Ухвала від 06.02.2026 по справі 215/5017/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

06 лютого 2026 року справа № 215/5017/24

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Добродняк І.Ю.,

перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року

у справі №215/5017/24

за позовом ОСОБА_1

до Тернівської районної у місті Кривий Ріг рада

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року повернуто позов ОСОБА_1 .

Не погодившись із вказаним рішенням суду, 31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

Зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наступне.

З огляду на приписи частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно пункту 1 частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2024 ухвалено рішення суду першої інстанції в порядку письмового провадження, проте, апеляційна скарга подана лише 31.10.2025, тобто з пропуском встановленого строку на подання апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі скаржник питання про поновлення строку на апеляційне оскарження не порушує, вважаючи, що строк ним не пропущено.

З огляду на зазначене, скаржнику слід надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якому вказати підстави для його поновлення.

Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст.169, 295, 298 КАС України, -

ПОТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі № 215/5017/24 - залишити без руху.

Скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати до суду:

- клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому вказати підстави для поновлення строку, з наданням відповідних доказів на обґрунтування клопотання.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з апеляційною скаргою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю.Добродняк

Попередній документ
133920166
Наступний документ
133920175
Інформація про рішення:
№ рішення: 133920172
№ справи: 215/5017/24
Дата рішення: 06.02.2026
Дата публікації: 11.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (23.04.2026)
Дата надходження: 05.11.2025
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії