставини, які позбавляють заявника апеляційної скарги можливості сплатити судовий збір одночасно з поданням апеляційної скарги та відповідач зможе сплатити судовий збір після продовження строку усунення недоліків.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору. Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб'єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження.
Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Згідно до вимог п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Враховуючи те, що апелянт у встановлений строк не усунув недолік апеляційної скарги, яку було залишено без руху, апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції роз'яснює апелянту, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.169, 298, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
В задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків або відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року - повернути апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька