П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36795/25
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення позивачу у заниженому розмірі з 28.07.2020 по 19.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених грошової допомоги для оздоровлення за 2021 та 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020,2021,2022 роки та премії, без урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX, «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-IX, відповідно до періоду на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату виплачених за період з 28.07.2020 по 19.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених грошової допомоги для оздоровлення за 2021 та 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020,2021,2022 роки та премії, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX, «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-IX, відповідно до періоду на відповідний тарифний коефіцієнт.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 (надалі - апелянт) подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши апеляційну скаргу, суддя вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху, виходячи з наступного.
Апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Дослідивши письмові докази в справі, суддя вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», апелянт зобов'язаний сплачувати судовий збір.
Згідно із частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Суддя зазначає, що у разі, якщо бюджетна установа діє як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Зі змісту клопотання заявника не вбачається, що наведені підстави є достатніми для його задоволення. Періодичний, обмежений характер фінансування установи не може бути підставою для звільнення або відстрочення сплати судового збору, встановленого законом.
Будь-яких доказів на підтвердження заявленого клопотання апелянтом до суду не надано, у зв'язку з чим суддя не вбачає підстав для його задоволення.
Для звільнення або відстрочення сплати судового збору повинні бути в наявності відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 в справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Таким чином, дослідивши доводи клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору, суддя не вбачає підстав для його задоволення.
У відповідності до пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 ЗУ «Про державний бюджет на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні позову у 2025 році було заявлено 1 немайнову вимогу, а отже, судовий збір, що підлягав сплаті у суді першої інстанції становить 1211,2 грн. (3028 х 0,4).
Отже, судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду по даній справі складає 1453,44 грн. (1211,2 х 1,5 х 0,8), то суддя вважає за необхідним залишити апеляційну скаргу без руху для надання строку для сплати судового збору.
Отже, враховуючи приписи пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України та положення статті 4 ЗУ «Про судовий збір» до апеляційної скарги повинно бути додано належним чином оформлений документ про сплату судового збору (квитанцію, платіжне доручення, довідку, засвідчену підписом контролера та скріплену печаткою установи банку у разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, тощо) у розмірі 1453,44 грн.. Платіжні реквізити для перерахування судового збору: рахунок отримувача коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA678999980313101206081015758; кд класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», відомча ознака: « 81» (Апеляційні адміністративні суди).
Частиною 9 статті 44 КАС України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі апеляційної скарги та документів, що до неї додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Суб'єктний склад даної справи, з огляду на зміст апеляційної скарги, складає позивач та його представник. Водночас, до матеріалів справи не долучено доказів на підтвердження повноважень представника позивача щодо представлення інтересів позивача в суді апеляційної інстанції.
Більш того, суддя звертає увагу, що наявність ордеру, підписаного адвокатом на представництво інтересів в Одеському окружному адміністративному суді не є беззаперечним доказом того, що вказаний адвокат буде надавати правову допомогу і під час апеляційного провадження.
Водночас, суддя зауважує, що за відсутності доказів наявності повноважень для представництва інтересів позивача в суді апеляційної інстанції, надсилання їй засобами ЄСІТС копії апеляційної скарги не свідчить про виконання апелянтом свого процесуального обов'язку, передбаченого ч.9 ст.44 КАС України.
Оскільки, апелянтом подано апеляційну скаргу через систему Електронний суд, в додатках до якої відсутні докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів позивачу ОСОБА_1 , вказані недоліки мають бути усунуті шляхом надсилання на його адресу цих документів в паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до вимог частини 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст.169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому, у відповідності до частини 3 статті 298 КАС України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків, а саме: надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги та надати докази надсилання апеляційної скарги позивачу.
Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статті 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статті 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, протягом якого потрібно усунути недоліки.
У відповідності до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України у разі не усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 169, 296, 298, 299 КАС України, суддя,-
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом 10 днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до статті 169 КАС України, апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Г.П. Казанчук